Дмитро Уманець

Сходження на  Петросул (Роднянський Петрос) в міжсезоння

Мабуть, багато хто з нас, подорожуючи Чорногорою чи Мармаросами, або Чивчинськими горами, в добру погоду завважував величний масив просто на півдні. Це Роднянські гори, або Роднянські Альпи, що знаходяться на території Румунії. Найвищою вершиною їх є  Роднянський Петрос або Pietrosul Mare (2303 м.н.р.м).

Висока і красива гора, втім, сходження на яку не складає практично ніяких труднощів влітку (головне зловити гарну погоду), проте вимагає доброї підготовки взимку та в міжсезоння.

Увага!!! Категорично не рекомендується ходити взимку туди, де ви не були влітку. Це аксіома, яка стосується Карпат в першу чергу, оманливо невеликі гори можуть  бути дуже небезпечними у випадку раптової зміни погоди, переоцінки власних сил та недооцінки стану маршруту, недостатній підготовці.

Формат подорожі: похід вихідного дня  з елементами альпінізму та гірського туризму

Логістика до підніжжя зі Львова

Необхідно добратись в Румунію в Боршу. Під час нашого сходження, ми їхали власним транспортом, але так як у автора це вже далеко не перша подорож в ці краї, то є досвід добирання туди як автівкою, так і громадським транспортом.  Нижче розпишу обидва варіанти.

Нитка маршруту

Виїжджали ми в п’ятницю ввечері, в листопаді день короткий, ну і проживання в Румунії вартує дорожче, ніж в Україні, тому зупинилися на ніч в Солотвино. Вранці перетнули кордон і опинились в румунському місті Сіґету-Марматіей. Щодо підготовки для мандрівки автівкою то необхідно купити страховий поліс “Зелена Карта” та оплатити користування румунськими дорогами. Вінетка вартує 14 лей (коло 3 євро за легкове авто, діє тиждень), придбати можна на будь-якій заправці в Румунії або на сайті.

Дорога займає близько 6 годин плюс проходження кордон. Кордон за мою практику понад 10 поїздок через перехід Солотвино-Сіґет ніколи більш ніж півгодини  не займав.

Автівку залишаємо в Борші коло монастиря, тут є безкоштовна автостоянка і якраз починається маршрут на Роднянський Петрос:

Добирання громадським  транспортом

Для тих, хто не має можливості використовувати власний транспорт і не бажає їхати потягом чи автобусом, рекомендую скористатись послугами https://www.gorganybus.com/, вони час від часу організовують поїздки в Румунію та інші цікаві локації. Можна за адекватні гроші отримати і трансфер і компанію.

Для львів’ян та киян непоганий варіант добирання поїздом до Солотвино. Від залізничного вокзалу до кордону хвилин 20 неспішного ходу. Кордон зазвичай перетинається швидко, румуни дуже лояльно ставляться до туристів, проте не варто забувати заздалегідь подбати про біометричний паспорт чи діючий Шенген, медичнe страхування та достатню суму коштів для подорожі.

Автостанція в Сіґеті знаходиться тут.

Розклад руху автобусів по автостанції Сіґет:

  Маршрутки рухаються в потрібному нам напрямку досить незручно, по часу, якщо добиратись до Солотвина потягом чи автобусом, плюс в суботу чи неділю можуть бути переповнені. Втім, якщо вас один-двоє, виручає автостоп, водії досить охоче підвозять туристів або до Вішеул-де Сус, або до Мойсею, звідки до Борші регулярно ходять маршрутки за декілька лей. Таксисти з Сіґету просять 250-300 лей до Борші.

Нюанси поїздки

Валюта

Леї можна купити в прикордонних селах в Україні або поміняти євро чи долари в будь-якому обмінному пункті в Румунії  Важливий момент –  теоретично румунські прикордонники можуть вимагати фінансове забезпечення подорожі в сумі не менше 500 євро на людину. Це стосується власників біометричних паспортів.Тому бажано мати з собою відповідну суму готівки, або чек з банкомату, який показує, що на кредитці достатньо коштів. Хоча по факту, наявність грошового забезпечення перевіряють рідко.

Мова

В північних районах Румунії (Буковина та Південна Мармарощина) є україномовні села (це етнічні українські землі), то тут вас легко зрозуміють. Серед молоді в ходу англійська, старше покоління в основному володіє лише румунською.

Маршрут

Стартуємо в Борші від госпіталю, або від монастиря, в залежності від того, чи ви приїхали  автівкою, чи громадським транспортом. Маршрут промарковано, заблудитись важко. Шлях веде до метеостанції, яка знаходиться на висоті 1760 метрів, набір висоти досить значний на перший день (Борша знаходиться на висоті 665 метрів, монастир — коло 900).

В районі метеостанції зупиняємось на нічліг. Тут можна переночувати або в наметі на березі озера, яке знаходиться трошки вище, або в хатці рятувальників лівіше. На метеостанції офіційно ночувати туристам заборонено, але деколи можна домовитись.

На маршрут, з огляду на міжсезоння і малу тривалість світлового дня, виходимо вдосвіта. Щодо вибору шляху підйому, то тут необхідно враховувати стан снігового покриву і дослухатись порад працівників метеостанції. Ми обрали літній шлях, так як стан снігу дозволяв, плюс він простіший і швидший. Але взимку там надзвичайно лавинонебезпечно, тому ходиться гребенем, шлях починається зліва від метеостанції в лоб.  На фото синя лінія — зимовий маршрут, червона — літній.

Зимовий маршрут потребує наявності альпіністського спорядження (кішки та льодоруб) та вміння ним користуватись.

Шлях до вершини по літньому маршруту, яким ми йшли, з огляду на стан снігу, займає близько двох годин.  На вершині Роднянського Петроса розміщена споруда, в якій на біду можна розкласти намет і провести ніч, перекусити, попити чаю, сховатись від вітру.

З вершини відкривається шикарний краєвид. В добру погоду видно весь хребет Родни, ще купу румунських гір, а також добре проглядаються Українські Карпати

Вниз спускаємось шляхом підйому, стан снігу навіть дозволяє трохи глісирувати.  Ні на підйомі, ні на спуску не знадобились ні кішки, ні льодоруби, хоча вони у нас були з собою. На метеостанції п’ємо чай і йдемо вниз до автомобіля. Тут тепло, аж не віриться, що нагорі зима і вітер з морозом.

Рекомендації щодо безпеки

 Перше. Враховуйте фактор погоди. Погода в горах мінлива, тому прогнозам довіряйте, але враховуйте, що вони також недосконалі. Коли туман, снігопад, дощ, мряка, краще залишитись внизу. Все одно краєвидів не буде, а йти на гору просто аби відмітитись на вершині — без сенсу. Гори стояли і ще стоятимуть мільйони років, а зблудити в туман, залізти на карниз чи вийти на лавинонебезпечний схил в погану видимість простіше простого

Друге. Беріть з собою необхідне та якісне спорядження, відповідне до очікуваних погодних умов та стану снігу. Потрібно вміти користуватись льодорубом та кішками.

Третє. Не ходіть взимку туди, де ви не були влітку. Особливу увагу приділіть навігації. Мапа, компас, навігатор та голова на плечах не завадять. Як і вміння вчасно повернути назад при раптовій зміні погоди чи позаштатній ситуації.

Список спорядження

Намет

Рюкзак

Зимовий спальник

Надувайка або каремат

Пальник з балоном

Навігатор, мапа, компас

Аптечка

Черевики

Гамаші

Куртка

Штани

Термобілизна

Баф

Шапка

Фліс

Пуховка

Ліхтарик

Кішки

Льодоруб

Термос

Окуляри сонцезахисні

 

 

 

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *