Дмитро Уманець

Актовський каньйон та гранітно-степове Побужжя

Миколаївщина — нетривіальний та досить неординарний напрямок мандрівки. Сюди складно добиратись, тут повний абзац з місцевою логістикою, але це все з лишком компенсується природніми цікавинками та чудовими пейзажами. Подарунок уряду у вигляді “довгих вихідних” на Покрову (14 жовтня) плюс чудова погода бабиного літа дозволили, нарешті, втілити свою мрію і потрапити сюди. Бо часто ловлю себе на думці, що побувавши у більш ніж половині країн Європи, білі плями на мапі Неньки теж потрібно потроху закривати.

Формат подорожі: похід вихідного дня (довгі вихідні).

Нитка маршруту: Львів – Первомайськ (потяг) — Мигія — Вознесенськ — Актово (відвідини каньонів) — Вознесенськ — Львів.

Логістика зі Львова

Необхідно дістатися на Миколаївщину. В залежності від нитки маршруту, їдемо або в Первомайск, або Вознесенськ.

З добиранням тут складно. Зі Львова до Первомайська їде аж один прямий потяг 120Л Львів Запоріжжя, який прибуває о другій ночі. Відповідно, потрібен готель або намет. І місце, де його поставити. Зате дешевий, платцкарт  160 грн, купе — 360 грн, вартість вказана з постіллю.

Другий варіант — потяг Львів—Одеса сходити потрібно в Подільську (колишній Котовськ),  далі чекати електричку Одеса-Помічна, котра йде через Первомайськ. Дослідивши сайт Укрзалізниці — та ну його.

Третій варіант – їхати до Києва, а звідти автобусом до Первомайська. Чесно? Таке собі задоволення…

Назад — трохи зручніше, бо потяг Запоріжжя — Львів йде через Первомайськ вночі, відповідно, у Львові наступного дня в обід. Якщо маршрут завершується в Вознесенську, як у мене, то з Вознесеньська краще їхати потягом або електричкою на вузлову станцію Помічна і там підсідати на потяг Запоріжжя – Львів. До речі, він зупиняється на станції Підзамче, досить  зручно.

Про моменти добирання до основних цікавинок маршруту розписуватиму по ходу розповіді. Хотілося відвідати каньони Гранітно-Степового Побужжя, побувати в Мигії, заїхати до Музею Ракетних Військ Стратегічного Призначення.

Отже, до Первомайська я добрався потягом Львів-Запоріжжя, заночував у готелі, їх тут три чи чотири, щоправда, на Букінгу жодного, необхідно заздалегідь домовлятись по телефону. Містечко невелике, проте цікаво розташоване, на злитті річок Південний Буг та Синюха. Колись складалось з трьох окремих міст — Голта, Богопіль та Ольвіопіль, по річках проходили кордони між імперіями, детальніше про це тут.

Фото Igor Semidetnyj

Перша зупинка — Мигія, із її знаменитими порогами. Дістатись сюди можна рейсовим автобусом, або таксі за 100 гривень. Мигія — центр рафтінгу на Південному Бузі, тут також  проходить маркований пішохідний маршрут вздовж Бугу. Входить до складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя”.

Маршрут розпочинаю вздовж Радонового озера — затопленого кар’єру

Далі проходжу до Південного Бугу і вздовж річки маркованим шляхом підходжу до основної цікавинки — поріг “Інтеграл”.  Тут проводять тренування туристи водники.

Для відвідин Мигії мені вистачило півдня, якщо є можливість і час, то варто ще з’їздити в Музей Ракетних Військ Стратегічного Призначення, який розташований за 20 км від Первомайська в сторону Києва.

На жаль, часу в мене не було, тому залишив відвідини до наступної нагоди. Моє завдання — добратись до Актово, це село у Вознесенському районі, в околицях якого знаходяться відразу три каньони.

До Актово можна добратись наступним чином. Спочатку автобусом до Вознесенська. З Вознесенська є три варіанти добирання. Перший — маршрутка до Актово, яка ходить три рази на тиждень з приміського автовокзалу. Другий — автобусом Миколаїв — Братське, який їде через село Трикрати і звідти пішки до Актово (4 км, можна прогулятись Трикратським лісом). Автобус їде один-два рази в день. Ну і третій варіант — таксі за 200 грн. Для економії часу та нервів обрав третій варіант.

В Актово та околицях знаходяться декілька цікавинок — рукотворний Трикратський ліс, який я, розбещений різноманіттям карпатської флори, проігнорував, та аж три каньйони — Петропавлівський, Актовський та Арбузинський. На Актово необхідно закладати як мінімум одну ночівлю, два дні, якщо хочеться відвідати всі три каньони.

Каньони виглядають вражаюче. Ніколи не очікував, що в степах Півдня України знаходиться така перлина. Першим відвідую Актовський каньон, від починається прямо в селі, глибина — 50-70 метрів. На дні каньону протікає річка Мертвовід, з нею пов’язано багато легенд, починаючи зі скіфських, закінчуючи козацькими часами. Маркованих маршрутів як таких тут немає, проте є стежки, орієнтуватись неважко, проте переправа на інший берег річки може викликати певні труднощі в деяких місцях. Також далеко не всюди можна піднятись з дна каньона наверх

Після Актовського каньону вверх по течії Мертвоводу розташований Петропавлівський каньон, названий так на честь села, коло якого знаходиться. Каньон менш відвідуваний, але не менш цікавий.

До речі, по берегах річки зустрічається багато птахів та тварин, зокрема сполохав зайця, лисицю, фазана. Місцеві кажуть, що водяться кабани та вовки. На річці бачив декілька пар лебедів. На скелях поширена кам’яна флора, зокрема часто зустрічається молодило, рослина з родини суккулентних.

Якщо піти вниз по течії Мертвоводу, по дорозі до Арбузинського каньону є декілька фотогенічних місць. Арбузинський каньон розміщений на однойменній річці, яка впадає в Мертвовід. Туристів тут дуже багато, так як каньон близько від дороги і більшість груп, що їдуть до Актового, роблять тут першу зупинку. Але в глибину каньону екскурсійні туристи не ходять.

Пройшовшись  вздовж каньону, і переправившись на інший берег Арбузинки потрапляємо на озеро в закинутому кар’єрі, на березі якого можна побачити химерні  геологічні утворення, спричинені  процесами ерозії — бедленди.

За два дні, відвідавши три каньони пройшов трохи більше 30 км. До Львова добирався наступним чином. З Актово до Вознесенська на таксі (їхало ще декілька туристів, то вийшо 250 грн на всіх), з Вознесенська до станції Помічна потягом Одеса –  Костянтинівка, там година очікування і  звідти потягом Запоріжжя-Львів.

Кемпінг та проживання

До Актово приїздить багато туристів, в основному з Миколаєва, Херсона та Одеси. В селі є декілька магазинів, агросадиба “Під Лелекою”. В останній  розміщено кафе, кемпінг, можна отримати всю необхідну інформацію про маршрути, смачно пообідати, випити пива, переночувати. Вартість розміщення в простій сільській хаті 100 грн з людини, місце під намет в кемпінгу — 50 грн за намет. До речі, нічого не заважає поставити намет безкоштовно десь за селом, хоча в цьому випадку необхідно подбати про питну воду. Ну і врахувати момент, що тут територія національного парку і розкладання наметів, розпалення вогню можливе лише у спеціально відведених місцях. В теорії за відвідування цих місць мала б братись якась символічна плата, як вказано на сайті Національного Парку, але на практиці, зустрівши працівника нацпарку в Актово,  просто побалакав з ним та й все.

Список спорядження

Тент

Рюкзак

Легенький спальник

Надувний килимок

Пальник з балоном

Швидкоїжа Їдло

Навігатор в телефоні

Зручне взуття

Куртка

Незважаючи на складну логістику, Гранітно-Степове Побужжя варте того, аби тут побувати. Каньони виглядають вражаюче і неочікувано велично, як для степу. Цей край ще не сильно розкручений, але має дуже великий туристичний потенціал. Україна унікальна, мандруйте нею!

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *