Боржава – прекрасна у будь-яку пору року. Не можна не закохатися в її оксамитові схили і букові праліси. З кожним роком вона стає все популярнішою серед туристів, та при бажанні кожен може знайти тут свій затишний куточок, у часі чи просторі. Для мене він перш за все в часі – це міжсезоння.

Таня Троянь, бренд-амбасадор Salewa в Україні, керівниця в TroyanTrekking

Карпатські хребти: Боржава

Головні вершини та ландшафт 

Полонина Боржава – хребет довжиною до 50 км з зоною букових пралісів до висот 1200 м, а вище – суцільні полонини, вкриті чорничниками. Взагалі вся Боржава має здебільшого плавні лінії, багато широких вершин, але хребет Великий Верх – Стій відрізняється дуже стрімкими схилами і вузьким гребенем.

Основні вершини Боржави:

  • Стій (1692 м) – найвища;
  • Великий Верх (1598 м) – друга за висотою, знаходить “в самому серці” Боржави, тут відгалужується від основного хребта, що веде до гори Стій;
  • Маґура Жиде (1517 м) – третя за висотою;
  • Гимба (1491 м) – четверта за висотою і найпопулярніша в туристів – на її схилах розташований гірськолижний курорт “Пилипець”;
  • Плай (1331 м) – одна з найпопулярніших вершин хребта, на її вершині розташована метеостанція;
  • Кук (1361 м) – найвища вершина північної частини Боржави.

Умовно для себе я розділяю Полонину Боржава на три частини – північну/популярну (г. Цицька – г.Маґура Жиде), південну/не популярну (від г.Маґура Жиде до г.Кук) і високу (г.Великий Верх – г.Стій).

В північній частині хребта знаходяться всі найвищі і найпопулярніші серед туристів вершини і локації. Якщо ви йдете сюди в теплу пору року і тим більше, якщо на вихідні/свята – готуйтеся, що на хребті буде багато туристів і транспорту (мотоцикли, баггі, позашляховики).

Південна частина хребта  – низька, з висотами до 1300 м і менш популярна. Вже тут можна милуватися типовими рисами Полонини Боржава, але це можна робити в тиші і спокої, принаймні відносно популярної частини хребта.

На найвищій частині Боржави від г.Великий Верх до г.Стій вже менше туристів ніж на сусідніх вершинах і що важливо – по цьому відрізку хребта не проїде транспорт. Але я на г.Стій була востаннє роки 3 тому, якщо хтось був останнім часом і бачив там транспорт – напишіть в коментарях.

 

Логістика. Як дістатися?

Точки початку/завершення маршрутів на Боржаву: Воловець, Воловецький перевал, курорт Пилипець, Ізки, Міжгір’я та залізничні станції Вовчий, 1663 км, Занька.

Боржава зручна у добиранні – під сам хребет можна приїхати потягами до смт.Воловець, безпосередньо звідки вже можна вирушати в похід Боржавою.

Також за 10 кілометрів від Воловця пролягає дорога Київ-Чоп, що робить Боржаву доступною і автомобілем. А вздовж хребта з північно-східного боку розкинулися багато сіл, між якими автомобільна дорога веде з Воловця до Міжгір’я, що дає багато варіантів для доступу на хребет і для аварійного/запасного спуску під час проходження маршруту.

До Міжгіря можна доїхати автобусами чи на авто з Долини і Хусту, але це менш зручний спосіб добирання, бо дорога Долина – Хуст в поганому стані, а автобусів не багато. Але значно краще до Міжгір’я добиратися через Воловець. Якщо ви на авто – там краща дорога, якщо громадським транспортом – в Воловці по приїзді пасажирських потягів місцеві перевізники збирають охочих в мікроавтобуси. Місце в мікроавтобусі до Пилипця два тижні тому коштувало 70 грн, до Міжгір’я – 100 грн. Також можна замовити таксі або поїхати автобусом Ужгород – Міжгір’я. Якщо ви їдете автобусом до ГК “Пилипець”, вам потрібно вийти біля повороту в Подобовці і пройти ще 2 км пішки.

Якщо ви хочете почати всій маршрут зі сходження на гору Стій, то вам потрібно дістатися електропоїздом (з Львова, Воловця, Мукачево) до станцій Оса (1663 км) чи Вовчий. Також можна почати маршрут зі сходження на гору Томнатик, доїхавши електричкою до ст.Занька.

Що цікавого на хребті і біля нього?

Водоспад Шипот – одна з найвідоміших природних пам’яток Боржави і один з найбільших водоспадів Українських Карпатах. Шипот розташований в тіні букового лісу і має висоту 14 м. Сюди можна під’їхати автомобілем (біля входу на територію водоспаду є парковка), але краще пройти 1 км пішки з центру гірськолижного курорту Пилипець. На території водоспаду багато альтанок і ведеться торгівля шашликом, глінтвейном, карпатським чаєм і тд. Також безпосередньо з Шипоту можна піднятися до вершини Великого Верху.

Боржава
Боржава

Також водоспад Шипот знаменний тим, що на галявині вище нього, щороку з 1993 року, збираються хіппі (і не тільки) на фестиваль, який не має точних рамок в часі, та кульмінація його відбувається на Івана Купала.

Гірськолижний курорт Пилипець. Тут окрім кількох бугільних,  є один крісельний підйомник на схили г.Гемба, який працює цілий рік. Взимку тут катаються на лижах і сноубордах, а влітку любителі даунхілу по велосипедних трасах.

 Пилипець і гора Гимба зокрема є популярним місцем серед парапланеристів. Тут щодня за наявності льотної погоди можна політати в тандемі з інструктором на параплані над Боржавою і щороку проводяться змагання з точно приземлення на параплані.  

Боржава
Боржава
Боржава

Чайовня Сурія. Біля верхньої станції крісельного витягу на схилі гори Гимба на висоті 1160 м знаходиться неймовірно атмосферна і затишна Чайовня Сурія . Це місце обов’язкове для відвідин, якщо ви будете підніматися/спускатися підйомником. Тут можна підкріпитися смачними стравами, домашніми солодощами і випити запашні напої (я завжди беру тут неймовірно ароматний збитень). З вікон Чайовні відкривається прекрасний краєвид на гори і села. Також тут завжди можна погрітися і перепочити від негоди. Кому цікаво більше дізнатися про цей незвичайний заклад, читайте статтю і дивіться відео від проекту Ukrainer.

Метеостанція. На вершині гори Плай (1323 м) розташована одна з двох високогірних метеостанцій в Українських Карпатах (друга знаходиться на схилах г.Пожижевська на Чорногорі). Метеостанція “Плай” має статус сніголавинної станції, взимку метеорологи слідкують за станом снігового покриву та протягом всього року вимірюють та передають оперативні метеорологічні дані до Закарпатського гідрометеоцентру, де можна відслідковувати свіжі дані з метеостанції.

Цікаво, що тут у 1969-1970 начальником загону працював В’ячеслав Чорновіл. Тепер на вершині Плаю стоїть присвячена йому меморіальна дошка. 

Більше про сніголавинну станцію “Плай” і про роботу на ній В’ячеслава Чорновола можна прочитати в статті Ігоря Меліки.

РЛС на г.Стій.  Понад 20 років тому на найвищій вершині Боржави можна було побачити білі куполи, такі як досі ще залишилися на г.Томнатик в Чернівецькій області (РЛС “Памір”). Тут була розташована найвища радіолокаційна станція в Україні, куполи на вершині “ховали” радіолокатори, а в урочищі Іволово, за 4,5 км від вершини Стою, була побудована військова частина. Тепер від куполів лишилися тільки фундаменти, а від військової частини – руїни.

Історію Боржавської РЛС читайте в статті Ігора Меліки, там зібрано максимум інформації

Приклади маршрутів:

Карта Боржавиламінована/не ламінована

Воловець – г.Цицька – г.Темнатик – г.Плай – г.Великий Верх – г.Гимба – г.Маґура Жиде – г.Кичера – г.Полонина Кук – г.Менчул – Міжгір’я

Довжина маршруту: 46 км. Тривалість 3-4 дні.

Цей маршрут проходить через весь хребет і є фрагментом Закарпатського туристичного шляху. Можна додати радіалку до г.Стій з Великого Верху (+9 км в сумі в дві сторони).

Воловець – г.Цицька – г.Темнатик – г.Плай – Стара Сироварня – г.Великий Верх – ур.Криві Путі – вдсп.Шипіт – ГК Пилипець

Довжина маршруту: 20 км. Тривалість 1-2 дні. В теплий сезон можна пройти за один день з легким наплічником, або в режимі легкого походу з однією ночівлею біля руїн сироварні. Варіант на 2 дні чудово підійде для першого походу та для дітей. Коли я йду цим маршрутом, то на завершення походу завжди замовляю чан в Пилипці.

ГК Пилипець – крісельний підйомник – Чайовня сурія – г.Гимба – ур.Криві Путі – вдсп.Шипіт – ГК Пилипець

Довжина маршруту: 9 км. Тривалість 1 день.

Легкий варіант для одноденної прогулянки з можливістю захопити максимум різних цікавих локацій. Ви зекономите сили подолавши велику частину підйому на крісельному витягу і на завершення в Пилипці можна замовити чан. А також можна додати сходження на Великий верх (+3 км).

А взагалі Полониною Боржава можна прокласти багато варіацій маршрутів, як на 1 день, так і з однією-двома ночівлями. Тут багато стежок і точок для початку/завершення маршруту. Ви можете скомбінувати маршрут, який підходить саме вам.

 

фото О.Пух

Варіанти виходу (та спуску) на хребет Полонина Боржава:

Воловець – г.Цицька (червоне маркування).  Відстань: 4,8 км. Набір висоти: 710 м.

Воловець – Стара Сироварня – г.Плай (жовте маркування). Відстань: 6,6 км. Набір висоти: 844 м. Важливо: у Воловці орієнтуйтеся на червоне маркування, бо я щоразу, коли виходжу на Цицьку, зустрічаю там замучених туристів, які пішли напряму через хащі, по стежці, якою прокладають маршрут додатки для навігації OsmAnd i Maps.me.

Воловецький перевал – г.Ряпецька – г.Великий Верх (синє маркування). Відстань: 5 км. Набір висоти: 858 м.

ГК Пилипець – вдсп.Шипот – ур.Криві путі – г.Великий Верх. Відстань: 7 км. Набір висоти: 904 м.

Ізки – г.Маґура Жиде. Відстань: 9 км. Набір висоти: 970 м.

Міжгір’я – г.Мунчел – г.Полонина Кук. Відстань: 11 км. Набір висоти: 800 м.

Вовчий – г.Стій (синє маркування). Відстань: 13 км. Набір висоти: 1356 м.

Оса (ст.1663 км) – г.Стій (жовте маркування). Відстань: 10 км. Набір висоти: 1300 м.

Занька – під г.Темнатик (зелене маркування). Відстань: 7,2 км. Набір висоти: 856 м.

с.Нижній Березний – с.Широке – г.Коритище – г.Волосянка – г.Кук. Цей варіант для бажаючих максимально продовжити маршрут Боржавою.

Відстані між головними вершинами:

Цицька – Темнатик – Плай – 4 км;

Плай – Великий Верх – 3,5 км;

Великий Верх – Стій – 4,5 км;

Великий Верх – Гимба – 3,8 км;

Гимба – Маґура Жиде – 2,2 км;

Маґура Жиде – Кичера – 5,5 км;

Кичера – пер.Присліп – 5,8 км;

пер.Присліп – Полонина кук 6 км;

Полонина Кук – Кук – 2,3 км.

Найкращі місця для ночівлі на хребті

Найпопулярніше – біля руїн сироварні. Тут багато місця, але й дуже багато туристів, особливо в сезон і в вихідні. Тому якщо хочете зайняти гарне місце, краще сюди приходити раніше. Біля сироварні на східному схилі є хороше джерело. А дрова краще збирати в лісі на західному схилі – туди менше ходять, бо всі ночують здебільшого біля джерела, там же й збирають дрова.

В менш популярній південній частині хребта найкраще місце для ночівлі – під горою Кичера зі сторони гори Кругла. Тут є й джерело і на хребет виходить ліс, де можна затишно розташовуватися табором.

Схили хребта порізані потічками, джерела гарно позначені на карті і в мобільних додатках для офлайн навігації (Maps.me, OsmAnd), але вважайте, що деякі з них можуть пересихати влітку і на початку осені. Я востаннє ходила Боржавою 7-8 вересня, всі джерела які траплялися, були з водою, але одне – на траверсі гори Маґура Жиде було пересохле.

Боржава
Боржава
Боржава
Боржава

Весна. На початку березня тут ще повноцінна зима, проте вже в кінці березня – в квітні снігом ще вкриті лиш вершини, в лісах цвітуть підсніжники, на полонинах можна знайти крокуси (точно є біля руїн сироварні з західного боку).

А в травні на полонах лежаль лиш поодинокі сніжники та цвітуть анемони, купальниці і сольданелла.

Боржава
Боржава
Боржава

Влітку Боржава неймовірно зелена і багата на ягоди – чорниці на полонинах дозрівають з початку липня ті їх можна куштувати аж до жовтня. Колись на полонинах Боржави було багато овець, та цей вид господарства занепадає. Я особисто влітку на Боржаву практично не ходжу, але вівці востаннє бачила в районі гори Плай років 8 тому… 

Боржава
Боржава
Боржава

Осінь. На мою думку Боржава – одне з найкращих місць в Українських Карпатах щоб милуватися барвами осені. Вже на початку вересня полонини розфарбовуються в різноманітні кольори і відтінки – жовтіють трави і червоніють чорничники.

Боржава
Боржава

А в жовтні естафету перехоплюють букові ліси на схилах від верхів до долин міняючи свій колір від зелено, жовтого до багряного. Пік осінніх барв –  між 10 і 30 жовтня, залежно від погоди.

Боржава
Боржава
Боржава

Зима на Боржаві прекрасна, проте Боржавський хребет є дуже лавинонебезпечним (найвища лавинебезпека на північних схилах і кулуарах), а в туман на вершинах легко заблукати, збитися з напрямку. Щороку тут гинуть і губляться туристи та фрірайдери. Практично всі ці випадки стаються в районі гори Гимба, під вершину якої можна піднятися крісельним підйомником. Найчастіша помилка фрірайдерів – в тумані втрачають орієнтацію і замість спускатися північними схилами хребта в сторону гірськолижного курорту Пилипець, спускаються на південь, де цивілізація дуже далеко – за десятки кілометрів буреломів.

Пам’ятайте прості основні правила: взимку рухатись потрібно по гребенях хребтів, щоб уникнути лавинонебезпеки. А щоб не заблукати, не виходьте на вершини в туман, а якщо все ж доводиться рухатися в тумані, обовязково постійно слідкуйте за маршрутом в навігаторі. Памятайте, що губляться і потрапляють в лавини навіть досвідчені альпіністи і райдери. Навіть якщо йдете в денну прогулянку чи хочете пофрірайдити, обов’язково візьміть з собою телефон, заряджений павербанк, навігатор, компас, сірники, ліхтарик, сідачку, аптечку, рятувальну ковдру, термос з чаєм, перекус та майте записані номери телефонів рятувальників. А взагалі рекомендую прочитати статтю Николая Дроботенко з розбором деяких випадків, зокрема з Боржави і порадами що треба вміти/мати та як діяти у випадку ситуацій, якщо ви заблудитесь.

Врятуй Боржаву

Вже деякий час Боржава під загрозою будівництва вітрової електростанції безпосередньо на самому хребті. Майбутня вітроелектростанція зруйнує екосистеми, зробить хребет не красивим і небезпечним для туризму, Боржава перетвориться спочатку в велетенський будмайданчик, а потім в промисловий об’єкт. Всі новини та детальну інформацію щодо планів будівництва ВЕС і боротьби проти цього ви можете прочитати на фейсбук-сторінці “Врятуй Боржаву”. А також можете підписати петицію проти будівництва ВЕС на Боржаві (збір підписів триває до 4 жовтня).

Боржаву, як Свидовець та деякі інші хребти в Українських Карпатах, нищать колеса позашляховиків, баггі та мотоциклів. Пішохідному туристу, який приходить в гори насолоджуватися природою, доводиться дихати вихлопами і пилюкою замість чистого повітря. Такі любителі поїздити по горах створюють багато шуму, зокрема в період тиші – період розмноження диких тварин, нищать колесами рослини і тварин, розгорюють гірські дороги. Та навіть безпека пересування під загрозою, коли йдучи по маршруту з-за повороту чуєш мотоцикл і ти не знаєш на якій швидкості і по якій траєкторії він наближається до тебе.

Не поповнюйте спільноту тих, кому начхати на наслідки! Мінімум, який може зробити кожен – подорожувати свідомо і не їздити по хребтах і природоохоронних територіях на транспорті.

Усі використані фото з особистої колекції Тані Троянь, копіювання або поширення тільки зі згоди авторки.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *