Олена Чумаченко, Gorgany

Чому саме цей регіон: Альпи… Мрія багатьох мандрівників. Тож коли видалася нагода відвідати цей куточок гірської краси, не було ні хвилини роздумів. Тим більше, що у подорож кликали із вже знайомим  туристичним клубом GoMountainsClub.

Такий формат подорожі гарний варіант, якщо невизначеність та незнайома країна лякають і Ви ніяк не зважитеся на самостійну мандрівку. Організована подорож є цікавою і тим, що є нагода познайомитися з різньосторонніми людьми, які зазвичай, обирають подібні пригоди.

Нитка маршруту: Цюрих — Церматт — Шамоні — Берн — Лауттербрюнен — Інтерлакен

Швейцарія: трекінг в Альпах

Варіантів добирання до Швейцарії безліч. З Києва є варіант вилетіти прямим рейсом з польською авіакомпанією Lot, та ціна питання близько 500 євро у два боки.

Також можна дістатися до Варшави автобусом (але я дуже не раджу) і вже звідти вилетіти до Базеля, а потім доїхати поїздом до Цюриха. В такому випадку за літак доведеться заплатити 120 євро у два боки. А от поїзд із Базеля обійдеться в майже 70 євро! Тож такий варіант видається не надто зручним та дуже дорогим.

Тож ми спинилася на варіанті літака зі Львова до Меммінгена. Вже з Меммінгена доїхали двома автобусами FlixBus до Цюриха.

Використовуючи такий маршрут, подорож, в обидва боки без багажу, обійдеться в 90 євро (60 євро за переліт без багажу та 30 євро за автобус). Якщо ж потрібно взяти щось більше за ручну поклажу, то за переліт вже доведеться викласти 135 євро в обидва боки.

Зворотній маршрут з Цюриха виглядав приблизно так само, як до Цюриха: два автобуси до Меммінгена, тепер через Мірсбург, та літак до Львова.

Швейцарські Альпи — це гори в яких буде комфортно, як новачкам, через наявність великої кількості підйомників, так і досвідченим мандрівникам, адже тут зосереджені найвищі вершини Європи.

Нашою першою локацією, серед Швейцарських гір, став Рейнбахський водоспад. Для всіх фанатів Шерлока Голмса – це місце має бути відомим за оповіданням “Остання справа Голмса”. Артур Конан Дойл наскільки надихнувся красою та величчю водоспаду, що вирішив попрощатися зі своїм героєм саме тут. Маршрут до водоспаду є досить легким та коротким. Біля двох кілометрів із перепадом висот близько 100 метрів.

Трекінг біля Маттегорну

Першим серйозним трекінгом у Швейцарських Альпах стала мандрівка до околиць найвпізнаванішої та найфотогенічнішої вершини — Маттегорн. Саме ця гора прикрашає упаковку шоколаду Toblerone, який і є візитною карткою Швейцарії. Цю ж вершину для свого логотипу обрала кінокомпанія Paramount Pictures. Для того, щоб помилуватися вершиною Маттегорн спочатку потрібно їхати потягом з містечка Таш до Церматту.

Вартість квитка становила близько 10 франків.  Курс швейцарського франку відносно гривні  близько 26 грн. за один франк. Та потрібно зважати, що за обмінну операцію доведеться сплатити не менше 5 франків. Тож за такої конвертації один швейцарський франк для нас став дорівнювати одному євро.

Приватний транспорт у містечко Церматт не пускають, з точки зору екологічності та відсутності місця для паркування.

Маршрут розпочинається практично з перону, до того ж, – досить стрімко. Тому я вирішила використати для цієї дистанції трекінгові палиці. Вперше використовувала палиці фіксованої довжини, а саме модель Dynafit Vertical Pole. Таке рішення було продиктоване компактністю палиць у складеному стані – 39 сантиметрів, та легкістю – 215 г одна палиця. Такі характеристики не тільки полегшують сходження, а ще й транспортування спорядження в багажі.

Будь-які побоювання стосовно неможливості регулювати висоту, зникають на першому ж підйомі. Адже завжди можна обхопити руків’я дещо вижче або нижче в залежності від маршуруту.

В цілому, щоб побачити альпійських овечок на фоні Маттегорну потрібно здолати 1200 метрів вертикального набору розтягнутого на 15 кілометрів маршруту.  

Маршрут 

Існує інший шлях побачити цю гору – виїхати на підйомнику з іншого боку гори. Цим актично користуються натовпи туристів, тож на пішохідному маршруті великої кількості туристів не зустріти. Та попри це – маршрут є добре промаркованим.

Трек біля Монблану

Далі ми вирушили у Францію, яка для багатьох асоціюється з Парижем. Однак саме тут знаходиться мекка альпіністів – селище Шамоні та найвища вершина Європи, та і Альп взагалі — вершина Монблан, яка водночас є кордоном Франції та Італії.

Сходження на Монблан — це вже серйозний технічний альпінізм. Тож нашою метою було тільки віддалене споглядання з іншої вершини – Бревент (2525 м). 

Для невеличкого спрощення маршруту та відкриття чогось нового скористалися послугами підйомника. Вартість 15 швейцарських франків. 

Та попри скорочення маршруту самостійно набрали близько 500 метрів вертикально набору, пройшли 10 кілометрів маршруту та ще й на драбинах серед каміння підіймалися вгору.

Маршрут

Вершина Бревент відкриває (за гарної погоди) краєвид на гору Монблан. Під час нашої мандрівки Монблан так роздивитися і не вдалося. Натомість потрапили в сніг. Найкращим варіантом взуття в такій ситуації стали б черевики, які я свідомо не брала, через надто великі габарити. Натомість спинила свій вибір на, вже перевіреній мною – Salewa WS Wildfire Edge. Ці кросівки мають чудове зчеплення із вологою поверхнею, а ще виявилися для мене надвичайно зручними. 

 Дощ серед гір є дуже ймовірним, тож не потрібно нехтувати захисним одягом.  В моєму випадку  – мембранна куртка Puez PTX 2L. 

Потрібно бути готовим до великої кількості людей на вершині Бревет, адже туди можна не тільки прийти самостійно, а ще й виїхати на одному з численних підйомників.

Північна стіна

Наша подорож продовжувалася впізнаваними місцями, тож ми здійснили хайкінг до Північної Стіни, що у Лауттербрюнені.

Виявляється, що надихаючись цією неприступною стіною, бо ж цей схил найдовше залишався в Альпах не підкореним, бренд The North Face створив свій логотип. Три округлі лінії логотипу символізують три вершини Північної Стіни: Юнгфрау, Мьонх та Айгер.

Знову зміксували піший маршрут із поїздом та підйомником. Вартість 30 швейцарських франків. Поїзд з Лаутербруннену відвіз нас до Вергена. 

Загальна тривалість цієї гілки залізниці тільки 9 кілометрів та перепад висот майже 1400 м! Тому залізниця побудована за принципом зубчастої, тобто окрім двох традиційних колій є ще третя, за яку і хапається поїзд для того, щоб виїхати по крутим схилам.

Ми ж проїхали тільки кілька станцій, щоб пересісти на місткий підйомник і вже з вистоти 2300 м над. р.м. вирушити до Північної Стіни. 

Маршрут є досить рівнинним із кількома різкими підйомами вже на підході до Айгеру. В цілому за 16 кілометрів маршруту піднялися на 400 м вертикального набору.

Маршрут 

Маршрут добре промаркований, ще краще виходжений, із цікавими локаціями по маршруту. В самій горі Айгер, наприклад, прокладена залізниця, а станція поблизу найвисокогірніша в Європі.

Оберхорн

Фінальний трекінг по Швейцарських Альпах відбувся до високогірного озера льодовикового походження — Оберхорн.

Стежка до озера знаходиться під захистом ЮНЕСКО і складає 18 кілометрів маршруту та 1200 метрів вертикального набору. 

Маршрут 

 

На маршруті посеред гір зустрічається центр туристичної інформації та кілька туристичних притулків, де можна випити справжнього альпійського молока. А на самому маршруті зустріти джерела цього молока. 

Підйом був місцями доволі стрімким, часом наша стежка виглядала, як справжні сходи тільки з каміння. На спусках сходи формувалися з коріння дерев та землі між ними. Протягом всього маршруту є достатньо питної води. Тож можна не перейматися про запаси. Головне не забути із собою пляшечку або питну систему.

Для цього підйому мені став у нагоді рюкзак Osprey Siskin 12. Це чоловіча модель, та при виборі спорядження потрібно в першу чергу орієнтуватися на особисту зручність. Питна система дозволяє втамовувати спрагу не спиняючись в пошуках пляшечки. До того ж повну питну систему нести зручніше, аніж 2,5 літрову флягу. Адже вага розподяється по всій спині, а не тільки збоку однієї кишені чи асиметрично всередині рюкзака. 

Стежка до озера була добре промаркованою, через всі річки побудовані, то більші, то менші містки, а вузькі стежки над крутими схилами були обрамлені поручнями з мотузок чи металевих канатів.

Як на мене, культура ходіння в гори в Швейцарії перебуває на зовсім інакшому рівні. Тут не побачити куп сміття, тут чимало туристичних притулків, де можна і сміття за потреби лишити і звісно переночувати. Вільно розкладеного намету посеред гір також не зустріти. Адже всюди – приватна власність із пасовиськами.

Та і взагалі гірські стежки заповнені не тільки бігунами та молоддю, а людьми будь-якого віку, навіть, пенсійного.

На звороті додому знову опинилися у Цюриху. Переважно у європейських містах можна отримати безкоштовні туристичні карти в центрах туристичної інформації. В Цюриху карту можна отримати на головному залізничному вокзалі.

Важливо пам’ятати, що в неділю буде складно знайти відчинений супермаркет чи магазин. Переважно працюють дорогі ресторани та сувенірні крамнички. Та добряче побігавши, можна натрапити на переповнені людьми продуктові магазини.

Протягом всього перебування у Швейцарії ночівлі були в кемпінгах. Вартість коливається в межах 20-ти франків з людини за добу проживання. Використання душу вже включено у вартість. Переважно в кемпінгах є магазини та сувенірні крамнички.

Харчування входило у вартість туру. Єдине, що про обід потрібно було подбати самостійно. Для обіду потрібно 5-7 франків на одну людину. В магазині переважно обирали різноманітні сири, які тут коштують не надто дорого, овочі, фрукти та хліб. В магазинах можна натрапити на знижки на готові салати і взяти собі на перекус за пів ціни.

Спорядження

Формат мандрів не передбачав носіння важких наметів. Тож все спорядження нас чекало або в кемпінгу або в нашому транспортному засобі. Тому питання ваги не виходило на перший план.

  1. Намет Elixir 2;
  2. Килимок надувний двомісний Klymit;
  3. Спальник Turbat Vatra 3S;
  4. Рюкзак для радіальних маршрутів Osprey Siskin 12 разом із питною системою;
  5. Трекінгові палиці Dynafit Vertical Pole;
  6. Трекінгові кросівки Salewa WS Wildfire Edge;
  7. Міські кросівки Zamberlan Hike Lite Wns;
  8. Штани: Turbat Bystrytsya; Dynafit Transalper Light DST Women
  9. Термобілизна Turbat. Верх: Skala, низ: Kychera.
  10. Фліс: Salewa Puez Plose 4 Wmn;
  11. Куртка: Turbat Gemba Cap — не знадобилася; мембранна куртка Salewa Puez PTX 2L;
  12. Плащ-пончо Sea To Summit Nylon Tarp-Poncho;
  13. Кепка від сонця;
  14. Тонкі шапка та рукавиці — не знадобилися;
  15. Багатофункціональна шерстяна пов’язка Wind x-treme Merino Wool Purple;
  16. Окуляри Lynx зі змінними лінзами;
  17. Шкарпетки: синтетичні Lasting OLI, шерстяні Lasting WKS

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *