Таня Троянь, бренд-амбасадор Salewa в Україні, керівниця в TroyanTrekking
Взимку Піп Іван Чорногірський належить до категорії підвищеної складності – не рекомендовано повторювати без попередньої підготовки та досвідчених інструкторів
Піп Іван Чорногірський (2028 м) – третя за висотою вершина Українських Карпат, одна з основних вершин Чорногірського хребта, красива масивна гора пірамідальної форми. Є однією з найпопулярніших вершин в Українських Карпатах.
Карта для проходження маршруту: Чорногора (ламінована) | Чорногора
Карпатські локації: Піп Іван Чорногірський
Сучасна офіційна назва гори – Піп Іван Чорногірський (бо недалеко є ще Піп Іван Мармароський). Але історично ця гора має інші назви (Чорна Гора, Попіван), що є приводом для дискусій.
Матеріальні докази на користь назви Чорна Гора (Czarna Gora) є найстарішими. Вперше вона вказується на мапах Боплана, видання 1651 року та на десятках наступних європейських мап. А ще, є легенда про опришка Олексу Довбуша, завдяки якому хребет Чорногора дістав свою назву і пояснення більш банальне – Піп іван завдяки заростям альпійської сосни виглядає здалеку темним, майже чорним.
Гуцули кажуть Попіван, бо вітер на вершині “попіває”. Можливо ця назва потім трансформувалася в “Піп Іван” під час створення нових карт. Також є ще кілька легенд-спростувань саме назви Піп Іван. Наприклад, що колись на вершині гори стояла скеля, схожа на священника. Взимку обсерваторія обростає снігом і льодом, через що її і Піп Іван Чорногірський ще називають Білим Слоном.
Якщо вам цікаво більше дізнатися щодо походження назви та історії цієї гори, читайте статтю Ігора Меліки.
Астрономічна і метеорологічна обсерваторія
Однією з визначних особливостей гори Піп Іван Чорногірський і туристичним “магнітом” безперечно є будівля колишньої обсерваторії на вершині. Її видно з навколишніх і далеких гір. Ця будівля є найвище розташованою спорудою в Україні, в якій живуть і працюють люди.
Споруджували обсерваторію в 1936-1938 роках. Це було складне і грандіозне будівництво, яке поєднало в собі стратегічний проєкт Польщі, географічні особливості Українських Карпат і людський ресурс Гуцульщини.
Обсерваторія була побудована з місцевого каменю-пісковика з товщиною зовнішніх стін від 1,5 до 1 м, з мідним дахом, чавунними батареями. В обсерваторії було 43 кімнати, серед яких житлові приміщення, кабінети, конференц-зал, котельня, акумуляторна, а в круглій вежі знаходився телескоп-астрограф. Тут було все необхідне для автономного проживання і для ведення наукової діяльності. Пропрацювала обсерваторія не довго – всього 14 місяців в 1938-1939 роках. З початком Другої Світової війни працівники обсерваторії вивезли звідти найцінніше обладнання – лінзи телескопа.
Протягом 1940-1944 років обсерваторія то була в руках то радянської влади, то нацистів, то частково виконувала свою наукову функцію, то була спостережним пунктом. Після війни і до недавнього часу, будівля обсерваторії руйнувалася і засмічувалася. До 2012 року ще можна було потрапити всередину будівлі.
В 2011 році її було передано в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську і отримано фінансування для відбудови від Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польщі. З літа 2012 почалася нова сторінка в історії обсерваторії – першим етапом стала її консервація, а згодом почалася реконструкція, яка триває досі.
В 2019 році на на обсерваторії встановили смарт-датчики для відслідковування погоди і встановлення потрібного типу телескопу в майбутньому. Новини реконструкції і планів Прикарпатського університету щодо обсерваторії можна дивитися тут.
Рятувальники
Невід’ємною частиною гори тепер є рятувальний пост, що розташований в приміщенні обсерваторії на вершині. Історія рятувальників з Попівана – це ще один приклад того, які неймовірні в нас є люди.
В липні 2013 року було укладено угоду про створення окремого рятувального поста в приміщенні обсерваторії. Адже ця гора популярна протягом усього року, і чергуючи на вершині рятувальники мають можливість швидко виходити на допомогу туристам, які потрапили в біду.
Спочатку рятувальний пост функціонував на ентузіазмі волонтерів-рятувальників, якими стали місцеві туристи і альпіністи. Вони ж самі й облаштовували кімнати, які виділили для рятувального поста і жили в дуже спартанських умовах. Хто бував в обсерваторії до консервації – зрозуміє, наскільки це було не просто.
А з 2017 року Чорногірський пошуково-рятувальний пост (Явірницьке пошуково-рятувальне відділення) запрацював офіційно, а рятувальники-волонтери стали штатними гірськими рятувальниками в ДСНС. Вони чергують на горі по 4 доби, щодня викладають на своїй фейсбук-сторінці інформацію про поточну погоду, стан снігу і лавинонебезпеку (взимку).
Також в них можна (взимку – треба) зареєструватися перед походом на Піп Іван і отримати актуальні рекомендації щодо стану маршрутів (наприклад, яким маршрутом можна йти взимку, чи можливо потрібно відмовитися від походу через складні погодні умови). Рятувальники постійно навчаються разом з польськими гірськими рятувальниками GOPR, покращують свою матеріальну базу.
При рятувальному пості облаштовано приміщення (просто бетонні стіни і дерев’яні лави), в якому можна перечекати негоду, відпочити, перекусити. Але важливо розуміти, що дане приміщення не є туристичним притулком, а скоріше укриттям в разі потреби після різного роду ситуацій, які можуть виникнути під час сходження.
І взагалі хочу нагадати, що йдучи на Піп Іван Чорногірський дуже важливо поважати роботу рятувальників:
- дослухатися до їх рекомендацій, щоб потім не наражати себе і їх на небезпеку;
- по завершенню маршруту повідомити їх, що все гаразд (актуально для холодної пори року);
- не залишати на горі сміття (хто крім вас має його винести звідти? Сюди всі приходять пішки!);
- не ходити в туалет поруч з обсерваторією.
Логістика
До сіл Дземброня і Шибене можна доїхати громадським транспортом через Верховину. До Верховини з Івано-Франківська і з Коломиї курсує багато автобусів.
Автобус з Верховини до Шибеного/Дземброні відправляється о 12:00, 14:50, 17:50, у зворотному напрямку з Шибеного – о 6:00, 6:30, 14:00 (графік з часом може змінюватися, тому перед запланованою поїздкою варто уточнити актуальні рейси та час їх відправлення – ред.).
Кінцева зупинка в Шибене – біля КПП прикордонників, в Дземброні – в Нижній Дземброні біля повороту на Верхню Дземброню. Найближча залізнична станція – Ворохта. Звідси можна доїхати в Дземброню/Шибене автобусами через Верховину, або ж замовити таксі, перевізника.
Якщо ви плануєте їхати автомобілем
Дороги з Франківська і Коломиї до Верховини/Ільців в хорошому стані, на деяких ділянках нещодавно поклали новий асфальт. А от дорога від Ільців до Дземброні/Шибеного в дуже поганому стані – часто вузька грунтовка з поворотами, підйомами і спусками. Вона в кількох місцях була змита під час останніх паводків в червні, наразі відновлена, але при дощах і підвищенні води в річках потрібно пам’ятати про її аварійність.
Якщо ви хочете розпочати/завершити свій маршрут в селі Луги, вам доведеться їхати через Рахів. До Рахова можна доїхати автобусом, або потягом. З Рахова до Лугів ходить автобус кілька разів на день. Якщо ви плануєте доїзд на автомобілі. Дорога до Рахова з Івано-Франківська хороша, з Ужгорода – погана, а Рахів – Луги – дуже погана.
Якщо ви плануєте скористатися місцевими автобусами, то по всяк випадок краще уточніть розклад перед поїздкою:
Автовокзал Верховини – 0343221290;
Автовокзал Рахова – 0504346623, 0504346620, 0673707096.
Точки виходу на гору
Верхня Дземброня – пол. Смотрич – г. Вухатий Камінь – г. Піп Іван Чорногірський.
Відстань: 10 км (з Нижньої Дземброні – 14 км).
Гарний маршрут для теплої пори року з казковим лісом, Дзембронськими водоспадами і скелями на схилах Вухатого Каменю.
Верхня Дземброня – пол. Смотрич – г. Смотрич – г. Піп Іван Чорногірський.
Відстань: 9,2 км (з Нижньої Дземброні – 13 км).
Взимку потрібно обирати саме цей маршрут (якщо плануєте йти з/в Дземброні), бо він проходить по гребеню через Смотрич, і є безпечнішим за варіант через Вухатий Камінь.
Шибене – пол. Веснарка – оз. Марічейка – г. Піп Іван Чорногірський.
Відстань: 11 км.
Як на мене це найлегший маршрут на Піп Іван. Також він найбезпечніший відносно інших маршрутів взимку. Ним ходять на зміну на гору рятувальники.
В Шибеному розташоване КПП прикордонників, тому не забудьте паспорт. Якщо після сходження на Піп Іван Чорногірський ви не плануєте рухатися в сторону кордону/по кордону, ніяких заяв подавати перед прибуттям в Шибене не потрібно.
Луги – р. Балцатул – пол. Вертопи – г. Васкул – г. Піп Іван Чорногірський.
Відстань: 21 км.
Найближчі вершини і цікаві місця
Смотрич (1898 м) і Вухатий Камінь (1864 м). Якщо ви йдете на Піп Іван з Дземброні, ваш машрут проляже через одну з цих вершин. Вони обидві мають характерні скельні виступи на схилах.
Дземброня (1877 м).
Менчул (1998 м) – сьома за висотою гора Українських Карпат, якій не вистачило 2 метри, щоб бути ще й сьомим двотисячниками.
Бребенескул (2038 м) – друга за висотою вершина Українських Карпат.
Гутин Томнатик (2016 м) – пята за висотою, розташована збоку від основного хребта Чорногори з озером Бребенескул в кулуарі під вершиною.
Ребра (2001 м) – шостий за висотою двотисячник.
Шпиці (1863 м) – вершина, розташована збоку від головного хребта. Отримала свою назву завдяки гострим скелям, які знаходяться поруч.
Васкул (1730 м) – передвершина Попа Івана з південно-західного боку.
Вихід (1471 м), Щівник (1426 м) і Радул (1598 м) – вершини на хребті-перемичці з полонинами між Попом Іваном Чорногірським і Мармаросами.
Марічейка – озеро льодовикового походження на південно-східному схилі г.Шурин, розташоване серед смерекового лісу на висоті 1510 м. Дуже мальовниче і затишне.
Бребенескул – найбільш високогірне озеро Українських Карпат, розташоване в льодовиковому карі між основним хребтом Чорногори і г.Гутин-Томнатик на висоті 1801 м. Саме озеро як і місце, де воно розташоване перехоплює дух, як знизу з берега видом на прямовисні скелі, так і з гори – особливо красива панорама на нього з вершини Гутин-Томнатика.
Мережа кемпів Білий Слон
Якщо ви не хочете ночувати в наметі високо в горах і плануєте одноденні прогулянки – це чудова можливість ходити в гори легко і жити в комфорті.
Кемп “Білий Слон. Дземброня” – приватний кемпінг на березі Чорного Черемошу в Нижній Дземброні. Тут можна комфортно переночувати протягом усього року в хостелі, котеджі чи бунгало, або ж стати з наметом. Є всі необхідні зручності – кухня, душ, сауна. А також можна взяти на прокат спорядження (зокрема човни, скітури, снігоступи тощо) або ж скористатися туристичними послугами команди Ture.
Гіди Ture періодично беруть участь в рятувальних операціях на Чорногорі, як рятувальники-волонтери.
Притулок “Білий Слон. Ґаджина” – нещодавно збудований притулок в урочищі Підґаджина на висоті 1150 м біля с.Бистрець. Раніше тут в Білого Слона взимку був стаціонарний теплий табір, та рік тому вони побудували сучасний і комфортний притулок. Тут є різні варіанти розміщення, душ, кухня, супутниковий інтернет та електроенергія. Поруч вершини – Шпиці, ребра і Бребенескул.
Актуальні ціни та більше інформації про притулок дивіться тут.
Джерела води і місця ночівлі
Полонина Смотрич знаходиться над Дзембронею, тут є колиба, в якій влітку живуть вівчарі і потужний струмок. По маршруту з полонини Смотрич на Вухатий Камінь одразу за лісом є ще одна полонина з струмком і місцями для наметів.
В кінці 2021 року на полонині Смотрич відкрився туристичний притулок, що може вмістити до 30 туристів. В притулку є електрика, комфортні ліжка, кухня з газовою плитою і посудом, а згодом має з’явитися душ. Забронювати місця в притулку і дізнатися більше можна на сторінці притулку в фейсбук.
Сідловина між Смотричем/Вухатим Каменем і основним хребтом. Тут є струмок і місця для наметів.
Полонина Веснарка має вівчарську колибу і потужне джерело одразу біля неї. Навіть взимку його можна розкопати з-під снігу, знаючи де воно.
Колиба на Веснарці дуже популярна в туристів взимку, які встигають за зиму навести там страшний безлад. Поважайте власників колиби, які залишають її відкритою і тим даючи вам комфортний прихисток зимою!
Полонина Гропа на південному схилі Васкуля. Варіант ночівлі на схід від маршруту, що веде в сторону Мармарос. Тут є потужний струмок і колиба (давно там не була, тому не скажу чи вона досі є і в якому стані).
Полонина Вертопи – варіант ночівлі на шляху з Лугів. На струмки в зоні лісу можна розраховувати – наприклад, про маршруту вище озера Марічейка. Також потоки на схилах Смотрича і Вухатого Каменю на літньому маршруту (там де Дземброньські водоспади).
Джерела на високогір’ї, які позначені на мапах, влітку можуть пересихати, тому на них надіятися точно не можна. Наприклад, джерело на південному схилі ПІЧ (за 700 м ледве крапає), на траверсі Бребенескула – в одному з двох позначених зараз можна набрати води, але воно може й пересихати. Також є джерело (криничка) біля гори Балцатул (на мапах – вершина 1851 м). Біля озера Бребенескул є струмок з західного боку.
Сезони
Навесні на полонинах навколо ПІЧ цвітуть крокуси, на початку літа – червона рута, в другій половині починають дозрівати чорниці, брусниці, лохина, а на осінь альпійські луки стають рудими.
Взимку тут снігова пустеля. Зимовий сезон на високогір’ї триває все довше, протягом цього часу дуже мало сонячних днів, на верхах дмуть сильні вітри і погода може дуже швидко змінюватися.
Плануючи зимове сходження на Піп Іван, обов’язково зареєструйтеся в рятувальників і проконсультуйтеся в них щодо погоди і стану снігу, візьміть з собою надійний навігатор, снігоступи, термос з чаєм, перекуси, правильний одяг/взуття (я бачила взимку людей в кросівках і зі скотчем замість гамашів – я б ні в якому випадку не йшла б так в гори та не дозволила б такого своїм туристам; бачила, як рятувальники відігрівають таких…).
Також дуже важливо з ким ви йдете! Йдіть з тими, хто має достатній досвід походів в зимові гори чи скористайтеся послугами надійного гіда. І ні в якому разі не йдіть в зимовий похід наодинці чи з новачками.
Під час сходження необхідно бути пильними, слідкувати за рельєфом і маршрутом, щоб не збитися з курсу, особливо в туманну погоду. Якщо ви не ходили сюди досі, то в туман взагалі краще не йти нагору – заблукати дуже легко.
Якщо йдете з Дземброні – обирайте шлях через Смотрич (бо через Вухатий Камінь лавинонебезпечно), будьте дуже пильними в районі перемички і в місці виходу на основний хребет в районі вершини 1851 м (Балцатул) – там дуже легко збитися з маршруту, особливо якщо йти в зворотному напрямку.
Маршрут з села Шибене буде легшим і також підійде для зими, цим маршрутом рятувальники ходять на перезмінку.
Тут є місце, вище озера Марічейка, де завершується ліс і літній маршрут спочатку проходить невеликим траверсом і потім зі сходу виходить на плече ПІЧ (Зуб) – більшість по звичці чи навігатору ходить так і взимку. Але той невеликий шматок траверсу – лавинонебезпечний (і те, що він невеликий не значить, що цим можна нехтувати). Взимку рятувальники ходять напряму на Зуб і радять так робити й туристам, що є безпечнішим.
Якщо є можливість рятувальники встановлюють цими маршрутами ближче до вершини палки з червоними стрічками, які є хорошими орієнтирами в тумані. Якщо побачите такі – це спрощує орієнтування, але не надійтеся, що вони точно будуть – стихії в горах швидко руйнують все рукотворне.
Також ніколи 100% не покладайтеся на сліди на снігу.Чужі сліди можуть бути в хибному напрямку, тому ніколи не йдіть сліпо по них – обов’язково постійно звіряйтеся з навігатором (приклад – та ж натоптана стежка під Зубом є небезпечною). Якщо ви надієтеся на свої сліди, як орієнтир на зворотному шляху – їх може не бути, бо сильний вітер зі снігом швидко їх замете.
Піп Іван Чорногірський з кожним роком стає все популярнішим. Кількість критичних ситуацій в горах також зростає. Рятувальники постійно виходять на пошукові і рятувальні операції, не шкодуючи себе і наражаючись на небезпеку (мало хто говорить про це, але рятувальники після таких операцій теж потрапляють в лікарні з обмороженнями). Тому йдучи в гори і приймаючи рішення, необхідно відповідально ставитися до свого життя, життя тих, хто прийде вас рятувати і життя тих, хто в цей час також може бути в небезпеці.
“Не займайте Попіван”
В червні ректор ПНУ ім. В. Стефаника (в управлінні якого знаходиться обсерваторія) заявив про побудову хресної дороги на ПІЧ. Туристична спільнота дуже обурилася, адже це несе прямий удар на екологію, встановлення релігійних символів в горах недоцільні та й масові сходження на таку високу гору є небезпечними. В фейсбуці відбувся флешмоб під назвою “Не займай Попіван”, ПНУ отримало опір і за тиждень оголосило про відміну (відкладення?) цього проєкту.
Взагалі популярність, яка щороку припадає на Піп Іван Чорногірський та Чорногірському хребту загалом, дуже позначається на екології – щороку кількість туристів і навантаження на природу збільшується та не всі керуються свідомим ставленням до природи. Місця стоянок засмічуються, на кожному з озер просто екологічна катастрофа, вирубують жереп, на хребет умудряються виїжджати на позашляховиках, та адміністрації Карпатського національного природного парку і Карпатського біосферного заповідника не контролють ситуацію.
Тому вся надія на свідомість мандрівників!
Поважайте себе, інших людей та Природу, дотримуйтесь елементарних правил поведінки:
- все своє сміття забирайте з собою і якщо є можливість – чуже;
- не купайтеся в озерах – вони від цього замулюються, забруднюються і їх тендітні екосистеми руйнуються;
- не мийте посуд і своє тіло безпосередньо в водоймах і річках;
- не рубайте і не паліть жереп – це заборонено та й живе дерево все рівно не буде горіти; обов’язково візьміть з собою газовий чи будь-який інший пальник для приготування їжі; не створюйте нових кострищ;
- не шуміть і не слухайте голосно музику – так ви заважаєте диким тваринам, птахам та й іншим туристам;
- не їздіть в горах на позашляховиках і мотоциклах – це заборонено і це руйнує природу – нищить колесами альпійські луки, забруднює повітря, а рев моторів заважає тваринам;
Якщо ви побачите, що хтось веде себе не чемно – не соромтесь про це сказати і зробити зауваження – як не дивно, та часто люди просто не знають як робити не можна і чому.
Ходіть в гори безпечно і екологічно!
Інші статті за темою – карпатські локації.
Усі використані фото з особистої колекції Тані Троянь, копіювання або поширення тільки зі згоди авторки.
