На цих вихідних пройшли змагання Gorgany Skole Ultra Trail 2021, які щорічно проводяться у Сколівських Бескидах. Хто переміг, які рекорди було зафіксовано на дистанції та які враження учасників, поговоримо в цій статті.

Gorgany Skole Ultra Trail 2021: результати

Найперше слід відмітити саму дистанцію Gorgany Skole Ultra Trail. Вона дуже добре продумана на різних дистанціях: є можливість побігати і відкритими ділянками, і лісовими стежками, перейти підвісним мостом поблизу водоспаду у Кам’янці, гірське озеро та скелі Довбуша в Бубнищі. Водночас змагання один з найлегших для логістики у Карпатах, адже знаходяться на самому початку гір, поблизу траси Київ – Чоп та залізничної станції Сколе.

Завдяки тому, що погода сприяла учасникам цього року було встановлено відразу 5 нових рекордів дистанції (101 км – чоловіки, 52 км – чоловіки, 34 км – чоловіки та жінки, 20 км – жінки). Ще однією подією стало освідчення переможця дистанції 52 км Анатолія Новака своїй дівчині, яке відбулося під час нагороження.

Олександр Шиманський, організатор Gorgany Skole Ultra Trail:

Цього разу я кайфував від процесу впродовж всіх трьох днів перебування у Сколе, під час безпосередньої підготовки і проведення змагання. У попередні два роки основним відчуттям був стрес. Зараз відчуваю інтерес робити цей проєкт кращим. Мені цікаво розповісти про режим організатора. Перша ніч – розмітка перших 40 кілометрів дистанції впродовж 11 годин, з вечора до ранку. В другу ніч можна поспати годин 5, бо старт сотні о 6 ранку. Третя ніч знову без сну, бо “соточники” фінішують. В четверту ніч, після закінчення змагань, спиш так міцно, що не чуєш навіть ураганної зливи.

Андрій Ткачук, переможець дистанції 101 км

Цей трейл хотів пробігти ще минулого року восени, але через коронавірус цим не склалося… Цього року графік стартів та власні кондиції дозволили приїхати на старт. Профіль дистанції та набір висот наводив на думку про доволі бігові варіанти. Десь так і трапилось. Старт на світанку. Вранішня прохолода, сонечко та лісова стежка зайшли “на ура”. Після першого КП (десь 7-ий км) якісь “добродії” вирішили трохи видозмінити наш маршрут та промаркували стежку поза треком. З тим доволі швидко розібралися разом із Сергієм Сапігою й погнали далі.

Після другого КП маршрут пролягав через скелі Довбуша, де я ніколи не був, але часу милуватися ними не було. Далі вибіг на частину дистанції, яку вже біг. Це трохи напружувало думки чи таки в правильному напрямку біжу. Й коли на розвилці побачив дівчинку-волонтерку Іринку, то був дуже радий, що напрямок таки вірний. Далі була звична робота на дистанції та невідомість, що робиться позаду і як далеко (чи близько) за мною “дід”. Пробіг КП3, добіг до КП4 – поповнив запаси енергії із “закидки” і далі в дорогу.

Погода була швидше на нашому боці, бо і ліс захищав від сонця, і хмаринки періодично його затуляли, на хребтах обдував легесенький вітерець, але таки було досить тепло. До серйозної зливи встиг добігти до КП4 (72-ий км), а там рухався лісом поки лило. Знову потрапив на реверсну частину дистанції та знову трохи переймався через це. Десь після останнього КП “зловив” кросівком невідомий предмет і лише на фініші витягнув з нього частину цвяха, яким підковують коней.

Фінішний затяжний підйом, довгий біг хребтом та “бажання” збігти з гори Лопата, не в тому напрямку, але вчасно зупинився і повернувся на трек. Завершальні 7-ім км починалися стрімко, а потім перейшли у дуже бігову стежку – якихось 39-ть хвилин і я на фініші. Набігав 103,7 км за 11 годин 38 хвилин. Таки дуже бігова дистанція. За винятком декількох ділянок доріг, де попрацювали лісовози, усе було чудово. Ну, але що ж з тими лісовозами поробиш? Як той казав: “Це Карпати, дєтка!”. Тож, якщо хтось хоче добряче та довго побігати лісовими стежками та дорогами, то “Welcome!”.

Ольга Тишковець, переможниця дистанції 101 км

В кожній людині живе дракон. Звичайно наш дракон спить. Але в мить крайнього емоційного та фізичного напруження Він може багаторазово збільшити сили людини. Skole Ultra Trail – це шанс розбудити вашого дракона.

З цієї фрази почалася моя мандрівка з Gorgany Skole Ultra Trail. Я почала бігати трейли лише минулого року. І ось після першого гірського забігу сиджу собі, шукаю наступний челендж і натрапляю на цього дракончика. Якось він одразу в мені відгукнувся. І хоча я не зовсім бігунка, і ніколи не бігала дистанції ультра, дуже захотілося розбудити того дракона. З острахом їхала на свою першу сотку – прокинеться чи не прокинеться? Таки прокинувся, дихнув гарячим полум’ям, навіть трохи обпік, але його вогонь продовжує горіти всередині і вже, думаю, не відпустить.

Цього року історія повторилася. Безліч несприятливих чинників, думала, вагалася, їхати чи не їхати. Таки за день до забігу не втрималася і зареєструвалася, бо розуміла, що дракончик мені не пробачить. І не пошкодувала ні на мить, хоча цього року йому довелося набагато частіше мені нагадувати, чому я це роблю.

Все-таки, не дарма я минулого року повелася на концепцію дракона, яка лежить в основі Gorgany Skole Ultra Trail. Я ще тоді подумала, як гарно сказано, як душевно і як влучно відображає дух атлетів. Бо коли в основі – така ідея, то вона буде відображатися і відчуватися на всіх етапах організації: простий і зрозумілий процес реєстрації; гарна і доступна локація; цікавий і розмаїтий маршрут (ну та, цього року довелося на ньому попотіти, але хто сказав, що буде легко); майже ідеальне маркування (за два забіги я, напевно, не порозумілася з ним лише раз чи два); класнючі, просто бомбезні волонтери, які й обіймуть, і допоможуть переодягнути шкарпетки, і навіть каву зроблять (чого аж ніяк не очікуєш під час трейлу); вдосталь поживи для тіла на КПП (я особливо це зацінила цього року, оскільки з гелями не склалося, то ж довелося покладатися на їжу організаторів); неймовірний фініш, де тебе ну дуже чекають із зубом дракона (цікавезна ідея для медалі фінішера) і смачнючою пастою; душевне спілкування опісля; можливість відновлення від спонсорів наступного дня; ну і головний ідейник-дракон цього всього дійства – Олександр Шиманський, душа якого відчувається в кожному елементі організації (зрештою, коли ти сам бігун, то дуже добре відчуваєш, що потрібно і важливо під час трейлу). Я уже мовчу про гарні подарунки для призерів і фірмовий перстень, який отримують переможці всіх дистанцій.

Після цьогорічного Gorgany Skole Ultra Trail я знаю точно, що цей забіг стане для мене доброю традицією, бо він просякнутий душею дракона – вимогливою, жорсткою, часами навіть безжальною, але водночас теплою, душевною і фаховою.

Gorgany Skole Ultra Trail 2021

Анатолій Новак, бренд амбасадор Dynafit, переможець дистанції 52 км

Gorgany Skole Ultra Trail 2021 показала, що ці змагання дуже швидкісні, так як за один вікенд було побито п’ять рекордів траси. В суботу Андрій Ткачук покращив рекорд на 101 км, а я, в свою чергу, уже приклав зусилля для подолання дистанції в неділю 52 км, покращивши на 7 хв час встановлений Сергієм Поповим. Дистанція, як на мене, не є технічно складною на відміну від Карпатії, де на 42 км у тебе 2800 м набору, тут 52км та 2500 м і тільки останній підйом на хребет з горою Лопата потрібно попрацювати палицями, звісно якщо вони є. Тому сильні та швидкі можуть подолати дистанцію за 5 годин 10 хв, а можливо і ще швидше при сприятливих умовах. Є класні місця, як водоспад Кам’янка або скелі Довбуша. Цікавий район де є болдерінговий район “острів Пасхи”. На скельних масивах була дуже важлива розмітка і навігація по годиннику, для тих хто біг цю дистанцію перший раз. Контрольні пункти були розміщені для зручності учасників так щоб в потрібний момент вони мали воду і що перекусити.

Вадим Геч, переможець дистанції 34 км

Gorgany Skole Ultra Trail – це один із тих домашніх стартів, в якому все дуже спокійно, ніхто нікуди не поспішає і завжди знайдеться хтось, хто зможе позичити трішки обов’язкового спорядження, якщо ти забув своє в дома. Дистанція 34 км Острів Пасхи проходить з набором висоти 1500м красивими місцями. Тут тобі і підвісний міст, водоспад, озеро на висоті 650м над рівнем моря, скельний масив, досить швидкий відрізок шляху по лісовій дорозі, невеличкий (але освіжаючий) брід, гребінь перед вершиною гори Лопата з якого в обидва боки відкривається дуже красивий пейзаж, і на десерт вершина гори Лопата з дуже кайфовим спуском до фінішу).

Дистанція досить швидка, але при тому є технічні місця (особливо підйом і початок спуску з Лопати). Маркування по трасі (саме на дистанції 34км) було таким, що можна було взагалі не завантажувати трек (давно не бігав трейли коли б мені не довелося трішки поблукати, а в мене з блудом ще ті стосунки. (:

Про КП нічого сказати не можу, через те, що не зупинявся, але на фініші всіх учасників чекала паста з грибами, що дуже круто. В загальному трейл мені дуже сподобався, раджу всім спробувати. Трейл справді вартує уваги, але при тому чомусь на старті не так і багато учасників, приїжджайте наступного року відкривайте для себе нові місця в Україні це вартує того щоб спробувати. Всім трейл!

Драконова Гора 20 км

Чоловіки

1. Vey Yuriy 02:01:19;

2. Жук Павло 02:03:16;

3. Півень Андрій 02:03:45.

Жінки

1. Гутник Вікторія 02:15:26;

2. Лисак Мирослава 02:46:55;

3. Остапик Марта 02:53:34.

Острів Пасхи 34 км

Чоловіки

1. Геч Вадим 03:07:17;

2. Danylyshyn Roman 03:46:21;

3. Почтовнюк Роман 03:46:21.

Жінки

1. Гуделайтіс Анна 03:59:21;

2. Шарук Ганна 04:44:38;

3. Поліщук Ліліана 04:47:55.

Скелі Довбуша 52 км

Чоловіки

1. Novak Anatoliy 05:27:19;

2. Богай Андрій 06:00:08;

3. Khomenko Ruslan 06:10:20.

Жінки

1. Doroshenko Anastasiia 07:08:00;

2. Glushauskaite Iryna 07:10:24;

3. Розяєва Тетяна 07:16:43.

Яворина 101 км

Чоловіки

1. Ткачук Андрій 11:38:20;

2. Сапіга Сергій 13:26:51;

3. Міхаліцин Олександр 14:21:50.

Жінки

1. Tyshkovets Olha 16:01:10;

2. Trygubenko Maryna 20:37:27;

3. Tsarenko Yuliia 31:16:07.