Якщо перед вами стоїть завдання вибору мотузки, значить ви вже як мінімум спробували себе на скеледромі, скелях, чи навіть альпіністських маршрутах різної технічної складності і вирішили, що групове спорядження – це добре, але власне групове – ще краще, воно робить вас автономними та більш впевненими в його безпечності. Але на що звернути увагу при покупці? Хіба вони різняться ще чимось, окрім як діаметром? Спробуємо розібратись.

Мотузки для скелелазіння та альпінізму: види, призначення та особливості вибору

Спочатку поговоримо про матеріали, з яких вони виготовляються, будову, класифікацію, стандарти та технічні характеристики мотузок. А згодом, озброївшись отриманою інформацією, перейдемо до практичних порад щодо вибору мотузки для скелелазіння та альпінізму.

Матеріали

Впродовж історії розвитку альпінізму матеріали, з яких виготовлялися мотузки, помітно  змінювалися – від льону до різних синтетичних. В даний час альпіністські мотузки виготовляються в основному з волокон поліаміду, зазвичай це нейлон або капрон. Їхніми властивостями є міцність, еластичність, зносостійкість, відносна стійкість до вологи та хімічних речовин (окрім кислот). Часом використовується також поліестер, проте він менш еластичний і гірше тримає вузол. Зрідка можна побачити мотузки з волокон кевлару, але вони найменш довговічні, хоч по міцності їм немає рівних. Також недоліком кевларових мотузок є те, що вони погано тримають вузли.

Будова мотузки

Мотузка складається з серцевини та обплетення. Несуча серцевина складається з паралельного пучка волокон або ниток із синтетичних матеріалів. Саме серцевина приймає на себе основний удар при зриві. Обплетення – це захисний шар для серцевини. Але водночас воно додає міцності і зносостійкості мотузці. Зазвичай серцевина і обплетення не з’єднані між собою, в окремих випадках можуть бути переплетені на кінцях мотузки, завдяки чому зменшується її товщина і легше працювати з страхувальним пристроєм.

Види мотузок

За здатністю подовжуватися під навантаженням мотузки поділяються на:

  • Статичні;
  • Динамічні; 

Статичні мотузки мають обмежену еластичність, тож їх використовують саме там, де відбуваються статичні навантаження – в промисловому альпінізмі, спелеології, спуску чи підйому вантажу, рятувальних роботах. В альпінізмі статична мотузка може застосовуватися лише при спуску дюльфером та для облаштування перил. Статичні мотузки меншого діаметру (4-8 мм), або так звані репшнури чи допоміжні шнури, використовуються для в’язання петель, обв’язок, схоплюючих вузлів, виготовлення альпіністських драбинок та інших допоміжних цілей.

Динамічні мотузки, завдяки особливостям плетіння, мають високу здатність до амортизації ривка. Під час зриву така мотузка може подовжуватися до 40%, що дозволяє їй гасити динамічний удар і значно пом’якшувати падіння людини. Динамічна мотузка може витримати падіння з фактором ривка більше 1 *(див.примітку). Для будь-яких сходжень потрібно використовувати тільки динамічну мотузку, так як падіння на статичній мотузці може бути надзвичайно травматичним для хребта і внутрішніх органів. Тому в статті ми детальніше зупинимося саме на такому виду мотузок.

Стандарти мотузок

Існує три стандарти на динамічні мотузки

  1.   Одинарна (single)
  2.   Напівмотузка (half/double)
  3.   Здвоєна (twin)

Маркуються вони наступним чином: 

Одинарна мотузка найбільш поширена і може застосовуватися на всіх типах рельєфу. Зазвичай має діаметр від 9 до 11 мм. Вона використовується в страхувальному ланцюжку в одну гілку, тобто від страхуючого до лідера проходить одна мотузка, яка при просуванні останнього послідовно протягується в проміжні точки страховки.

Напівмотузка складається з двох мотузок, кожна з яких протягується через свій карабін. Вони можуть бути тоншими за одинарні мотузки (в діапазоні 8 мм) і використовуватися на складних маршрутах, де необхідна більш надійна страховка або є велика ймовірність каменепадів. Це виглядає наступним чином: між людиною, яка лізе та людиною, яка страхує одночасно проходять дві мотузки, кожну з яких перший в зв’язці протягує в свою систему точок, відповідно утворюються дві умовно паралельні доріжки. Перевага такої мотузки полягає в тому, що при правильному використанні зменшується тертя в карабінах, а отже потрібно менше зусиль на її протягування лідером. Якщо ж на маршруті є потенційна небезпека каменепадів, які можуть перебити мотузку, використання напівмотузки виправдовує себе в стократ. Водночас така мотузка вимагає більш вправних дій страхуючого.

Здвоєну мотузку протягують в одні й ті ж карабіни. Діаметр таких мотузок коливається від 6,9 до 8 мм. Найбільш поширене застосування такого типу мотузок при проходженні льодових стін, оскільки з ними легше працювати через менший діаметр та вагу, а наявність двох мотузок додатково страхує від порізу однієї з них гострими кішками або льодовими інструментами. Також важливою перевагою здвоєних і напівмотузок є можливість спускатися дюльфером на всю довжину мотузки, в той час як при використанні одинарної – тільки на половину її довжини.

Технічні характеристики

Всі мотузки, призначені для страхування, сертифіковані у відповідності з європейським стандартом EN 892. Додатково існують норми UIAA 101 для страхувальних мотузок, але вони багато у чому збігаються з EN 892. Для статичних мотузок є свій стандарт – EN 1891 (UIAA 107), проте на ньому детальніше ми зупинятися не будемо, оскільки нас цікавлять передусім мотузки для альпінізму і скелелазіння. 

Основні вимоги до динамічної мотузки:

  • Статичне подовження не повинно перевищувати 10% для одинарної та здвоєної мотузки, та 12% для напівмотузки;
  • Динамічне подовження не повинно бути більше 40%;
  • Максимальна сила ривка** повинна бути не більше 12 кН для одинарної та здвоєної мотузки та 8 кН для напівмотузки;
  • Мотузка повинна витримувати не менше 5 зривів з фактором ривка 2;
  • Коефіцієнт гнучкості при в’язанні вузлів (діаметр мотузки / діаметр мотузки всередині вузла при навантаженні 10 кг) повинен бути не більше 1,2;
  • Зсув обплетення мотузки щодо серцевини – менше 40 мм (2 метри мотузки протягують через спеціальний пристрій 5 разів);
  •  Маркування повинно містити наступну інформацію: виробника, діаметр та стандарт мотузки (одинарна, напів- чи здвоєна мотузка), довжину, рік виготовлення та CE-сертифікат.

Найвідомішими виробниками мотузок на нашому ринку є фірми: Beal, Tendon, Petzl, Mammut, Edelrid, Edelweiss, Climbing Technology, Singing Rock, Black Diamond та ін. Всі вони сертифіковані за європейським стандартом, отже можна сміливо обирати їх продукцію. З українських фірм широко представлена Валтекс, проте варто враховувати, що вона спеціалізується на статичних мотузках і допоміжних шнурах, динамічних мотузок Валтекс не виготовляє. Окрім того, в Україні багато локальних виробників канатів та мотузок, проте знову ж таки, вони виготовляють тільки статику.

А тепер перейдемо до практики. При виборі мотузки, перш за все, потрібно відповісти собі на питання: для чого вона потрібна і в яких умовах буде використовуватися.

За застосуванням динамічні мотузки умовно поділяють на:

– мотузки для скелелазіння;

– мотузки для альпінізму;

Обираємо мотузку для скелелазіння

В першу чергу слід звернути увагу на те, що мотузку слід підбирати під ваш страхувальний  пристрій. Це важливо, оскільки для кожного страхувального пристрою є робочий діаметр мотузки. Зазвичай на скеледромах або скелях застосовуються пристрої типу Petzl Gri-Gri, «корзинок» чи «вісімок», в технічному описі яких виробник вказує, з яким діаметром мотузок цей пристрій буде працювати найбільш коректно. В середньому для  Gri-Gri  діапазон коливається в межах 8,9-11 мм, для “корзинок” 8,5 -10,5 (одинарна мотузка), для “вісімок” –  від 8,6 і аж до 12 мм (одинарна мотузка).

Динамічні мотузки зазвичай продаються бухтами різної довжини – від 50 до 80 м. Найбільш популярними є 50-ти та 60-ти метрові бухти. Проте багато пробитих скельних маршрутів в Європі  мають більшу довжину, тому все частіше скелелази обирають довші мотузки. Тим більше, що в таких мотузок є свої переваги. Хоч різати динамічну мотузку загалом не рекомендується, часто кінці мотузок найбільше зношуються і працювати з такими ділянками стає все складніше. Довга бухта дає можливість її вкоротити на пару метрів, не вплинувши на динамічні властивості, і тим самим продовжити термін її експлуатації.

Для потреб скелелазіння важливо, щоби мотузка мала посилене обплетення, оскільки вона буде зазнавати постійного тертя та зношуватися під час частих зривів. Візуально це можна визначити за малюнком плетіння – чим воно дрібніше і густіше, тим зносостійкішою буде мотузка.

І кілька слів про просочення. Для надання мотузці більшої довговічності та стійкості до дії вологи її ще на стадії виготовлення просочують різними гідрофобними розчинами за однією з трьох методикою:

  1.   Стандартне – звичайне просочення ниток, з яких сплетена мотузка;
  2.   Часткове – просочується тільки зовнішнє обплетення;
  3.   Повне – просочується і обплетення, і серцевина мотузки.

Якщо ми обираємо мотузку для спортивного скелелазіння, абсолютно достатньо буде стандартного просочення або взагалі його відсутності. Адже лазити по мокрих чи всипаних снігом скелях – це вже прерогатива альпінізму, а скелелазінням зазвичай займаються у сухих і відносно комфортних умовах.

Обираємо мотузку для альпінізму

До підбору мотузки для альпінізму слід підійти ще ретельніше, адже заняття альпінізмом відбувається за абсолютно різних погодних умов – це дощі, снігопади, мороз, до того ж сходження можуть бути досить тривалими в часі, і дуже важливо мати впевненість в спорядженні, від якого залежить ваше життя. В даному випадку слід звернути увагу на просочення, і тут варіант єдиний – мотузка з повним просоченням. Справа в тому, що коли мотузка намокає – її динамічні властивості значно погіршуються, а це впливає на безпеку альпініста. Окрім того, мокра мотузка може важити вдвічі більше за свою початкову вагу в сухому стані, а на значній висоті додаткова вага ще нікого не ощасливила. До речі, з часом це просочення можна поновлювати самостійно за допомогою спеціальних засобів, таких як Nikwax Rope proof. 

Діаметр мотузки також залежить в першу чергу від страхувального пристрою. В альпінізмі використовують мотузки меншого діаметру, ніж в скелелазінні, в середньому це 9-9,5 мм. По-перше, це економія ваги. По-друге, часто доводиться працювати з подвійними мотузками. А по-третє, з тоншою мотузкою легше працювати в горах, а саме протягувати її між скельними нерівностями.

Найбільш популярна довжина мотузки для альпінізму – 50 м, тож якщо ви плануєте займатися класичними сходженнями  така довжина найбільш оптимальна. Але якщо під час сходження передбачаються довгі скельні маршрути або big wall можуть використовуватися і довші бухти.

Під час вибору мотузки для альпінізму, найчастіше ми вимушені обирати 2 бухти, приблизно однакових за діаметром та технічними характеристиками. В такому випадку краще зупинити свій вибір на мотузках різного кольору, що дозволить не плутатися між мотузками в ситуації, коли є необхідність в їх застосовуванні як здвоєних чи напівмотузок.

Догляд за мотузкою

Мотузку слід зберігати в сухому, темному, прохолодному місці, бажано в чохлі. Її не можна тримати в розтягнутому стані, адже при цьому втрачаються її еластичні властивості. Якщо мотузка забруднилася – її потрібно випрати спеціальним засобом або просто ретельно прополоскати в холодній воді, після чого, добре промивши від миючого засобу, сушити в розкладеному стані. Не можна сушити мотузку поблизу опалювальних приладів або під жарким сонцем. Також рекомендується просушувати мотузку після кожного використання.

Потрібно уважно оглядати мотузку на наявність пошкоджень обплетення або внутрішніх пошкоджень, особливо перед використанням. При наявності ушкоджень – замінити мотузку або обрізати пошкоджену ділянку. Після сильних ривків мотузку бажано замінити (в технічному описі вказується, на скільки ривків з максимальним фактором розрахована мотузка).

Продовжити термін експлуатації мотузки допоможуть також спеціальні сумки або рюкзаки для мотузки, які, крім того, що полегшують транспортування, також зазвичай мають вшиту або відокремлену підстилку, що убезпечує мотузку від забруднення і абразивної дії пилу. Звісно, такі рюкзаки будуть більш актуальними для скелелазів, оскільки чохол – це все ж додаткова вага.

Використовувати мотузку рекомендується 2 роки, але не більше 5 років з моменту випуску. Справа в тому, що з часом під дією фотохімічних, термічних процесів, а також окислювального впливу повітря, відбувається старіння волокон (т.з. деполімеризація), і цей процес протікає  незалежно від того, експлуатується мотузка чи ні. Та все ж частота користування мотузкою має значний вплив на термін. Якщо мотузка використовується щодня – її рекомендують замінити через рік, якщо щовихідних – через 2, якщо ж рідко – тоді максимум через 5 років.

Наостанок

Важливо ще раз наголосити, що до підбору спорядження для альпінізму та скелелазіння потрібно ставитися надзвичайно уважно. Першочерговим критерієм вибору повинна бути відповідність сертифікації, адже як і з будь-яким товаром, на ринку існують мотузки без найменшої інформації про них, або з інформацією, яка не відповідає дійсності. Зазвичай магазини туристичного та альпспорядження турбуються за свою репутацію і малоймовірно, що будуть реалізовувати сумнівної якості спорядження. Ні в якому разі не купуйте мотузку з рук чи через приватні оголошення в інтернеті, адже ви не можете знати, в яких умовах її зберігали і чи взагалі вона придатна до подальшого застосування.

Займайтесь із задоволенням та дбайте про безпеку!

Примітки:

*Фактор ривка – це відношення висоти падіння до довжини мотузки, використаної для зупинки падіння. Може приймати значення від 0 до 2, де 2  – найбільш жорстке падіння, при якому існує велика загроза серйозних травм або травм, несумісних із життям, а також в окремих випадках  руйнування системи страховки. Наприклад, крайню точку страховки скелелаз організував на висоті 15 м. Піднявшись ще на 3 м відбувся зрив. Глибина падіння в такому разі становить 6 м. Отже, ділимо 6 м висоти падіння на 18 м мотузки і отримуємо фактор ривка 0,3. Це відносно м’яке падіння. Якщо ж скелелаз проліз всього 3 м і зривається так і не організувавши проміжну точку страховки, він пролітає 6 метрів висоти і опиняється нижче страхуючого. Фактор ривка в такому разі прийме найвище значення – 2.

**Сила ривка – це сила, яка передається мотузкою на альпініста при зриві з максимальним фактором ривка. Чим нижчий цей показник, тим більш ефективна мотузка в плані амортизації падіння. Сила ривка більше 15 кН може виявитися смертельною для альпініста.

 

 

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *