Є події, котрі відбуваються лише один раз за життя: народження, зміна молочних зубів на постійні, смерть та пропозиція. Що стосується останнього пункту, то це чи не єдина річ, котра потребує заздалегідь якісної підготовки, планування і, куди ж без неї – відваги.



У цей символічний та романтичний день я вирішив дослідити красиві місцини України і ті миттєвості, що у них були. Але не просто описати типові туристичні локації, а коротко переповісти саме ті історії, у яких слова: “я кохаю тебе” звучали по-особливому щемко. Знаєте, потрібна така штука, що залишається вічною: краса природи та інтимний момент перебування серед усього цього лише з коханою людиною.

Деякі з тих географічних точок, тимчасово окуповані російською федерацією, проте, спільними зусиллями, завдяки непохитності воїнів ЗСУ, рано чи пізно знову будуть доступні для закоханих і сміливих. 

 

Почнімо з Півдня


Південне сонце інакше. Зрозуміють мене ті, що там народилися чи мали за радість тривалий час жити поряд з широчезною рікою, яка радо обіймає вантажні кораблі, соленими озерами, сосновими лісами вкритих піском та колючками акацій, що почасти проколюють колеса на велосипеді. Інколи може навіть вдарити в голову. На Півдні не квапляться, дихають на повні груди і зізнаються в коханні так само сміливо, як рвуться вітрила на яхті.

(с) Богдан Граб

 

За 7 км по воді від міста Скадовськ, розташований острів Джарилгач, що станом на початок 2024 року знаходиться в окупації і піддається екоциду зі сторони РФ. І хоч він ще тривалий час буде нам недоступний, він вартий згадки. 

Хтось ствердить, що у пропозиції головне каблучка, і що дорожча, то краще. Хтось скаже, що у пропозиції головне вдало підібрана мить, і буде правий, та не цілком. Адже в ту мить головне це – де ви є. Чому це головне? Тому що двом розпеченим серцям потрібно набутись, відвести погляд убік, обійнятись та провідчувати усе, що відбулося. 

(с) Богдан Граб

Острів “Джа”, що його коротко та лагідно називають, чи не найвдаліше для цього місце. Навіть у найкращі літні сезони тут можна усамітнитись.  Попри берег плавають дельфіни, повітря солоне, що добре для здоров’я. Чоловіки рибалять, а у їхні риболовецькі сіті потрапляє скат, якого запікають і подають на вечерю. Увечері сонце тоне в Чорному морі, заливаючи світло-рожевим кольором небо. Вранці воно визирає з-під темряви моря і проливає світло на увесь дикий острів. Навіть в шторм тут красиво: видно як блискавки б’ють у море, а медитативний шум в унісон з шелестом тенту заколисує. Під такий антураж свого часу Слава робив пропозицію Наті. 

(с) Богдан Граб

Літо майже закінчувалось. Десь він роздобув трохи дрів і подалі від берега та кущів викопав достатньої глибини ямку, у якій склав ватру. Ближче до вечора почався відплив і було видно розривну течію. Ната збирала мушлі, вдихала на повні груди солоне повітря і жодним чином не здогадувалась, що кінець літа матиме такий розвиток подій. Слава хвилювався. Він підготував на вечерю дещо особливе. Подумки дякував, що продукти не зіпсувалися. Підійшов до Нати, взяв за руку і вони ступили вологим піском ближче до вогнища. Під ногами хрустіли дрібні мушлі.

(с) Богдан Граб

Миколаїв

Місто корабелів. Місто-герой. Саме так називають Миколаїв. Широкі проспекти, багато акацій та корабельня. Влітку тут смішні ціни на черешню, абрикоси, помідори. А ще рибалки: вони схожі на вигорілі анчоуси. У тих, хто має волосся, воно білосніжне та тверде, а тіло худорляве та спечене від сонця. Є тут річковий вокзал і сама річка Інгул, в гирлі якого розташоване місто.

(с) Богдан Граб

Ще далі від Миколаєва розташований Актівський каньйон. Мені особливо подобається назва Національного природного парку у якому він знаходиться  – “Бузький Гард”. Вимовіть його вголос і ви відчуєте ту могутність, міць і красу. Красива назва, красиве місце. 

 

Актівський каньйон – символічне і особливе місце для пропозиції, як на мене. На його схилах знайшли поклади золота та срібла. Його каміння та річка Мертвовод у долині утворили гротескну, сповнену сили місцину. Раніше по цій річці навіть ходили кораблі. Освідчуватись тут – означає прагнути сповнених сили, багатих за потенціалом і унікальністю стосунків. Таких стосунків жадав і Саша.

(с) Фото з мережі Інтернет. Ігор Петрушенко

Вони з Дарцею доволі довго їхали до каньйону – місцеві автошляхи зробили їм нерви. Вона злилась на нього, бо не розуміла, чому треба пертися туди, де навіть порядної водойми нема, а лише стара ріка з стрьомною назвою – Мертвовод. Чому б просто не поїхати до моря, куди ближче ледь не в половину, і ще дорога – нормальна. Сашко бачив її невдоволення і майже сам повірив у те, що це було невдале рішення. Не сьогодні, не час для такого, – подумки думав він. Сонце припікало, тож треба було зробити усе швидко.

 

(с) Богдан Граб

 

 

Була запаска, знайшлись інструменти, а з ними і нахлинув спокій. Дарця стомилася бути не в настрої. По приїзду, Саша неохоче став таборувати. Як закінчив, подався оглядати територію і це його повернуло до тями, а точніше, до початкового задуму і мети цієї поїздки. Він знайшов добре місце за брилою, трішки нижче, де річка утворює басейн.  Ввечері він повернувся вже з Дарцею. На цьому місці, на пластах каміння, він виклав свічечки таким чином, що вони виблискували у воді. Той тривожний день по-своєму загартував нову сім’ю. Їхні очі блистіли в унісон з свічками, а степовий вітер ніяк не міг їх задути.



Околиці Кропивницького

Наречений, а тепер чоловік Олени, зробив пропозицію недалечко від міста Кропивницький. Він повіз Олену до невеличкого, атмосферного водоспаду – водоспад у степовій частині України, уявляєте? Далі деталі мені невідомі. Інтимність цієї локації, як і самої події, перетворює це місце на сакральне, у яке закохані будуть повертатися щоразу, аби згадати ту мить, що змінила життя на краще.

(с) Олена Чумаченко

 

Це ще не все, що є у Кіровоградській області. До прикладу, за годину їзди від Кропивницького є “Долина мертвих екскаваторів”. Так-так, я знаю, що назва не цілком відповідає темі дня всіх закоханих, а проте, тільки погляньте на фотографії! Невисокі, рельєфні схили. Бірюзова вода та пісок. Тут можна забутися, залипнути, поплавати (опціонально) та освідчитися.

(с) Олена Чумаченко

Курс на Північний Схід

Якщо ж Амур поцілив у вас в Сумах, тоді маєте знати і про таку локацію на теренах Слобожанщини.  

За пів години їзди від Сум розташоване село Залізняк. Тут знаходиться озеро Журавлине. Дарина, співробітниця Gorgany, що народилася і виросла в Сумах каже, що найкращим варіантом буде відвідати озеро весною або ж літом. Там є все для відпочинку – альтанки, мангали. Озеро знаходиться серед соснового лісу. А посеред озера є острів усаджений березами. Невеликим потічком воно впадає до більшої водойми, де можна спостерігати гарні заходи сонця. Іноді є можливість підплисти до острівця на човні. Човном точно варто скористатися, тільки-но будьте пильними, не впустіть каблучку. Володя мало не впустив її. Тепер жартує, що то сумська русалка хотіла за нього вийти, але він не любить луску.

(с) Фото з мережі Інтернет

 

Далі я б хотів переміститися з Сум до берегів річки Дніпро, у Центр України. 

 

При цій ріці 

 

Вода є однією зі складових цієї оповіді. Вода – це про гнучкість, про глибину, про чистоту. З чогось подібного, також зіткане й кохання. Пригадую про одну з зустрічей з Дніпром, тоді, коли я справді осягнув його велич і обрій. Це було у Каневі. Там, де Тарасова (Чернеча) гора. Спершу я гуляв берегом, потім піднявся на сам оглядовий майданчик і завис. Це було ввечері, та навіть тоді, під сяйвом місяця, можна було розгледіти те, що вдалині. Я ще не зустрічав, щоб хтось робив пропозицію під сяйвом місяця. На Канівських горах з його обрієм та поетикою це було б незабутньо і тим паче оригінально.



(с) Богдан Граб

Наддніпрянщина чудова. Якщо є велосипед, чи ще краще – байдарка, тоді не бачу причин зволікати з важливими рішеннями. Особливістю Дніпра є не так можливість пересуватися по ріці, а як усвідомлення, що ти у самісінькому Центрі України. Загалом цей регіон вражає своїми ландшафтними парками, каньйонами. Тут є скіфські кургани, стародавні церкви, монастирі та городища. Місць для експедицій – предостатньо. 

(с) Богдан Граб

Вверх по Дніпру є ще одне місце – село Витачів. Одне з найстаріших сіл України. Тут приїжджали та бесідували руські князі, а може, навіть і освідчувались у коханні юним паннам. Колись це місце було портом, а зараз це улюблене місце для набуття моїх столичних приятелів.

 

Волинь

Кажуть, що на Волині багато озер, потічків, море соснового лісу та комарів. Щодо останнього, я не сумніваюсь. Як не сумніваюсь у волинських чоловіках, що після прочитання з’їздять у розвідку у село Згорани. У Згоранах є озеро Мале Згоранське. Розташоване в сосновому лісі, дзеркально чисте. Проводити тут кемпінгові вечори, як кажуть свідки –  ідеально. Тільки не забудьте напшикатись спреєм.

(с) Маргарита Пінчук. Озеро Мале Згоранське

 

Якщо хочеться екзотики, і випадковим чином, ви і ваша половинка любите риболовлю… Тримайте курс до озера ПулемецькеЦе своєрідна медитація: береш човен, запливаєш на середину озера, і там вже як буде. Головне не втопити весла. А ще, на березі цього озера є оглядова вежа, з якої відкривається дуже мальовничий вид, майже, як у фільмах про любов. Примружся, бо я вже бачу, як на цьому місці, вона скаже тобі “так!”. 

(с) Маргарита Пінчук. Озеро Пулемецьке, між селами Пульмо і Пулемець

А якщо хочеться ефекту Мальдів, білого піску і шуму хвиль – рушайте до озера Пісочне (село Мельники). Ввечері, на заході сонця тут ідеально впишуться пісні під гітару і розмови про все на світі аж до ранку. Захопи з собою сонцезахисний крем, волинське сонце таке ж гаряче, як любов волинських парубків.

 

(с) Андрій Ковальчук. Озеро Пісочне, село Мельники

Поділля

Я хотів на Поділля. Особливо мене манила Бакота. У Гугл картах більше двох тисяч зображень. “Місце попсове” – подумав я, але чи це причина аби не поглянути на усе те своїми очима, а крім того, додати трохи своїх картинок в мережу. Врешті-решт, запланована мить мала бути незабутньою. Вирішивши організаційні та логістичні питання ми рушили до Бакоти.

(с) Богдан Граб. Панорама на Бакоту

В деталі сильно не вдаватимусь – усе пройшло краще, ніж я собі уявляв. Я розбудив її о 6.30 ранку. За вікном був буревій, тоді у Хмельницькій області вітер пошкодив електричні лінії. Хмари мчали з шаленою швидкістю  і картинка динамічно змінювалась. На вході у заповідник, де оглядовий майданчик на усю Бакоту, так рано нікого не було, тож ми нічого не платили. Правду кажучи, через той вітер я не міг зрозуміти: це сльози від нього, чи сльози радості?

(с) Богдан Граб

Ми зробили всі справи, трішки погуляли, пофотографували і поїхали відсипатися. Сезон вже був закритий, адже на дворі кінець жовтня. Для мене це була перевага: відсутність екскурсійних автобусів, напівоголених жінок та їх масивно-пузатих чоловіків на місцевих пляжах (хоч і не певен, що вони були б там), порожні котеджні номери і відсутність яхт на воді – усі їх вже підняли на сушу. Осінню тут цілковита тиша, а ще – широкий спектр кольорів.

(с) Богдан Граб

Тут можна знайти найвищу точку і споглядати усе з води. Можна спуститися вниз, сісти на швидкісний катер та оглянути найвищі точки знизу. Ми їли приємну, надзвичайно пахучу та терпку айву, що росте тут у кожному дворі. Макали айву в мед. Варто згадати і про вина Поділля – відносно недалеко є виноробня “Bohdan’s Winery”. Туди ми не потрапили, трубки ніхто не брав, тож довелось тільки дивитися на пана Богдана у ролику від Ukraїner. Запевняю вас, молодики, для романтичної програми тут є усе необхідне.

(с) Богдан Граб

Окремим рядком згадаю село Субіч, у якому вражаюче звивається Дністер. Ох, мав би я там хату, а заодно і яхту…

(с) Богдан Граб. Панорама на Дністер у селі Субіч

Fin

1. Джарилгач. Обов’язковим елементом буде крем від сонця, капелюшок та хустка на шию. Також врахуйте логістику – зі Скадовська до острова треба катер, а на острові – велику сафарі вантажівку. А також вода, багато запасів води. Це усе на майбутнє, після деокупації.
2. Актівський каньйон. Щоб туди доїхати, потрібне авто і багато терпіння. Але воно буде того варте.
3. “Долина мертвих екскаваторів” та водоспад в околицях Кропивницького. Як слід організуй дозвілля. Круто було б оглянути усе це на велосипедах.
4. Озеро Журавлине за декілька кілометрів від Сум. Як на всіх озерах, ближче до вечора налітають комарі.

5. Канів та Витачів. Тут головне пригледіти якнайкраще місце для споглядання.
6. Волинські озера Мале Згоранське, Пісочне та Пулемецьке. Візьміть плавки, сонцезахисний крем і спрей від комарів.
7. Бакота на Поділлі. Головне доїхати і придумати, як будете ночувати. Без особистого транспорту, чи то авто, чи велосипеда – тут буде тяжко пересуватися.



Усі ці місця – це лише краплина з того, що є в межах наших кордонів. А тих, що варті згадки і близькі нам – безліч. Так само, що стосується дозвілля – усе на вашу фантазію та забаганки.

(с) Богдан Граб

 

Творіть свої миті. Хай навіть ті місця вже бувалі, прийде той день, коли клаптик землі і усе що довкола нього дивовижним чином стане тільки вашим. Творіть ці спогади влітку чи осінню. А може, навіть, і зимою. Стосунки стають справді ексклюзивними після серйозних намірів і відповідних кроків. А вивершуються вони у подорожах, у обіймах біля ватри, у вдиханні та видиханні солоного повітря, у непорозумінні та ніжному дотику. У наш час життєво необхідно вміти любити. Любити так, як любить мандрівник – сміливо. 

 

(с) Богдан Граб

А знаєте, напишіть, будь ласка, у коментарях, про свої місця та свою історію. Нехай цей день надихає інших, нехай навіє спогади.

 

 

 

 

 

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *