Якщо плануєте кількаденний трекінг карпатським високогір’ям, рекомендую звернути увагу на не дуже популярний хребет Полонина Красна. Тут ви знайдете чудовий маршрут з гарними краєвидами та мінімальною кількістю людей. Ідеально для міжсезоного походу.

Сергій Рижков, фотограф дикої природи, бренд-амбасадор Exped в Україні

Карпатські хребти: Красна

Розташування

 

Цей гірський масив розташований у Тячівському районі Закарпатської області. Головний хребет відносно невисокий (найвища точка 1568 м), але безлісий, тому з нього відриваються прекрасні краєвиди довкола. Крім того, сам по собі хребет з безліччю вигинів та відрог є мальовничим. Туриста хай не вводить в оману те, що хребет здається пласким. Він має багато спусків та підйомів, а набір висоти на початку маршруту може становити майже 900 метрів, тому тут є де розім’яти ноги. 

Як дістатися

Шлях до гірського масиву може бути не менш складним, ніж сам трекінг. Якщо хочете підніматися з Колочави, то ваша подорож буде брати початок в Івано-Франківську або у Львові. Звідти автобус на Долину, там пересадка до Міжгір’я. З Міжгір’я до Колочави добиратися вже важче. Інколи там курсує приватний міні-бус. Якщо його немає, то можна спробувати автостоп з центру (під дубом). Або таксі, яке обійдеться вам приблизно у 400 грн. (станом на початок 2019 року)

З іншої сторони хребта можна доїхати до Усть-Чорної автобусом через Тячів або з Ужгорода. Але як звідти виїхати у зворотному напрямку сказати важко. Два рази ми їхали після походу автостопом – схоже, по обіді автобусів вже немає. 

Маршрут

Карта Полонина Красналамінована/не ламінована

Основні маршрути розпочинаються з сіл Колочава, Усть-Чорна або Красна. Якщо поглянути на карту OpenStreetMap, то можна знайти всі можливі стежки та дороги на хребет. З Колочави є безліч стежок наверх, основні з яких марковані. Маркери та вказівники можна побачити, якщо пройти по дорозі від пам’ятнику “Заробітчанам” на схід по селу. Для тих хоче трохи скоротити та полегшити маршрут, пропоную йти через все село до перевалу Присліп. Звідси йде стежка наверх, але треба бути уважним, щоб знайти її початок – стежка трохи захаращена. Але таким чином буде більш плавний набір висоти без перепадів і вийдете майже на середину хребта, де і починається найцікавіші ділянки. 

Другий варіант підйому на Красну – з Руська-Мокра до гори Климова. Цією стежкою ми спускалися. Вона видалась нам надто стрімкою. Тому бажання нею підніматися я не маю. Але ліс тут дуже мальовничий та старий, особливо вразили буки під Климовою, які повністю поросили товстим шаром моху. 

Оптимальними варіантами для спуску / підйому з південно-східної сторони вважаю маршрути через гори Угорська (з с. Красна) або Гавайсгавор (з с. Усть-Чорна). Останній варіант я не перевіряв, але там має бути хороша дорога. А через г. Угорська йде мальовнича дорога, на якій ліс чергується з полонинами. 

Загальна довжина маршрута від Колочави до Красної становить, приблизно, 33 км. А загальний набір висоти може сягати майже 2 000 метрів. Та на хребті є чимало траверсів для тих, хто не ставить собі за мету пройти всіма вершинами.

Де заночувати

Скоріш за все, до початку маршруту ви дістанетесь досить пізно. Зі сторони Колочави першу ночівлю можна зробити на перевалі Присліп. Тут можна перепочити в альтанках, почитати інформацію про Національний парк “Синевир”, куди входить сам перевал та північно-західні схили хребта Красна. Вода є лише нижче перевалу. Також можна заночувати на полонині над Колочавою у самому початку хребта. Зі сторони Усть-Чорної є вода на самому початку маршрута, краще там і ночувати у перший день. Якщо стане часу, то можна дійти до гірського притулку на горі Гавайсгавор – там є вода.

Прихильники колиб можуть бути дещо розчаровані. Загалом тамтешня високогірна архітектура може вразити хіба що своєю недолугістю та брудом. Є страшна хатинка між Гропою та Климовою в лісі. Одного разу ми там спинилися і перечікували негоду зі снігом. Дірку в даху затулили матрасом, який там стирчить і понині. Також під Гропою є колиба – довгий ангар з нарами та дірками в даху. На любителя 🙂 Пічки фактично відсутні.

Але є і кілька пристойних варіантів. Якщо йти з Колочави, то за метеостанцією (або схоже щось на неї) на хребті є добротна колиба. Має один недолік – може бути зачинена на замок.  З іншого боку хребта, між Малою Климовою та Угорською є шикарний туристичний будинок з меблями та терасою. Теж закритий 🙂

Для найвибагливіших є хороший гірськолижний притулок та навіть бугельний підйомник до нього. Їх збудував місцевий житель Михайло Костяк для розвитку зимового туризму. Це дуже хороша справа! Умови користування притулком мені невідомі. 

За хорошої погоди краще ночувати в наметі. Для цього тут є безліч варіантів. Певно, найкращий – це мальовничий ліс між Гропою та Климовою. Там і затишок, і вода поруч. Знаходиться по середині маршрута. В інших місцях можуть бути проблеми з водою. 

Найкращий час для відвідування

Кожна пора року гарна по-своєму. Весною хребту додають виразності плями снігу та полонини прикрашають крокуси. До того ж наявність снігу вирішує проблему з водою. Але потрібно обов’язково мати сонцезахисні окуляри та потурбуватися про захист шкіри – яскраве світло відбивається від снігу і спричиняє опіки. Осінню тутешні схили вкриті яскравими ягідниками та оточені червоними буковими пралісами. Взимку підйом на хребет скоріш за все буде складним – протоптаної стежки годі й чекати. Одного разу я зміг дійти без снігоступів лише до перевалу Присліп, тому зимою вони обов’язкові. 

 

Сайт з фото. Всі використанні ілюстрації з особистого архіву, копіювання та використання з дозволу автора.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *