Гірська спільнота, екомандрівка, Андрій Дуда

Андрій Дуда, гід команди GRA 

Походи в гори – це приємний відпочинок та спокій для душі, але як можна бути спокійним, якщо довкола гори сміття? Інколи складається таке враження, що наші люди навіть не здогадуються про принцип “leave no trace”, що в перекладі означає “не залишай слідів”, а просто смітять і думають, що саме так і має виглядати відпочинок. 

Карпати: гірська спільнота та її етика

Коли ми йдемо в гори, то перш за все хочемо побачити гарні краєвиди та недоторкану природу. Натомість бачимо гори сміття, вирубаний ліс, траншеї, які утворилися від джипінгу та мотокросу, п’яних “покорителів”, які не знаходять кращого місця для алкопікніків, як, наприклад, на Говерлі. Цілком логічно, що під впливом цих факторів, Карпати досить швидко транформуються в гірший бік. І виникає слушне питання чи хочемо ми зберегти цю красу, чи просто по-споживацьки перетворимо ці ландшафти у сміттєзвалища? Адже, те як виглядають наші гори, це ніщо інше, як наш спільний колективний портрет.

Як зберігають природні екосистеми в Європі?

Далеко ходити не треба, можемо подивитись на сусідню Польщу і порівняти. За ментальністю поляки дуже схожі на українців, однак буквально за двадцять-тридцять років, за час коли сусідня держава почала інтегруватися в європейський простір, там була введена жорстка система штрафів за більшість дій, які можуть нести загрозу для гірських екосистем. 

Польща, Бещади
У польській частині Бескидів можна легко зустріти, наприклад, такого красеня

Так, наприклад, на маршрутах у Високих Татрах не можна залишитися після заходу сонця, аби не турбувати диких тварин, також заборонено розводити багаття, залишатись на ночівлю в наметах поза кемпінгами. А якщо б ви заїхали на туристичний маршрут на кросовому мотоциклі, то за вас серйозно взялися б місцеві правоохоронні органи. 

У більшості країн Європи діють жорсткі правила поведінки туристів під час проходження трекінгових маршрутів, їм забороняється: 

  1. Забруднювати територію.
  2. Полювати, вбивати і ловити диких звірів. 
  3. Ламати і псувати дерева, а також знищувати рослини (наприклад, червонокнижний жереп рубати на багаття). 
  4. Забруднювати воду – купатися в озерах категорично заборонено! 
  5. Псувати та збирати скельні гірські породи й мінерали.
  6. Псувати печери (наприклад, розмальовувати графіті).
  7. Порушувати тишу гучними криками, піснями.   
  8. Розпалювати вогонь.
  9. Залишатися після заходу сонця на маршруті.
  10. Ночувати в наметах поза межами кемпінгів. 

Для прикладу можна розглянути Австрію, остання наша мандрівка Австрійськими Альпами показала, наскільки там якісно вирішена ця проблема. В Австрії все облаштовано для зеленого туризму – всюди сортування та переробка сміття, культивація лісів, захист диких тварин. На маршруті можна зустріти людей різного віку – від маленьких дітей до пенсіонерів, та кожен з них несе відповідальність за свої дії.

Словацький рай
Облаштована інфраструктура у Словацькому раю

Актуальна ситуація в Україні 

У нас  більшість дотримується принципу: “дозволено все, що не заборонено” або “якщо не зловлять, то можна робити все, чого душа забажає”. А інша сторона проблеми в тому, що існує дуже мало каналів інформації через які можна донести правила поведінки в Карпатах. Так, наприклад, далеко не всі знайють, що в Карпатах є місця, де діють дуже жорсткі правила. Йдеться про хребет Довбушанки, який заборонено відвідувати туристам та заходити на його територію. Туди допускаються лише науковці у супроводі працівників заповідника.   

Хочу загострити увагу на проблемі сміття в Карпатах. Аби зрозуміти масштаби цього природного лиха, можна скористатися додатком “EcoHike: Очисти шлях у поході”. Цей додаток розробила компанія GlobalLogic, щоб допомогти всім бажаючим, хоч трохи прибрати у горах. 

У Карпатах є великі проблеми з екологією, і якщо ми ми будемо стояти осторонь, то наслідки будуть жахливими. У річках утворюються острови з пластику, які під час повені мігрують до сусідніх країн, озера стають все більш забрудненими, або й взагалі зникають. Сміття з річок Тиса, Латориця, Боржава забруднює води річки Бодрог, що тече по території Угорщини й Словаччини, за що Україна платить величезні штрафи.

 

Джипінг

Хто був на Сивулі, чи знаєте, що туди вже виїжджають на мотоциклах? А на Петрос виїхати на кросовому мотоциклі – це як зачекінитися в піцерії.  Боржаві, взагалі, здається, пороблено, то джипи колій нароблять, то позачергові перегони мотолюбителів, то ще  якісь напасті, через які цей хребет чи не найшвидше змінюється не в кращу сторону. 

Якщо коротко окреслити основні проблеми, то це:

  • Сміття, яке дбайливо заносять на верхів’я, однак чомусь забувають занести назад в “цивілізацію”;
  • Незаконна вирубка лісу;
  • Джипінг в горах;
  • Безліч фанатів мотокросу, які безперешкодно їздять Карпатами, лишаючи по собі все нові і нові “колеї”, які пришвидшують ерозію грунтів та руйнування гірських екосистем;
  • Любителі купання в гірських озерах та героїчних фото та “дивіться, я в мами герой\героїня, не боюся холодної води”;
  • Вогнища в рекреаційних зонах, які “романтики-атмосферники” розпалюють жерепом.

Працюй з тими ресурсами, які маєш, працюй тут, працюй зараз 

Розуміючи, що вирішення будь-яких глобальних проблем починається на рівні простих речей, які може зробити кожен.

Наведу кілька прикладів із досвіду проведення мандрівок командою GRA. Кожна наша мандрівка супроводжується детальною підготовкою побутових питань. У першу чергу, це питання організації харчування. Щоб приготувати їжу ми практично не розводимо багаття, для цього використовуємо балони та пальники, це дозволяє зберегти дерева та рослини навколо. І якщо готувати на компанію, то це не суттєво піднімає ваші особисті витрати, але натомість ви не сплачуєте “загадюшеними” краєвидами.

Якщо все-таки розпалювати вогнище, найкраще використововувати сухостій, і тільки в місцях, в які для цього призначені. Звісно, варто розводити вогонь лише там, де це дозволено, а після присипати багаття землею, і переконатися, що воно точно не може перекинутися на суху траву. Інакше лишиться після вас “інопланетна” випалена поверхня. За такі “подвиги” карпатські білочки та ховрашки матимуть повне моральне право загорнути вас у фольгу і десь прикопати, як номінантів на премію Дарвіна. 

Наступним важливим моментом є виніс сміття – це переважно найважче, адже його чомусь ніхто не хоче брати з собою. Але якщо донести його до селища, й що не менш важливо, до місця, де організовано забір сміття, то на ваш кармічний рахунок додасться ще один вагомий плюсик.

Звукове засмічення, насправді, така ж проблема. На схилах та у лісах живе достатньо тварин, для яких перебування людей, це вже стрес, а якщо ці люди ще й вмикають на повну гучність чи горлопанять якого-небудь Цоя чи “останні хіти російського репу”, то страждають не тільки тваринки, але й люди навколо, які приїхали в гори, щоб відпочити та побути поруч з природою. Якщо ви поважаєте себе, то поважайте і чужі кордони.  

Я можу зрозуміти, тих хто хоче відчути прохолоду гірського озера, особливо, якогось літнього спекотного дня, але давайте міркувати логічно, що буде з екосистемою цього озера, якщо туди залізе спочатку одна людина, потім десять, а потім кілька тисяч? Так, саме такий трафік зараз влітку на Чорногорі чи Свидовці, і це тільки за один день. Природні ресурси на верхів’ях дуже вразливі, і під натиском такої кількості людей вони швидко деградують, тому якщо ви зайвий раз не скупаєтеся та не зробите ту саму “героїчну фотку для інстаграму”, буде шанс, що через десять років на цьому місці ще буде чим милуватися.

Гірська спільнота, екомандрівка

Гірська спільнота та екомандрівки

Коли ми в компанії наших гідів обговорювали, що, окрім роботи над похідною культурою, ми можемо ще зробити і серед того, що було запропоновано найбільшої підтримки набула ідея – екомандрівок. Простий формат, в якому поєднано приємне з корисним, відпочинок із збором сміття на конкретній ділянці. Проект соціальний, тобто всі гроші, які на нього сплачені йдуть на забезпечення завозу учасників, вивозу сміття та на витратні матеріали.

Гірська спільнота, екомандрівка

Коли ми її запропонували на загал, дещо здивували коментарі: “Як так, що екопохід платний?”, “Чому ми маємо за це платити, чому немає спонсорів?”, “Чому про нас не думає держава?”. Очевидно, слід пояснити дуже просту річ – “не існує ніякої держави, яка має всім підтирати роти і інші частини тіла”, а існує середнє арифметичне від здатності її громадян взаємодіяти між собою. І відповідно, у інфантильних людей, і держава буде виходити такою ж інфантильною. Якщо ви можете взяти на себе відповідальність за якість свого життя, то вам доведеться навчитися сплачувати свої чеки. І тут не тільки про гроші, це і про відповідальність за все, що відбувається навколо вас і на що ви маєте безпосередній вплив.

Насправді є чимало людей та організацій, які працюють над тим, щоб гори були гарним та безпечним місцем для відпочинку. Сюди можна віднести людей, які як і ми, збирають в різних локаціях сміття; тих хто прорізає маршрути; тих хто маркує маршрути; тих хто рятує людей, які заблукали; тих хто створює гірську інфраструктуру та підтягує її до рівня наших сусідів та ще багато різноманітних ініціатив. Саме ці люди є ядром гірської спільноти, вони не тільки люблять гори, а ще й своїми діями відчувають за них відповідальність.

Зараз через загальний карантин значно зріс потік людей, значна частина з яких має нульовий або від’ємний рівень культури. Тому кожен вирішує для себе, він є представником гірської спільноти чи належить до умовного табору “бабуїнів”, “після яких хоч потоп”.

Для того, щоб покращити загальну ситуацію не обов’язково робити щось масштабне, достатньо дотримуватись простих принципів “leave no trace”: 

  • утилізувати сміття та відходи;
  • облаштовувати кемпінг у визначених місцях;
  • залишати місця стоянок та ночівель у тому ж вигляді, якими вони були до вас, або чистішими;
  • бути уважними з вогнищем, мінімізувати його вплив на оточення;
  • поважати інших мандрівників і бути ввічливими до них. Не змушувати увесь хребет слухати, що ви увімкнули зі своїх колонок.

Звісно, що значною мірою вирішення екологічних проблем українських Карпат також залежить від того, як швидко наша держава навчиться застосовувати практики, які вже діють західніше нашого кордону, і допомагають зберігати стале функціонування гірських екосистем не завдаючи їм серйозної шкоди. Але якщо ви належите до тих, хто хоче змінювати ситуацію вже зараз та своїм прикладом, то долучайтеся до тих, хто це робить вже. Так, наприклад, ми 29 травня їдемо на Боржаву, завершувати те, що розпочали минулого разу. Зараз на мандрівку зголосилося їхати 65  добровольців, і це дуже тішить, адже означає, що нехай і не так швидко як би хотілося, але ми починаємо рухатися в правильному напрямку.   

Ходіть горами й не забувайте забирати сміття за собою, зустрінемось десь в Карпатах! 

Екомандрівка

 

3 Коментарі
  1. Дякую за підготовлену статтю. До цих проблем я б ще додав відсутність культури ходіння в туалет у всіх видів туристів. Використання вологих серветок без подальшої утилізації, і залишення своїх “справ” на поверхні землі (замість того, щоб закопати). Це стає величезною проблемою на популярних стоянках, коли всі кущі / жереп обвішані шматками туалетного паперу як новорічними гірляндами і навколо все “заміновано”.

    Стосовно джипінгу і мотоциклів – в них самих немає проблеми як такої. У нас проблема в їх стихійності і неконтрольованому характері (як і в багатьох інших сферах). У США, Австралії, Південній Африці, Ісландії оффроуд (overlanding) дуже популярний. І так само є заповідники, природоохоронні території та просто красиві місця. В деяких місцях можна їхати тільки в супроводі машини співробітників парку (вони ведуть і замикають колону автомобілів), десь можна переміщатися самостійно, але тільки за визначеними маршрутами та ночувати на дозволених стоянках, а десь – їдь самостійно і залишайся де хочеш. Десь є квоти на кількість машин на день і на рік, щоб не завдавати природі шкоди.

    І серед мотоциклістів і джиперів так само є люди, які люблять і бережуть природу, а є хто її знищує своїми розвагами (так само як і пішохідні туристи, але шкоди автомобілем можна завдасти набагато більше). Звичайно, заїжджати на Петрос з Говерлою на машині – це злочин проти природи, але в Карпатах повинні бути місця, де можна досить вільно кататися і на позашляховику і на мотоциклі. Проблема в тому, що ці місця не визначені.

    1. Юрій Шушкевич

      Якщо говорити про оффроуд в Україні, то ще досі не вироблені його цивілізовані правила, і це шкодить як репутації самих джиперів, так і руйнує природні екосистеми. В загальному я поділяю вашу думку, що якщо виробити та значними штрафами навчити дотримуватися таких норм людей, які цим займаються, то ми на крок наблизимося до наших західних сусідів, в яких це давно формалізовано.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *