В загальному – лавина – це раптове зрушення значної маси снігу похилою поверхнею, що несе суттєву небезпеку людям, що перебувають у високогір’ї. Сходження лавини настає в момент, коли напруження в певному місці схилу перевищує міцність снігової товщі, а також у випадку перевищення опору тертя між сніговою товщею та нижнім шаром.

Лавини в зимових горах

Лавини – це природне явище, з яким потенційно може зіткнутись будь-хто під час активних мандрів взимку в гірській місцевості. Звісно, найкращим рішенням – буде відвідати альпсемінар з елементами навчання по лавинній безпеці, оскільки, там ви здобудете не лише теоретичну інформацію, але і практичний досвід. Проте, якщо зазвичай ви ходите в гори в теплий сезон, або плануєте спробувати зимовий похід на нескладному маршруті – то теоретична інформація буде тим необхідним мінімумом, який убезпечить вас від грубих помилок. Також загальна інформація може виявитись корисною і в походи у міжсезоння

Лавини, попри перше враження – трапляються не лише у високих і стрімких горах. Невеликі зсуви снігу можуть відбуватись і на безпечних на перший погляд схилах і відносно невеликих висотах. Безпечними є схили на яких щільність шарів снігу або поступово плавно збільшується від верхніх до нижніх, або є однаковою на різних глибинах.

Потенційну небезпеку становлять наступні чинники: щільний нижній шар, на якому зверху розміщений товстий шар нового пухкого снігу. У випадку достатньо стрімкого схилу – досить просто спровокувати зсув, при якому верхній шар буде ковзати по поверхні нижнього. Або зворотній варіант – більш щільні верхні шари, і пухкий нижній шар снігу. У випадку зрушення – верхня частина буде ковзати по більш пухкому нижньому шару. Також лавини можуть утворюватись навесні, або під час відлиги, особливо після невеликого дощу. Вологий сніг важкий і тому більш схильний сповзати по стрімкому схилу, а якщо шар снігу загалом починає танути – то нижній шар стає більш рихлим, що знову ж таки призводить до неоднорідності і потенційно є небезпечним. Важливим фактором небезпеки є утворення пустот між різними шарами.

Загальними факторами лавинної небезпеки є:

  1. Стан снігового покриву (велика кількість нового снігу, загальна товщина снігового покриву що перевищує 30 см, підвищена вологість снігу, або навпаки пухкий та сухий сніг)
  2. Метеорологічні фактори (сильний вітер, різкі коливання температури, або температура близька до нуля, дощ, яскраве сонце)
  3. Топографічні фактори (експозиція схилу, тобто на яку сторону світу він орієнтований (більш безпечними вважають схили північної експозиції), крутизна схилу (більше 30 градусів), його рельєф (наявність різких перепадів поверхні, при загальній невеликій крутизні схилу) та характер поверхні – однорідна поверхня, на якій немає об’єктів, що затримають ковзання – кущів, дерев та ін.)

Стан окремих шарів ( окрім верхнього) неможливо визначити візуально, без викопування шурфу. А діагностика потребує досвіду. Тому, якщо ви новачок – перед походом проведіть підготовчу розвідку онлайн

  1. Неодмінно дізнайтесь про стан снігу в горах в тому регіоні, куди ви плануєте вирушати. А також певний час моніторте погоду – особливо на предмет важких снігопадів, різких коливань температури, чи зміщення температур до нуля – безпосередньо перед вашим походом або, як прогноз на час походу.
  2. Дізнайтесь який рівень лавинної небезпеки в цей час для регіону, та які рекомендації дають рятувальники. Виявіть по карті схили, які на відкритих ділянках мають більш ніж 30 градусів крутизни, та постарайтесь скласти маршрут так, щоб уникати їх.
  3. Розробіть план походу – закладаючи не більше 15 км руху на день, продумайте місця ночівель.
  4. Обдумайте запасні варіанти – на випадок зміни погоди, несприятливих обставин чи погіршення стану здоров’я учасників – як ви зможете максимально швидко спуститись безпечним способом і дістатись до цивілізації.
  5. Перевірте чи у вас є все необхідне спорядження, яке відповідатиме умовам походу. Перевірте стан і якість спорядження у ваших колег, а також дізнайтесь про стан їх здоров’я, рівень фізичної і психологічної підготовки.
  6. Повідомте про свій план маршруту довірених осіб. Залиште їм номери рятувальників в регіоні та узгодьте план дій – як часто ви будете виходити на зв’язок, у яких ситуаціях довірена особа повинна повідомляти ДСНС. Повідомте про план маршруту і телефони рятувальників – всіх учасників походу, пересвідчіться, щоб вони мали ці дані під рукою.

Безпосередньо перед початком походу по можливості відвідайте місцевий пост рятувальників та зареєструйте групу. Дізнайтесь про погодні умови і стан снігу в околицях. Якщо все гаразд – вирушайте на маршрут. Пам’ятайте – ступінь лавинної небезпеки дається для регіону чи його частини і може відрізнятись від локального стану окремого схилу, тому не втрачайте пильності, уникайте крутих схилів, звертайте увагу на стан снігу. На підозрілих ділянках – рухайтесь зі значним інтервалом (10-15 метрів, якщо видимість дозволяє). Уточнюйте в учасників походу про їх стан здоров’я та самопочуття. Якщо хтось почуватиметься не дуже добре, або погода почне псуватись – спускайтесь за запланованими варіантами. Не забувайте повідомляти довіреній особі про ваші темпи просування по маршруту.

При підготовці до зимового походу – варто подбати про власну безпеку і придбати комплект лавинного спорядження – снігову лопату, біпери і щуп. Ознайомтесь з інструкцією до біпера, оскільки у різних моделей можуть бути свої особливості використання. Зрозумійте – як саме у разі чогось – ви будете шукати людину з іншим передавачем. При виході на ділянки де може сходити лавина – потрібно увімкнути біпери на режим трансляції. При тому пристрій необхідно розмістити під верхнім одягом. Спробуйте потренуватись на безпечній ділянці – переведіть всі біпери, окрім одного в режим – “приймач”, та простежте як він буде реагувати на віддалення чи приближення до пристрою в режимі “передавач”.

При виході на лавинонебезпечний схил, потрібно дотримуватись великого інтервалу між учасниками. Поясний ремінь рюкзака і грудну стяжку потрібно розстебнути. При цьому, замикаючі мають тримати в полі зору всіх, хто рухається перед ними. У випадку відриву сніжного пласта – крикнути “Лавина”, щоб попередити людей, які знаходяться під загрозою.

У випадку, якщо на вас рухається лавина – потрібно скинути рюкзак і постаратись відбігти з траєкторії руху лавини. Якщо все ж потрапите в снігову хвилю – потрібно активно борсатись, старатись триматись на поверхні. Коли лавина почне зупинятись – закрити обличчя обома руками, та згрупуватись – так звана “поза боксера” – для того щоб зберегти простір з повітрям навколо обличчя. Коли лавина остаточно зупиниться – визначте де верх, а де низ – за допомогою слини. Спробуйте порухатись в напрямку “верху”. Якщо сніг піддається – спробуйте відкопатись самостійно. В іншому випадку – старайтесь не панікувати, дихати спокійно, економити кисень. Не кричіть поки не почуєте звуків рятувальників поруч.

Ті, хто стали свідками лавини – повинні дочекатись повної зупинки снігу. Пересвідчитись, що вихід на схил безпечний. Під час сходження лавини – помітити точку в якій зник потерпілий. Постаратись намітити якийсь орієнтир там, та не зводити очей з цієї точки, а також не рухатись з місця. Коли рух снігу припинився – частина учасників групи повинна йти до місця де зникла людина. Спостерігачі – залишатись і далі на тому ж місці і дивитись за точкою зникнення людини. Скеровуючи людей, які рушили на місце події. Якщо кількість людей дозволяє – потрібно одну людину виділити для того, щоб повідомити рятувальників в регіоні. Рятувальна команда, повинна рухатись від точки зникнення потерпілого – вниз по руху лавини, використовуючи приймачі. Між учасниками пошуків, не повинно бути більше ніж 4 метри. Якщо немає такої кількості людей – тоді одна людина повинна “прочісувати територію” з інтервалом не більше ніж 4 метри, при тому рухатись зигзагами. Як тільки вдасться зловити сигнал від передавача – згідно з інструкцією – максимально наблизитись і визначити місцезнаходження потерпілого. Далі потрібно щупом акуратно протиснути сніг кілька разів, щоб уточнити положення людини. І якомога швидше почати відкопувати потерпілого. Все потрібно робити без паніки, але якомога швидше. Зазвичай людина залишається живою під снігом не більше ніж 35 хвилин. Потерпілому потрібно надати першу медичну допомогу. Якщо стан важкий – очікувати на рятувальників.

На жаль, у випадку сходження лавини – без наявності комплекту лавинного спорядження – знайти потерпілого вчасно – шанси дуже малі. Не легковажте своєю безпекою – декілька додаткових грам ваги спорядження можуть врятувати ваше життя, або життя вашого колеги.

Ще про лавини та зимове спорядження

Лавинна безпека для фрірайдерів

Зимове спорядження: лавинна лопата

Зимове спорядження: снігоступи

 

Придбати лавинний комплект | взяти в оренду лавинний комплект на кемпі Білий Слон (с.Дземброня)

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *