Перкалаба - Буркут - Шибене

Орест Федишин

Попереду були вихідні приурочені Дню Незалежності, а це шанс “зганяти в горби” більше, ніж на одну ніч. Хотілося чогось цікавого і нестандартного, щоб менше людей та більше тиші. Поділившись своїми думками із друзями, з якими ми частенько подорожуємо гірськими просторами, було обрано район річки Чорний Черемош. Нас чекала захоплива подорож, вірні друзі, мальовничі пейзажі та вода… Дуже багато води…

Перкалаба, або 83 броди до Шибеного

Формат подорожі: класичний трекінг, на все про все три ночі і неповних чотири дні. Складність середня. Загальна відстань – 42 км.

Нитка маршруту: 

с.Перкалаба – кляуза Кронпринца Рудольфа – полонина Прилучна – кляуза Балтагора – кляуза Лостун – річка Чорний Черемош – с.Буркут – с.Шибене

Карта для проходження маршруту: Чивчинські гори – ламінована | не ламінована

День перший

Отже маршрут обрано, ранці спаковані, гурт зібраний. Виїжджали ми з Коломиї автобусом Коломия – Верховина, наш гурт вийшов у с. Ільці (ціна квитка Коломия – Ільці – 90 гривень*). Ось тут був перший виклик, адже дістатися до стартової точки в с.Перкалаба не так вже й легко! Ми завбачливо орендували бус, ціна від с. Ільці до Перкалаби доволі висока 4000-5000 гривень*. Приємно було, що водія чекати не довелося. Вийшовши з автобуса, ми побачили старенький бус Mercedes-Benz, який вже чекав нас. У с. Ільці є декілька магазинчиків, де можна докупити воду, солодощі та хліб.

Вантажимо свої речі до буса, займаємо місця та продовжуємо нашу мандрівку. Краєвиди з вікон відкриваються надзвичайні! Проте сама дорога потішить вас великою кількістю пилюки та стрибками у стилі американських гірок.

Загальна тривалість їзди від Коломиї до Перкалаби у нас зайняла близько п’яти годин.

Перкалаба - Буркут - Шибене

Прибувши в с.Перкалаба, зупиняємося біля інформаційного стенду, звідки й розпочинається наш маршрут. Це місце легко знайти, адже воно розташоване на злитті р. Сарата та р. Перкалаб, які утворюють річку Білий Черемош. До полонини Прилучної, місця нашої першої ночівлі, ідемо по маркованому червоним маршрутом. Даний відрізок належить до одного з найбільших українських маршрутів – Східно – Карпатський туристичний шлях. 

Рухаємося червоним маршрутом вздовж р. Перкалаб, проходимо лісозавод, по праву руку від якого розміщуються будівлі працівників Верховинського національного природного парку. За прохід територією парку знімається мінімальна плата – 20 гривень*, у вас спитають план маршруту, кількість чоловік у групі, хто керівник групи, все це запишуть у спеціальний журнал та випишуть квитки. У Перкалабі ми не зустріли нікого з працівників парку, проте нас “обілетили” на полонині Прилучна, де є ще одне КП працівників парку. Також недалеко знаходиться сірко-водневе джерело з характерним запахом тухлих яєць і таким ж смаком.

Кляуза кронпринца Рудольфа

Приблизно через 2.7 км від виходу з Перкалаби, ми приходимо до першої кляузи (кляуза – це гідротехнічна споруда, в якій є спеціальні шлюзи, що відкриваються за потребою. Працювала вона за такою системою: спочатку валився ліс, стовбури дерев в’язались в плоти (дараби), всі дараби збивались між собою в один величезний пліт – бокор, потім відкривались шлюзи і все русло ріки наповнювалось водою, тоді на воду спускали бокори, де стояли бокораші, які, в свою чергу, вже гнали плоти по високій воді до місця призначення) – кляузи Кронпринца Рудольфа. Побудована кляуза була в 1878 році і на той час здатна була стримувати 180 тисяч м³ води. Всього по маршруту ми пройдемо через три кляузи. Як на мене, саме з цієї кляузи відкривається найкраща панорама; стан кляузи прийнятний.

Перкалаба - Буркут - Шибене

Приблизно через кілометр закінчується пряма дорога та починається підйом до полонини Прилучної, що розташована під однойменною горою (г. Прилучна 1646 м). Одразу попереджаю, що на цей підйом ви витратите чимало сил та нервів, адже підйом дуже стрімкий і залишається таким від початку практично до самого кінця. Також потрібно уважно дивитися під ноги, оскільки в даному регіоні багато змій, нам за весь час трапилося чотири гадюки. Підйом гарно промаркований та й відгалуження практично немає. Перед полониною Прилучна знаходиться ще одна маленька полонина, де є хати вівчарів. Там можна поповнити запаси води, подивитися, як виготовляється будз та бриндзя, сири можна купити на місці (ціна 140 гривень* за кілограм).

Через 2.6 км приходимо до місця першої ночівлі. Це маленька пласка територія між г. Прилучна і меншим шпилем, де розташований залізний хрест, на жаль, назви даної гори так і не довідалися. Недалеко від стоянки, трішки спустившись вниз, знаходиться джерело. Вище стоянки знаходиться будівля працівників нацпарку, якщо з вас не зняли гроші в Перкалабі, маєте усі шанси заплатити гроші тут.

День другий

Прокидаємося, снідаємо, збираємо табір. Мета – вийти до р. Чорний Черемош. Падаємо від табору вниз по азимуту, через ліс, виходимо до потічка, що впадає в Чорний Черемош. Через ліс продиратися досить легко, хоча подекуди трапляються буреломи, багато слідів оленів та, на жаль, жодного не зустріли. По прямій дорога займає близько 2 кілометрів. Можна піти торованою стежкою, що огинає гору Прилучна та спускається до Черемошу, але це гак на близько 6 кілометрів, проте якщо є час та бажання – чому б і ні.

Шибене Перкалаба

Пам’ятаймо, що після занурення в ліс та виходу на Чорний Черемош маркування не буде жодного, тому подбайте про навігацію, особливо в лісі. Це можуть бути як паперові карти з компасом, так і офлайн навігація із смартфону або навігатора. Щодо мобільного, то геолокація працює відмінно, а от покриття мережі не буде аж до самого Шибеного. Наступні маркування шляху з’являться аж біля джерела Буркут і то траплятимуться вкрай рідко. Проте не варто хвилюватися: дорога читається легко, а її відсутність і річка перед очима означає лише одне – йдемо в брід. Усього бродів ми нарахували 83, дев’ять з яких були досить затяжними. Під час проходження маршруту дощів не було, і найглибше місце, яке потрібно було переходити мало приблизно метр глибини.

Кляузи Лостун та Балтагора

Також за сьогоднішній день ми пройдемо біля наступних двох кляуз – Балтагора та Лостун. Балтагора з’явиться дуже швидко і порадує каскадом дерев’яних “сходів”. Кляуза Балтагора була побудована в 1880 роках.

Перкалаба - Буркут - Шибене

Останньою, з кляуз, нас зустрічає кляуза Лостун. Дана споруда знаходиться в аварійному стані, і я не рекомендую залазити на неї, або робити це на свій страх та ризик й обов’язково в присутності колег. Лостун була найбільшою кляузою на р. Чорний Черемош. Кляуза Лостун була побудована поляками після повені 1927 року. Майстер Андрусяк, за переказами, був родом з селища Кутів. На той час водозабір кляузи становив 225 тисяч метрів кубічних води.

Також цього дня ми зустрінемо багато покинутих споруд (казарм, господарських будівель, гаражі), що були побудовані для військових за часів окупації цієї території радянською владою. Більшість цегляних будівель знаходяться в адекватному стані, шукачі гострих вражень можуть зайти туди та роздивитися. Дерев’яні будівлі час та природа не шкодували, усі вони знаходяться в аварійному стані, в більшості з них провалився дах. Проте на шляху траплятимуться нові, в хорошому стані, затишні притулки, в деяких наявні пічки.

Перкалаба - Буркут - Шибене

За другий день ми пройдемо приблизно 18 км, близько половини усіх бродів, побачимо, як будувала Австрія та Польща, військові страхи радянщини, живописну природу, не зустрінемо жодного туриста та заночуємо біля місця впадання р. Попадинець у Чорний Черемош.

День третій

Зранку дня третього, після закінчення звичних таборових справ та згортання самого табору, вирушаємо в дорогу. Нас чекає останній перехід, близько 18 км. Шлях розмірений та приємний. Продовжуємо милуватися річкою, рівними, наче щогли соснами, та вдихати запаморочливі аромати польових трав, квітів та хвої. На нашому шляху ми зустрічаємо декілька джерел, що чітко промарковані на картах, а біля них  місця під намети. На одній із таких стоянок буде розташоване ще одне мінеральне джерело – Буркут, щоб набрати з нього воду прийдеться перейти річку. Смак та запах даної води набагато приємніший, ніж із джерела, що ми зустріли в перший день нашої мандрівки, водичка, навіть, трохи газована.

Перкалаба - Буркут - Шибене

На березі, по якому ми рухаємося, навпроти джерела, знаходиться місце під намети, альтанка та покинута будівля. Кажуть, що вона була побудована для лікування польських військових і що тут, навіть, відпочивала Леся Українка, правда чи вигадка джерел не знайшов, але історія цікава. Тут вже зустрічаються туристи як піші так і на джипах, проте порівнюючи з Чорногорою, Свидовцем чи Марморосами, це ще дикий край. Біля джерела Буркут починаємо натрапляти на зелений маркер, проте позначки стоять вкрай рідко, моя порада – користуйтеся навігацією й надалі.

Через деякий час ми зустрічаємо хатину працівників Верховинського НПП, біля неї є дровітня, столик та місце для вогню під накриттям, самого працівника ми не зустріли. Територія виглядала доглянутою та чистою. Ця хатинка позначає крайню точку парку, і далі по Черемошу ми прямуємо в напрямку с. Буркут. В цьому районі ми проходимо найглибші броди.

Перкалаба - Буркут - Шибене

Дорогою нам зустрічаються місця вирубки лісу, і так в спокійному темпі ми доходимо до Буркута. По основній дорозі знаходиться приватна садиба “У Баби Наталки”, можна заночувати, випити пива, є чани. За додаткову плату можна домовитися про трансфер в Шибене чи у Верховину.

День четвертий

Підйом вдосвіта, о 4 ранку, чай, швидкий перекус, збір табору та йдемо до КПП, що знаходиться в Шибене. Звідти о 6:30 ранку відправляється рейсовий автобус на Коломию, ціна 110 гривень*.

В самому селі є два магазинчики, один біля КПП (біля магазину є безкоштовний wi-fi, пароль – 12345678), де й зупиняється автобус, працює до 19:00, інший метрів 600 по прямій, працює до 20-21:00 години.

Перкалаба Шибене

Висновки

Загалом ми перетнули 83 броди, 9 затяжних, пройшли близько 42 кілометрів та побачили, мабуть, одну із найменш відвідуваних частин наших Карпат. За бажання даний маршрут можна ускладнити радіальними підйомами на г. Прилучна (1646 м.), г. Ротундул (1568 м.), г.Мокрин Великий (1463 м.), г. Похрептина (1430 м.), г. Прелучний (1402 м.).

*ціни актуальні на момент проходження маршруту – 21-24/08/2021 рік

Рекомендації до спорядження

Оскільки даний маршрут має свою специфіку і час проходження практично останні дні cерпня, варто додати декілька слів щодо спорядження. Більша частина нашого маршруту пролягає по воді, тому напередодні подбайте про змінне взуття, це можуть бути як трекінгові сандалі, так і легенькі сітчасті кросівки, головне, щоб ваша нога була зручно та міцно зафіксована. Також не будуть зайві дощовик, рейнкавер на рюкзак та термобілизна, адже осінь у горах вже відчувається. Спальники рекомендую брати на комфорт +5 °С та килимки з R-Value не менше 2, тому що ночі уже досить прохолодні. Для комфортного біваку у вечірній час буде не зайвим мати легку пуховку або добротний флісовий светр.

Всім вдалих подорожей, легких підйомів та плавних спусків. Подорожуйте, адже ще стільки необхідно побачити!

Тематичні статті:

Карпатські хребти: Чивчинські гори

Чорний Черемош: легкохідний похід

Соло-похід через Чивчини та долиною Чорного Черемошу

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *