Андрій Дуда, гід команди GRA

Цього разу ми заівтали до Йорданії, і слід відмітити ця країна стала для мене чимось новим, а особливо – Червона пустеля Ваді Рам та старовинне місто Петра – одне із 7 сучасних див світу. Але не тільки цим цікава Йорданія, є в цій країні й менш популярні місця, про які мало хто знає, але вони просто казкові й зараз я говорю про каньйон Ваді Бін Хамад. Описати цю красу досить важко, а тому в нас є альбом кращих фотографій за час мандрівки в Йорданію. У мандрівці я провів 2 тижні, перетнув країну з півночі на південь, де вона межує із Саудівською Аравією. Та встиг побувати в найцікавіших місцях, познайомитися з населенням та культурою країни.

Йорданія: мандрівка від команди GRA

Час для мандрівки був обраний грудень, якщо коротко, то це не сезон. Температура в середньому +15…+20 °C, туристів дуже мало, світловий день завершувався вже о 17:00. Але мені це подобається, я уникаю високих сезонів та надмірної кількості туристів, тому для поїздки обрав початок грудня. Звісно, маємо ще розказати про те, як ми летіли в Амман.

Авіасполучення з Йорданією 

Кілька слів про добирання в Йорданію, ми летіли зі Львова авіалініями Ryanair з пересадкою в Мілані, а звідти в Амман. Вибрали Мілан, бо хотілося погуляти по Італії, а чому б і ні, це цікавіше, ніж чекати в аеропорті. Можна добиратися й іншим способом, наприклад, через Туреччину, але ці квитки дорожчі. Найоптимальніший варіант через Варшаву, по часу та ціні – це найкраще сполучення з Йорданією, принаймні, поки з України не відновили прямих рейсів.  

Столиця Йорданії Амман

Як тільки ми прилетіли, то одразу поїхали в столицю – Амман, місто досить велике, але найцікавіша частина знаходиться на кількох вулицях, одна з яких – це Paris square, такий собі французький дворик, де ми і жили. В Аммані ми провели перших два дні та останній день перед вильотом. Місто величезне і там є де погуляти. Найпопулярнішим оглядовим майданчиком та історичною спорудою є Цитадель та храм Геркулеса, який там знаходиться. Від нього вже мало що залишилося, але звідти відкривається чудовий вид на місто, а коли заходить сонце, то це особливо гарно. Від храму Геркулеса дорога лежить тільки вниз у Downtown та, звісно,на головну площу біля амфітеатру. Вхід у майже всі історичні місця платний і якщо все підсумувати, то набігає чимала сума, а тому ми придбали Jordan Pass. Він коштує від 70 JOD – це 87 € і включає вхід до Петри, пустелі Ваді Рам, храмового комплексу в місті Джераш, храму Геркулеса та Римського театру в Аммані та багатьох інших, загалом 40 пам’яток культури. Якщо ви плануєте відвідати всі ці місця, то з Jordan Pass зекономите до 100 €. Напевно, ви подумали, що їхня валюта – йорданський динар – дорожча за євро і ви будете праві, це справді так: 1 € = 0,8 JOD.

Що ще можна подивитися в Аммані? Точно варто відвідати Rainbow street, де знаходиться багато кав’ярень й ресторанчиків. Там взагалі дуже затишно гуляти, адже інша частина міста має великі перепади висоти і все місто всіяне вузькими сходовими з’єднаннями, чимось мені це нагадало Маракеш у мандрівці по Марокко. Загалом, місто дуже колоритне та творче, чого вартують тільки місцеві ринки. Гуляючи вуличками, помічаєш безліч кольорових сходів, графіті та муралів на стінах, там можна натрапити навіть на місяцехід, який стоїть на даху одного із будинків. Ну, а якщо вам цікава архітектура, то відправляйтесь до блакитної мечеті, можете не переживати, туристів туди пускають, але потрібно оплатити вхід 2 JOD. 

Переїзди по Йорданії: Джераш, Мадаба, Мертве море, Ель-Керак

З Аману ми відправилися в місто Джераш, там зберігся найбільший комплекс храмів та колон з римських часів, ми півдня гуляли по ньому і все одно зазирнули не у всі його куточки. А попереду нас чекали вже інші локації, й на наступний день ми поїхали до Мадаби, де піднялися на гору Небо, саме з цієї гори Мойсей побачив землю обітовану – Ізраїль. Місце гарне, але не скажу, що дуже вразило, якщо маєте багато часу, то можна туди заїхати, а так, щоб планувати маршрут спеціально задля цього місця, воно може не виправдати завищених очікувань. 

Час у мандрівці пролітав невпинно, тому в той же день з гори Небо відправились до Мертвого моря та каньйону Ваді Муджиб. Спочатку пішли в каньйон, але на зиму він закривається для відвідувачів. Цей момент я забув перевірити перед мандрівкою, але не страшно, того ж вечора розробили новий маршрут та включили ще один каньйон, про який розкажу згодом.

Після каньйону вирішили спуститися до Мертвого моря, щоб ви розуміли берегова лінія взагалі не облаштована для відпочинку, поплавати можна лише на закритих пляжах від готелів. Але є одне місце, де всі купаються, підприємливі Йорданці навіть облаштували там платний душ та роздягальню, щоб переодягнутись після купання. Скажу, як є: в Мертвому морі ми так і не покупалися, залишалась лише 1 година до сутінків і треба було дістатися до готелю. Отож, поїхали ми в місто Ель-Керак, якщо ви дивилися фільм “Царство Небесне”, то саме тут був замок хрестоносця Рено де Шатільйона. Звісно, я не міг оминути цей замок, адже фільм мені дуже сподобався і я хотів побачити який він насправді. Зараз замок напівзруйнований, але його відновлюють і погуляти по його мурах досить цікаво. 

Каньйон Ваді Бін Хамад  

Хоча ми і в Йорданії, та хотілося трохи похайкати, тож ми знайшли для цього гарне місце – каньйон Ваді Бін Хамад. Саме цей каньйон найбільше мені сподобався за весь час мандрівки по Йорданії.

Після замку в Кераку відправилися в каньйон Ваді Бін Хамад. Цей каньйон особливий тим, що по ньому треба йти по воді, яка підігрівається від термальних джерел до комфортних 30-35 градусів. Йшли ми близько 5 км, спочатку повністю роззулися, але біль від малих камінців був надто сильним, тому вирішили хоч шкарпетки надіти. Так по каньйону можна йти аж до водоспаду, поки глибина води не стане надто великою. Емоцій була ціла гора, краєвиди дуже гарні, а найкраще, що тільки ми були в цьому каньйоні в грудні там нікого не буває, адже для всіх це надто холодно. Коли в квітні ми повернемося в Йорданію, то цей каньйон стане перлиною в нашій мандрівці.

Петра 

З каньйону Ваді Бін Хамад дуже важко вибратися, адже там не ходить жодний транспорт, а оскільки в нас не було свого авто, то довелося орендувати в місцевого. Спочатку він відразу погодився, але за півгодини пішов до автомобіля і почав його лагодити аж до ночі, ми вже думали, що доведеться йти пішки, але на ранок машина була готова. І так ми поїхали до Петри, міста Ваді-Муса.

Петра – одне із семи чудес сучасного світу, які вражають на все життя. Саме місто заховане в каньйоні поміж скель і побачити його досить важко, це було навмисно зроблено, адже місто слугувало як контрольна точка на шляху купців, які рухалися Великим шовковим шляхом.

Коли заходиш в Петру, то першою зустрічає Ель-Хазне – це споруда, яка повністю висічена у скелі. Далі відкривається ціле місто храмів, театрів, гробниць, величезних колон та різноманітних сходових з’єднань. Місто досить велике і щоб його обійти повністю, нам знадобилося два дні. Саме для цього ми і купували Jordan Pass. Колись тут ходив сам Індіана Джонс, актор Гаррісон Форд, якщо не дивилися фільм «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» у пошуках Священного Грааля, то обов’язково подивіться, адже це вже класика. 

Зараз в Петрі всім туристам місцеві гіди пропонують пройтися стежкою Індіани Джонса всього за 5 динарів. Майте на увазі, за все в Петрі треба платити. Але це дрібниці в порівнянні з тим, як це місто нас здивувало: своєю красою та масштабом. Та особливо ми були шоковані, коли побачили, що місцеві продають монети зі срібла і навіть золота, які там знайшли, але на превеликий жаль, більшість із них підробка, та як сувенір можна придбати.

Червона пустеля Ваді Рам

З Петри ми вирушили на південь, в Червону пустелю Ваді Рам. Коли ми в мандрівці, то дні пролітають дуже швидко. Більшу частину Йорданії вже проїхали, попереду пустеля Ваді Рам, Акаба з Червоним морем та повернення в Амман.  Що можемо розказати про Ваді Рам – тут знімають майже всі фільми про Марс і не тільки, адже височезні скелі, червоний пісок і каньйони нагадують якісь космічні краєвиди. Якщо ви дивилися фільми Трансформери, Марсіанин, Зоряні війни чи Дюна, то знайте, що вони відзняті саме тут. І хоч місця для зйомок відокремлені від туристичних, ви точно впізнаєте ці краєвиди. 

Пересуватися по пустелі пішки досить важко, адже відстані великі й гаряче сонце швидко втомлює, а тому ми орендували джип на весь день та об’їздили найцікавіші локації. Хоча тут все цікаво, можна піднятися на одну із скель та розглядати довколишні краєвиди годинами. Але час нас піджимав, тож ми вибрали собі маршрут, де спочатку пройшлися по кам’яному мості між двома скелями. Від мосту переїхали до каньйону, де з обох сторін височіють піщані дюни, там ми каталися на борді по піску. А далі ще один переїзд до печери, де збереглися дуже древні малюнки на скелях.

На завершення дня ми поїхали на найвищу дюну в регіоні, щоб подивитися на захід сонця, ввечері пустеля стає ще більш червоною і це виглядає як поверхня Марсу.

Червона пустеля дуже гарна, а ще тут спокійно, можна посидіти на схилі та помедитувати, або посидіти біля вогнища в кемпінгу. До речі, жили ми в простому пустельному кемпі без надмірного пафосу, це було дуже класно, адже на весь кемпінг було лише дві групи: ми та група з Польщі. У Ваді Рам ми провели 2 класних дні, а на завершення прокаталися ще нічною пустелею, вночі вона виглядає зовсім інакше, а ще стає набагато холодніше. І щоб відігрітися, ми поїхали в Акабу до Червоного моря.

Акаба та Червоне море

Акаба – це курортне містечко в Йорданії, особливо воно нічим не вирізняється, там майже немає чим зайнятися, але якщо ви їдете, щоб купатися, то це саме те місце.

Червоне море особливе, в першу чергу, завдяки своїм рифам та неймовірній кількості різноманітних рибок. Ці рибки зовсім не бояться людей і плавають поряд з вами. Ми орендували ласти й маску на весь день та плавали досхочу, навіть в грудні водичка доволі тепла. Якщо ви вмієте добре пірнати, то можна буде поплавати біля затонулого танку та корабля, але це все дрібниці в порівнянні із рифами, які там є. 

Напевно, це найгарніше місце для дайвінгу та снорклінгу – це плавання в масці з трубкою та ластами, ви закохаєтесь у це місце, коли там поплаваєте, а плавати там можна вічно. Що ще сказати про Акабу, є там вулиця, де знаходиться рибний ринок та багато ресторанчиків, але можемо рекомендувати лише один із них, що називається Ocean Seafood Fish, якщо ви замовите тут Дорадо чи морепродукти, то точно не пошкодуєте.

Враження від Йорданії

Якщо розказувати про Йорданію, то це не однозначна країна, тут є плюси та мінуси. Моментами ми були шоковані людській нахабності, коли в нас місцеві просили гроші, чи таксисти старалися надурити. Але було багато приємних моментів, коли ми чекали на автобус, то один з водіїв вирішив нас підвезти просто так, тому що хотів з нами познайомитись. Ще один випадок був, коли ми залишилися ночувати в каньйоні й не мали транспорту в місто, то один з доглядачів каньйону полагодив свою машину та підкинув нас до автобусної станції. Ще був один кумедний випадок, коли ми зайшли в мечеть, то один з місцевих відразу дав нам стаканчики з водою, ми не хотіли пити, тож так весь час і ходили з тою водою, адже негарно було б її віддати назад. 

За весь час мандрівки у нас назбиралась ціла гора емоцій, Йорданія варта уваги, країна цікава і дуже колоритна, тож якщо ви плануєте її відвідати, то можете приєднатися до нашої наступної подорожі в Йорданію.