Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Андрій Дуда, гід команди GRA

Наша команда постійно шукає нові гірські маршрути та цікаві місця, де можна походити та побути наодинці з природою. І цього разу ми вирушили в Киргизстан, гори Тянь-Шань, які стали відкриттям для нас цього літа. Тянь-Шань – це величезна гірська система, розташована в 4 країнах: Казахстані, Узбекистані, Киргизстані та Китаї. Ми були на частині маршруту, який проходить біля легендарного озера Іссик Куль, піднялися до озера Алакуль та побачили гору Каракол.  В мандрівці з нами сталося багато пригод, про що ми і розкажемо в статті, а ще розкажемо про маршрут, список спорядження, особливості країни та кілька організаційних секретів. 

Киргизстан: Тянь-Шань від команди GRA

Поїхати в Киргизстан хотіли давно, але відкладали це на потім, адже спочатку в планах була мандрівка в Пакистан, але на жаль, за два тижні до відправлення влада Пакистану вирішила закрити кордон для українців, довелося імпровізувати і шукати новий маршрут. Першою країною, про яку подумали, був Киргизстан, куди і відправились.

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Щодо добирання до Киргизстану, то є різні варіанти авіасполучень, можна летіти через Стамбул в Бішкек, або з Києва в Алмати, Казахстан. Ми вибрали складніший варіант, адже хотілося побачити якнайбільше. Так, наша мандрівка розпочалася з Казахстану, але на той момент ми не знали, що між цими двома країнами локдаун, і тільки іноземні туристи можуть перетинати кордон. Це могло стати проблемою, адже жодні автобусні сполучення не курсували. Щоправда, ми не розгубилися і знайшли вихід – поїхали на піший перетин кордону в глуші, біля китайського поселення, це був найближчий пункт перетину кордону між Казахстаном і Киргизстаном. Прикордонники настільки нам здивувалися, що тримали десь 30 хв і запитували, нащо ми сюди приїхали. На цьому прикордонному пункті вони раніше не зустрічали туристів, тож їм було дуже дивно нас бачити. Ми трохи з ними поспілкувалися, розказали як там справи в Україні й поїхали далі. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Початок треку

Попереду нас чекали гори, наш шлях лежав у місто Каракол, звідки стартують піші маршрути. Щоб добратися в Каракол є два варіанти: таксі, де таксисти для туристів завищують ціни в 2 а то і в 3 рази, або громадський автобус, де туристам також завищують ціни, але не так суттєво. Рекомендуємо перед тим як щось купувати, чи домовлятися про переїзд, запитати в простого перехожого, скільки це може коштувати. 

Іссик Куль

Ми їхали громадським автобусом, найбільший мінус такої поїздки те, що довелося слухати 4 пісні, які звучали в автобусі невпинно повторюючись всі чотири години дороги. Але були і переваги – дорогою ми проїздили озеро Іссик-Куль, це озеро величезне, ми 3 години їхали вздовж його берегу, і постійно дивувались, яке ж воно гарне! Під вечір ми дістались Караколу, в червні тут досить мало туристів, тож ми завжди були у центрі уваги, трохи дивне відчуття, коли за тобою так пильно стежать. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Наступного дня відправились у поселення Ак-Суу та пішли в долину Алтин Арашан, дорога там жахлива настільки, що після неї дорога до Дземброні здасться вам європейським автобаном. Але для пішохода – це справжній рай: з правого боку річка, а довкола пасуться отари овець, корови та коні. Перший мандрівний день виявився дощовим, навіть з градом, як і всі наступні, бо в червні там ще сезон дощів. Найкращий час для трекінгу Тянь-Шанем – з середини липня до початку вересня, в інший час там лежить ще досить багато снігу.

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Отож, в перший день пройшли кілометрів з 17 і трохи втомилися, хотілося розслабитись і відпочити. Тож, коли розклали намети, пішли на пошуки термальних джерел, які знаходились близько півкілометра від нашого табору. Це місце виявилось дуже гарним, адже джерело б’є зі скелі, яка стоїть на березі бурхливої річки. Тянь-Шань – це надзвичайно мальовничі й дикі місця, маршрути тут не марковані й довкола живе дика природа. Тут можна зустріти різних тварин – від звичайного бабака до снігового барса. Але на наше щастя, чи може, на жаль, барсів ми так і не побачили. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Підготовка до маршруту, список нашого спорядження

Ми розуміли, що їдемо у високі гори, де ще стоїть сніг, тож добре подбали про своє спорядження. Із собою ми взяли: 

  • намет; 
  • рюкзаки на 55 літрів;
  • рейнкавер для наплічника; 
  • аптечка; 
  • спальник пуховий (t comfort +3 °C);
  • каремат надувний;
  • ліхтарик;
  • кішки (в червні вони там дуже бажані);
  • пуховка;
  • мембранка;
  • 2 пари трекінгових штанів;
  • баф;
  • термобілизна;
  • бахіли туристичні;
  • трекінгові шкарпетки;
  • фліска;
  • тепла шапка;
  • рукавиці;
  • сонцезахисні окуляри;
  • кілька запасних футболок та змінний одяг;
  • трекінгові черевики (високі);
  • трекінгові сандалі;
  • рушник (мікрофібра);
  • фляга на воду (можна брати платипус – дуже зручно); 
  • пальник (можна брати інтегровану систему);
  • кресало;
  • ніж;
  • маленький казанок на 1 літр;
  • 1 газовий балон на 450 г (якщо у вас неекономний пальник, то беріть 2 балони); 
  • посуд туристичний (ложка, тарілка, горнятко); 

Цього спорядження повністю вистачило на 7 днів автономного походу по горах, з їжі мали з собою сушені страви власного виробництва та смаколики, які купили в Киргизстані. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Проходження маршруту

Після перших двох днів походу ми дісталися перевалу. Гори тут високі, більше 5 тис. метрів над рівнем моря і щоб перейти перевал, треба було піднятися на 4 тисячі, де на той час ще стояв сніг. Через досить велику кількість снігу, нам довелося кілька разів міняти маршрут та робити більше радіальних виходів. При одному з таких переїздів нас запросили й підвезли в юрт-табір. Ми насправді теж направлялися в той бік, адже хотіли відвідати Джети Огуз та водоспад Дівочі коси, тому погодились. Коли приїхали в юрт-табір, побачили на галявині може із двадцять киргизьких юрт, тож вирішили заночувати в одній із них і не пошкодували.

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Якщо говорити про місцеве населення, люди там надзвичайно добрі, вони готові вам допомогти, щось підказати, підвезти та нагодувати. Охоче запрошують в гості та ставляться дуже доброзичливо. Один таксист навіть показав нам, де варто купляти продукти і сходив з нами на ринок.

Погода в червні на Тянь-Шані дуже мінлива, вона змінювалась кожного дня, тому ми вирішили перечекати дощові дні й поїхали купатися на легендарне озеро Іссик-Куль. Знайшли одне віддалене селище із дикими пляжами й відправились туди. Неподалік навіть колись стояв маяк, уявляєте на озері маяк? Але час його не пошкодував, тож зараз там лише фундамент. 

Довго бути пасивними, то не в нашій манері, тож знову вирушили в дорогу. Цього разу відправились на новий маршрут в горах Тянь-Шань та піднялись до озера Алакуль на висоту 3,5 тис. метрів. Це озеро просто казкове, й передати його красу словами дуже важко. На березі озера ми сиділи близько години – пили чай, дивилися в кришталево чисту воду. І чисто випадково познайомились із турецьким влогером, який вирішив відправитися в соло мандрівку.  Гори Тянь-Шань нас захопили і повертатися взагалі не хотілося, це дуже мальовничі і дикі гори, де можна затриматися на місяць і більше, й не встигнути все побачити. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Маршрут горами Тянь-Шань

Гори Тянь-Шань дуже високі й переходи займають по декілька днів, тож ми склали собі маршрут, щоб заздалегідь спланувати час проходження.

День 1-2. Прилітаємо в Киргизстан та їдемо в місто Каракол.

День 3. Джети Огуз. Червоні скелі Семи Биків та водоспад Дівочі коси.

День 4. Долина річки Джети Огуз, зупиняємося перед перевалом Телети.

День 5. Перевал Телети висота 3800 м, йдемо до альптабору гори Каракол.

День 6. Перехід до озера Ала-Куль – Перлина Тянь-Шаню.

День 7. Спуск в долину Алтин Арашан.

День 8. Спуск у селище Ак-Суу та переїзд в Каракол.

День 9. Озеро Іссик-Куль.

День 10. Каньйон Казка.

День 11. Повернення в Бішкек.

День 12. Повернення в Україну.

Саме такий маршрут я рекомендую для першого знайомства із Тянь-Шанем. Але якщо хтось хоче випробувати свої сили, то може піти на два дні довшим шляхом та піднятися ще на перевал Арча Тор, там неймовірно гарно, але йдіть туди в липні-серпні, бо в несезон там досить небезпечно.

 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Каньйон Казка

Хотілося ще чогось особливого, такого, щоб закохатися в Киргизстан і ми знайшли це місце – каньйон Казка.  Дістатися до Казки було не так просто – спочатку була довга дорога з Каракола, а потім, різка зупинка посеред траси, де таксист висадив нас, швидко дістав речі з багажника, на ходу сказав: “Сказка там” і помчав собі далі. Дивимось на вказівник – і справді, пише, що до Казки лише 2 км, тож ми й попрямували туди. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Назва каньйону говорить сама за себе, він виглядає казково, гори переливаються різними кольорами, а посередині велика піщана стіна, яка нагадує Велику Китайську стіну, схожість дуже велика, навіть важко повірити, що це зробила природа. Існує легенда, що це величезний дракон, який заснув тут тисячу років тому, а тіло його перетворилось на гострі скелі, що простягаються на кілька кілометрів до самого горизонту. Ми сиділи в каньйоні на верхівці однієї зі скель до заходу сонця й дивились на останні його промені, які підсвітили навколишній ландшафт яскравими барвами. 

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Повернення в Бішкек, дегустація національних страв

Завершальною точкою на карті нашої мандрівки був Бішкек, в місті ми сходили на великий східний ринок, погуляли по численним паркам та головній площі. Найбільше нас вразило те, що там кожних 50 метрів продають квас і національний напій – Максим, який місцеві дуже люблять, але для туристів він може бути занадто шокуючим, такого ви точно ніде більше не спробуєте. В Киргизстані дуже багата національна кухня на м’ясні страви, якщо ви любите смачно поїсти, то вам тут точно сподобається. 

За час мандрівки ми досить часто харчувалися в кафе та ресторанах, тож встигли спробували досить велику кількість страв. Маємо сказати, що ціни в Киргизстані дуже прийнятні, тож при виборі закладу обирайте щось дорожче, адже там буде набагато смачніше, а ціни дуже приємні: за обід на двох в ресторані в Бішкеку ми заплатили 1700 сом, це близько 550 грн, але страви там були набагато смачніші, ніж в звичайних кафе.

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Ми склали маленький перелік, що точно варто там скуштувати: 

  • шашлик (обов’язково, він тут божественний); 
  • плов;
  • лагман;
  • манти;
  • куурдак;
  • суп шорпо;
  • бешбармак – він нам зайшов за милу душу, це м’ясна пательня з овочами; 
  • чак-чак на десерт.

Якщо ви це все спробуєте, то закохаєтесь в національну кухню Киргизстану назавжди.

Наступна мандрівка в Киргизстан

З часу повернення в Україну вже пройшло досить багато часу, але емоції нас досі переповнюють. В серпні ми плануємо повернутися в Киргизстан, тож якщо вам цікаво відчути схожі емоції, то чекаємо вас в команді GRA!

Тянь-Шань, Киргизстан, GRA

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *