Олександр Кашель, керівник гірського навчально-тренувального центру “MTС Traverse”

Впевнений, що багато з вас хоч раз бачили фантастичні фотографії з кам’яними велетнями вершинами, плесами високогірних озер та просто краєвидами з Високих Татр. Однак, це лише частина значно більшого гірського масиву, і він знаходиться зовсім близько від кордону з Україною, а отже може бути прекрасним варіантом відпочинку на вихідні. Отже, давайте познайомимося з цією частиною Карпат! 

Карпатські локації: Татри

Татри (Tatry) – гірський масив, частина Західних Карпат. Розташовані на кордоні Словаччини та Польщі, практично в географічному центрі Європи та на відстані лише біля 200 км від нашого кордону. Масив простягається із заходу на схід, близько 80 км вздовж головного хребта. Загальна площа 785 км². Найвища точка – гора Герлаховський Штит (2655 м), що є найвищою горою Словаччини та всіх Карпат. 

Татри поділяються на:

• Західні Татри: Низькі Татри, Фатра, Рудні гори  
• Східні Татри: Високі Татри та Белянські Татри

Високі Татри (словац. Vysoke Tatry, пол. Tatry Wysokie) – будуть нам цікаві в першу чергу, як найближчі та найвищі, тому зосередимося на них. Масив Високих Татр простягається із заходу на схід приблизно на 27 км, між долиною річки Ваг на півдні та річкою Раба на півночі – становить найвищу частину всього ланцюга Карпатських гір.

Гірський масив відрізняється альпійським характером, який придбав під впливом льодовиків часів плейстоцену. Тоді район нараховував 20 льодовиків з довжиною до 14 км, а зараз залишився один мініатюрний Кежмарський, який ось-ось зникне. Льодовики утворили більш як 20 долин з стрімкими бортами та потоками. Та й більшість татранських озер, що іноді сягають 70 м глибини, мають льодовикове походження, 25 з 300 крутосхилих скелястих піків перевищують висоту 2500 м над рівнем моря. Північно-східні карстові Татри густо протяті печерами.

Основні містечка та інфраструктура

Високі Татри – це не лише гори, але й місто, що простяглося у їхнього південного підніжжя. Між іншим – найдовше місто Словаччини, що відноситься до округу Попрад (столиця всіх Татр) та східнословацького Пряшівського краю. Фактично – це громада і агломерація, що поєднує 15 маленьких гірських містечок та близько 4000 місцевих жителів.

Столиця Високих Татр – містечко Старий Смоковець, що лежить на висоті 1050 м. Далі, це Новий, Дольній, Горній Смоковці, Татранські Ломниця, Полянка, Лесна, Котлина, Зруби та Матляри, Кежмарські Жолоби, Штребське плесо, Подбанське та Вишні Гаґи. Всі ці населені пункти поєднані між собою автотрасою під назвою «Шлях Свободи», а більша частина з них, також, залізницею. Тож сполучення тут не проблема – є і автобуси, і електричка, і таксі. В напрямку регіонального центру – Попраду також курсує дизель-електропоїзд. З Попраду можна дістатися практично будь-де в Європі – автобусом, потягом чи літаком.

Важливі частини інфраструктури Татр: служба ТАНАП, служба охорони лісу, гірська рятувальна служба (HZS). Також, добре розвинена система служб ресорту Високі Татри. Вона охоплює основну інфраструктуру курорту – служби канатних доріг, розважальні центри та виставочні комплекси, служби обслуговування гірськолижних трас, гірські хати-притулки, комплекс готелів, ресторанів та кафе, низку інформаційних центрів ресорту (Татранська Ломниця, Старий Смоковець).

Окремо необхідно зауважити, що інфоцентри тісно співпрацюють з гірською рятувальною службою та страховими компаніями. Тож вирушаючи у трекінг чи на сходження, в інфоцентрі можна отримати не лише інформацію про локацію, якою зацікавилися (прогноз погоди та лавинного стану, в тому числі), придбати гайдбуки, мапи, але ще й оформити страховку відповідного класу на необхідний час. Вартість денної страховки (станом на час написання статті) – 1.44 євро для туристів та 2 євро для альпіністів.

Оскільки гірські притулки (хати) поєднані маркованими обладнаними стежками, Татрами можна подорожувати від хати до хати (хайкінг або hut-to-hut route). Можливі варіації щодо рівня комфорту та харчування. Хатарі, крім забезпечення основних сервісів, також виконують додатковий контроль виходів на сходження. Завдяки тому Рятувальна Служба має більше шансів встигнути з допомогою. Рятувальна Служба укомплектована основним та волонтерським штатом. Також – вертолітним загоном. У випадку масштабних рятувальних робіт процес підсилюється вертолітним загоном районної поліції. Рятувальників можна викликати за спец номером  (NONSTOP: аварійний виклик 18 300, довідкова лінія 052/78 777 11, код країни +421).

Транспорт та розв’язка в прив’язці до основних туристичних центрів.

Старий Смоковець:

• електричка та автобуси до Попраду, Татранської Ломниці, Штрбського плеса
• фунікулер до Гребінка, звідки розходяться гірські стежки для трекінгу

Татранська Ломниця:

• електричка, дизель та автобуси до Попраду та Кежмарку, автобуси до Ждяру та Польщі
• канатка до Скальнатого плеса та в.Ломницький Штит

Штребське плесо:

• електричка до Старого Смоковця та Попраду
• електрична зубчаста дорога до Штрби
• канатки та прокат човнів

На внутрішній залізничний транспорт квитки можна придбати в касах станцій, (в дизелі – у кондуктора), через термінали в вагонах чи на станціях, а також через інтернет ресурси. Як правило, електрички курсують з інтервалом в годину, приблизно від 5:00 до 23:00. Автобуси починають курсувати пізніше, а закінчують раніше. Все залежить від напрямку. В автобусах – квиток придбавається у водія при посадці. Ціни на приміський транспорт, залежно від відстаней та способу придбання, коливаються в діапазоні 0.75-2 є за один інтервал.

Логістика з України

Дістатися Татр з України просто, в силу того, що і Татри географічно недалеко від нас і транспорт на цьому сполученні добре розвинутий. Найчастіше – логістика є комбінованою, де ви поєднуєте декілька видів транспорту, якщо це не власне авто.

• Автотранспорт. Найпоширеніший, масовий варіант за використанням. Можна їхати через обладнанні переходи україно-словацького кордону, або транзитом через Польщу. З Ужгороду напряму до Татер приблизно 230 км, а зі Львова, транзитом через Польщу, близько 400 км. Якщо ви подорожуєте не автівкою, а автобусом – маршрутом Львів – Краків курсує безліч автобусних рейсів, з цінами від 600 грн. З Кракова також є багато рейсів на Закопане (столицю польських Татер) або прямо в Татри словацькі, з цінами від 9-15 є. Також, можна замовити чартер з Ужгороду чи Львова комфортним бусом.
• Залізниця. Ужгород або Чоп, далі – Чієрна-над-Тисою, далі – Кошиці, з Кошиць до Попраду, з Попраду – в Високі татри. Існував і безпересадковий потяг через Попрад, але такий шлях занадто довгий через заміну колісних пар та довгі стоянки на вузлових станціях.
• Upd від Миколи Касьянчука. Є два прямих поїзда Мукачево-Кошице словацької залізниці. Проїзд відбувається по колії 1435 мм, тому не витрачається час на заміну колісних пар. Вартість в районі 8-10 є. Купляти можна тільки в міжнародній касі, через онлайн поки-що неможливо.
• Авіасполучення. Найзручніше – чартер «Київ – Попрад» від 50 є, але він працює лише взимку. Далі – дешево і швидко може бути переліт «Київ – Краків» або «Львів – Краків». Ціни починаються від 9-15 є, якщо це лоукостер. Далі вже доведеться їхати автобусом. Іноді можна зловити цікаву ціну на літак до Кошиць чи Братислави. Та відстань з Братислави вже корелює з відстанню до Татер зі Львова.

Можна виділити декілька туристичних вузлів, зручних як і транспортні хаби, як центри різноманітних послуг та сервісів так і концентраторами цікавих локацій:

• Татранська Ломниця (лижі, альпінізм, туризм, парапланеризм, в.Ломницький штит та всі вершини Скальнатої долини та долини Зеленого плеса, трекінг, музей лиж та заповіднику ТАНАП, виставка ретромобілів, швидкісна ціклотраса Штарт, мотузковий парк). Над нею – гірські притулки Скальната хата, готель Енціан та Ломницький штит, і Бринчалова хата. Поруч кемпінги – Рійо та Єврокемп під автокемпери чи просто авто з наметом.
• Старий Смоковець (водоспади, санкова траса, в.Славковський штит та всі вершини Студених долин, виставка льодових фігур, трекінг, швидкісна циклораса Гребєнок). Над ним – хати Замковського, Збойницька, Біликова, Райнерова, Териго, готель Гребєнок.
• Штребське плесо (озера, лижі, в.Герлаховський штит, в.Риси, в. Кривань (один з нац.символів), трекінг, водоспади, швидкісна циклотраса Попрадське плесо). Над ним – хати Сілезький дім, хата під Рисами, Солісько та при Попрадським
• Татранська Котлина (лижі, трекінг, печера Белянська яскиня, парапланеризм, циклотраса, скелелазіння, мотузковий парк, масив Белянські Татри). Над нею – хати Пліснявець та готель Магура в Ждярі.
•  Upd від Дмитра Медведя. Польська частина Татр. Зупинятися краще в Закопане. Правила перебування схожі на правила перебування у словацьких Татрах, може, навіть трохи суворіші, людей більше і вхід до національного парку платний, на відміну від словацької частини. До Закопане краще їхати автобусом з Кракова. У Закопане з ранку до пізнього вечора їздять маршрутні буси, якими можна доїхати до одного з КПП на вході у національний парк. На польській стороні є багато маршрутів, в тому числі екстремальний Orla Perć, є доступні для сходження вершини, в тому числі мегапопулярний Giewont. Є канатна дорога з величезними чергами у сезон та рестораном на верхній станції. Є озера, серед яких найбільше у Татрах – Morskie Oko, річки, струмки, водоспади. Є декілька невеликих печер, відкритих для відвідування. Для тих, хто бажає переночувати у парку, там є притулки – схроніська, подібні до словацьких. Можна стартувати від Морського Ока, піднятися на Rysy і спуститися вже у Словаччину.

Проживання в Татрах

Продовжуючи тему гірських хат – вони бувають різної форми власності, відповідно всюди різний рівень знижок для членів гірських та альпклубів. Вартість проживання приблизно 16-25 є. Необхідно враховувати, що готувати самостійно в хатах заборонено, тож харчування в їдальні хати може подвоїти ваші добові витрати.

В гірських готелях розцінки значно вищі – стартують від 45 є за добу. А на вершині Ломницький штит, на висоті 2634 м можна зарезервувати люкс при обсерваторії, якій залежно від варіанту може коштувати більше 400 є за добу. В саміх містечках же пропонується широкий діапазон акомодації на будь-який смак – готелі, апартаменти, хати-вілли, квартири, хостели, де ціни можуть стартувати від 12 є/доба і до… просто відпустіть свою фантазію. Біля Татранської Ломниці є двосезонні кемпінги для автотуристів. Якщо зручність проживання в наметі в татранському кліматі за співмірних цін на хостел спірна, то для власників кемперів та караванів – ідеальна можливість гарно відпочити в улюбленому форматі.

Фактори ризику

Якщо ви плануєте мандрівку в Татри потрібно, на час перебування у межах національного парку, мати оформленим спеціальне страхування для активного відпочинку, стандартний пакет на закордонні країни не покриває витрат на роботу рятувальників в разі потрапляння в екстренні умови.

Більшість трекінгових маршрутів у Татрах відкривається 15 червня, при цьому слід враховувати, те що на багатьох схилах аж до серпня (особливо з північної сторони) лежить сніг, тому якщо ви не маєте відповідного спорядження та досвіду його використання, не варто обирати маршрути, які передбачають долання ділянок зі сніговим покровом.

Влітку є два основні фактори небезпеки:

1. Блискавки на відкритих ділянках на висоті. Щоб мінімузувати цей ризик варто уточняти погоду безпосередньо перед виходом на маршрут на спеціалізованих сайтах,  як наприклад, такий.

2. Падіння каменів з висоти. Щоб мінімузувати цей ризик варто мати з собою шолом для альпінізму, якщо ви не маєте власного, його можна орендувати.

Слід подбати про взуття з хорошими протекторами, в якому зможете впевнено почуватися на слизькому каменистому схилі. І пам’ятати, що далеко не всі маршрути в Татрах призначені для початківців тому варто обирати простіші або ж починати своє знайомство з Татрами у групах з гідами, які мають достатньо досвіду та добре орієнтуютуються в яких умовах можна підініматися, а яких варто відмовитися від проходження запланованого маршруту.

Взимку більшість трекінгових маршрутів закривається, а до проходження решти допускаються тільки організовані групи з сертифікованими гідами.  Основними небезпеками в цей час є сходження лавин, штормовий вітер та обледеніння схилів.

Активний відпочинок у Татрах та основні туристичні “магніти”

 Татри багатогранні, строкаті і, здається, невичерпні на здатність здивувати пропозиціями активного відпочинку:

• Пішохідний, гірський, лижний, водний, кінний та спелеотуризм
• Альпінізм, скелелазіння, віа-ферати, скіальп
• Гірські та бігові лижі, сноуборд та санкування
• Мережа циклотрас з ділянками, зручними для роликів, самокатів
• Сайти для парапланеризму, аеродроми з туристичними послугами любителям літаків, гелікоптерів та споти для повітроплавання.

Для менш активних теж широкий діапазон пропозицій – спа, велнес, кемпінги, бунгала, термальні купальні, мінеральні джерела, рибники і просто гарні парки. Влітку не рідкість різні фестивалі, виставки, жива музика та виставки ретромобілів.

Трекінг

Перша згадка про туристичні виходи в Татрах сягають аж другої половини 16-го ст.! І пов’язана вона з діяльністю Беати Острозької-Ласки. А з 17-го століття – туризм почав розвиватися перманентно. І було де! Майже в кожній з двадцяти гірських долин є мальовничі озера та водоспади, де можна дістатися обладнаними маркованими стежками. Стежки місцями вгризаються в скелі, або викладені величезними кам’яними брилами, а над урвищами – огороджені ланцюгами. Над потоками та струмочками всюди мости та кладки.

Альпінізм та скелелазіння

В Татрах традиція Горосходження має давнє коріння, і зараз на кожній вершині кожної ущелини ВТ побували альпіністи, хоча досі стабільно додаються нові лінії. На деяких стінах маршрутів налічується десятками. Наприклад, на північно-східній стіні Кежмарського (найвищій стіні Татр, перепад понад 900 м) – більше 90 маршрутів. Маршрути широкого спектру, сягають навіть X к.с. за шкалою UIAA (Ломницька та Яструбова вежі). Є короткі тренувальні маршрути, як мультипітч на Велицький Зуб. Іноді протяжність маршруту буває і за 30 мотузок (маршрути на Малому Кежмарському штиті, Средогроті). Останнім часом додається словацьких обладнаних маршрутів на вершини – так званих віа ферата.

• Найпопулярніші долини Високих Татр для сходжень: Скальната, Велика та Мала Студена, Зеленого плеса, Велицька та Батизовська, Яворова та Біловодська.
• Найпопулярніші вершини: Герлаховський, Ломницький, Кежмарський, Славковський, Льодовий штити, Брадавиця, Риси, Кривань, Баранії Роги. Популярне здобуття “Корони Татр” – сходження на 14 найвищих татранських вершин, вищих за 8000 футів.

Історично словацьке скелелазіння почало розвиватися наприкінці 19 ст. в Словенському раю, південніше Татер, але в швидкий час розвиток скелелазних районів охопив всю Східну Словаччину. Наразі, це 17 локацій та більше 1200 спортивних обладнаних маршрутів на натуральному рельєфі, 152 з них, складніше 7с к.с..

Льодолазіння та драйтулінг

Практично в кожній долині знаходяться водоспади, які замерзають взимку, також утворюється багато ділянок з натічним льодом, що пропонує безліч цікавих викликів для фанатів льодолазіння. Наразі, нараховується більш як 50 сайтів. Існують обладнані водоспади, на яких тренуються початківці. Наприклад: Віверков лід, лід в Заградках, лід в Сонячній закруті. Є льодові та мікстові маршрути екстра класу, наприклад, як Титанова пастка (7 мотузок вертикального льоду та складний мікст). Є райони для тренувань і в сусідніх масивах (Белянські Татри, Словенський рай і т.д.).

Скі-туризм та скі-альпінізм

Початок в Татрах бере з лижних змагань в Фуркотській долині в 1926 році. Тепер вже класично з 15 грудня по 15 квітня вибухає період, коли можна досягти вершин та потім з’їхати їхніми схилами, використовуючи спеціальні лижі. Або просто подорожувати між хатами-притулками чи до цікавих фрірайд зон. В Високих Татрах існують визначені скі-альп траси фіксованої категорії та фрірайд зони. Щорічно проводяться змагання та фестивалі, майстер-класи та лавинові курси. Скітур також популярний і в Низьких Татрах.

Інші напрямки 

В Високих Татрах добре розвинутий велотуризм – це більше 300 км промаркованих циклотрас (36) з покриттям на вибір та 3 магістралі (Попрадська, Свободи та Підтатранська). Є навіть траси швидкісного спуску (Штарт, Гребєнок, Сілезький дім, Попрадське плесо). Існує широкий спектр варіантів для любителів весла – можливості сплавлятися на рафтах, плотах річками (Дунаєць, Ваг, Горнад), спіймати “білу воду” в слаломі каяками на потоках, походити на байдарках озерами та водосховищами (Орава, Ліптов, Ширава). Треба зауважити, що “біла вода” – явище сезонне, як і всюди в Карпатах.

Також в регіоні широко розвинуті повітряні види спорту – парапланеризм, планеризм та повітроплавання. Для парапланеризму виділені  (Ломницьке Сідло – Тат. Ломниця, Славковський Ніс – Нова Лесна, Салатинська – Рогацька долини, Солісько – Штребське плесо).

Історія та сучасність Татранського товариства

Татранський гірський рух, або Татерництво – потужне явище з давніми традиціями. Перші згадки про сходження з спортивно-туристичною метою з’являються ще з кінця 16-го – початку 17-го століття. Рух об’єднав любителів, спортсменів та професійних провідників. На початку 19-го ст. першими провідниками в Тратрах були мисливці. Перший відомий гірський провідник (не мисливець, а учитель) з Нової Лісної – Ян Штиль, який з 1834 р. водив на Герлаховський штит  та інші вершини (в тому числі, в 1872 р. Моріца Дехого, який сходив на Кавказі, в Альпах та Гімалаях). Це 99 сходжень на Ломничак, і в 71 рік ще робив першопроходження! Він першим почав системно готувати провідників.

На словацькому боці альпінізм рухався від розвитку скельного лазіння.  В Кежмарку 10 серпня 1873 року професорами місцевого ліцея (Е.Берзевичий, А.Дьолер) було засноване Угорське Товариство Карпатське. Далі під керуванням проф. Мартина Рота та доктора Філарського 2 серпня 1874 року була заснована Гірська Служба Рятувальників та Провідників.

Провідники проходили сертифікацію та отримували ліцензію на роботу. Альпіністи спочатку тренувалися на масивах Словацького Раю, потім охопили і всі Високі Татри. З 1875 по 1885 рік були прокладені туристичні стежки в більшість долин, між ними і на прості вершини. На складніші вершини – були прокладені перші маршрути віа-феррата (Ломницький, Герлаховський, Риси, Висока). В 1887 році було видано перший гайдбук “Високі Татри” з мапою.

На польських схилах Татр перший організований альпіністський рух виникає в 31 грудня 1874 року – було заложене Галицьке Товариство Татранське, яке складалося з форпосту в Новому Тарзі та секцій у Львові, Станіславові та Коломиї. Почесними членами стали альпіністи з Австрії, Італії та Ірландії. В 1891 році Велицьку долину бере під протекторат Сілезька секція УТК з Вроцлава. В 1920 році центр татранського альпінізму перейшов з України в Польщу, до Кракова.

Одним з тих, хто відкрив епоху технічних сходжень в Татрах (початок 20 ст.) був Вінсент Биркенмайер, син відомого у Львові багатостороннього науковця Людвига Биркенмайера. Більшу частину вільного часу вчитель віддавав справі альпклубу “Циргляни” – проходженню нових маршрутів та роботі гірським провідником. Загинув 17 квітня 1933 під час сходження від переохолодження. Далі його справу підхопили Стас Мотика та Ян Савицький (Бережниця, з-під Жидачіва). Їхні  маршрути є цікавими і для сучасних альпіністів!

Природа Високих Татр та специфіка перебування в ТАНАП

Татранський національний парк (ТАНАП) – один із найбільших національних парків у Карпатах. Він організований ще в 1949 р. на площі 50 900 га й охоплює Високі і Белянські Татри, а також Західні Татри (гори Рогачі). Навколо парку виділена охоронна зона площею 70 тис. га. В заповіднику лісовими формаціями зайнято 67 % території. Вони розташовані згідно висотній ступінчастості. До 1300 м – мішаний ліс, до 1650 м – смереки, до 1850 м – криволісся, до 2300м – альпійські луки, а вище – субнівальне пасмо (гірсько-тундрове). На території заповідника існує система класифікації охоронних зон (від 1 до 5 категорії) і є декілька резерватів та об’єктів підвищеної охорони (наприклад, ділянки пралісів та гірських боліт). В цілому, резерватів різного типу близько 50.

Загалом є багато ендеміків, і що цікаво, можливе виявлення нових видів. З відомих представників фауни охороняються:

З ссавців – ведмідь, різні види оленів, косуль та сарн, вовки, кабани, бабаки, риси. З хижих птахів – беркути, боривітри, сапсани, балабани, перепелятники, кані, пугачі, сичі. Зі звичайних – глухарі, тетері та багато інших. В потоках є пструг (форель) і харіус. Також охороняються різні види плазунів, комах, земноводних, слимаків. Більшість з цих тварин зустріти в Татрах не складно.

Щороку тут буває понад 1 млн. відвідувачів – туристів, альпіністів, спортсменів, різних любителів природи (іноді, ця цифра доходить до 3,5 млн.). Тож масове відвідування парку провокує різні форми рекреаційної дигресії. Тому, щоб максимально зберегти регіон від негативного антропогенного впливу встановлені жорсткі правила перебування в межах національного парку.

Для пересування відвідувачів ТАНАПом організовано близько 600 км маркованих обладнаних стежок, що поєднують гірські хати-притулки, пам’ятки природи, цікаві об’єкти та науково-пізнавальні доріжки. Для зручності відвідувачів організована можливість відвідування певних ділянок з домашніми собаками (за умов чіткого дотримання розроблених для того правил).

На законодавчому рівні (адміністративна та карна відповідальність) регулюється зональність та періодичність руху відвідувачів на території ТАНАПу. Є стежки, рух якими дозволений цілорічно, а на деяких – заборонений рух з 15.11 по 15.06. Загалом, відвідування дозволено в світлу пору доби. Рух за межами обладнаних маркованих стежок дозволений лише сходжувачам з посвідченнями міжнародного зразку (альпіністам, скелелазам та скітуристам). На деяких – лише в супроводі гірського гіда чи інструктора в період з 15 червня по 31 жовтня. Деякі резервати закриті цілорічно і для альпіністів. Наприклад, практично всі Белянські та Західні Татри, Східні схили Кежмарського та Гунцовського штитів, Західні схили Славковського штита, Колова та Штольська долини, частина схилів гори Кривань, верхів’я Яворової долини – закриті для туризму та сходжень. Закрита переважна більшість печер та інших карстових утворень.

Також заборонені використання відкритого вогню та таборування. Ночувати на території національного парку можна лише в гірських притулках (хатах).

Існує домовленість між керівництвом національного парку та громадським організаціями (Гірською Рятувальною Службою, Спілкою Словацьких Гірських Гідів, Словацькою спілкою Горосходжувачів) про виділення обладнаних маршрутів на вершини лише під комерційне використання гірськими гідами. Йдеться про маршрути з елементами віа-ферата на найпопулярніші вершини – Герлаховський та Ломицький штити (по два маршрути на кожен). В аварійних ситуаціях такими маршрутами альпіністи все ж можуть залишити гору чи схил.

Окремо регулюються коридори та зони руху скітуристів та лижників на території парку, дозволеного в період з 15 грудня по 15 квітня.

Також в Високих Татрах регулюється активність дельта- та парапланеристів. Польоти дозволені у відведених ареалах з 9:00 до 16:00. Серед таких ареалів: Ломницьке Сідло – Татранська Ломниця, Славковський Ніс – Нова Лесна, Салатинська – Рогацька долини, Солісько – Штребське плесо. Льотні коридори відкриті: в зимовий період – з 15 грудня до 15 квітня, в літній період – з 15 червня до 15 жовтня.

В Татрах вашу активність можуть перевірити представники Служби Охорони Лісу, Служби ТАНАПу, Рятувальної Служби, і заборонити у випадку порушення правил.

Перетин кордону та актуальні ковід-обмеження

Ситуація динамічно змінюється, іноді щотижня. Вводяться часто режими надзвичайного стану, але і вони мають свої винятки. Наприклад, може бути заборона організованого туризму і разом з тим – дозволена локальна рекреаційна діяльність з обмеженням груп до 6 осіб. Можлива заборона відвідування ресторанів, канаток чи акомодація, але дозволена для тих, хто має щеплення та актуальний тест. 

Важливо мати добре налаштований телефон та додатки, де може бути вся ваша інформація про тести, вакцинацію чи перенесення хвороби в електронному вигляді. Часто можна зустріти ситуацію, коли виникає проблема з телефоном. Тож є сенс мати друковані примірники документів.

Для перетину кордонів автотранспортом крім наявності вакцинації чи тесту, маски чи респіратору необхідно мати біометричний паспорт або дійсну візу. І звісна річ, запас ресурсів моральних та матеріальних для довгих черг на кордоні. Зараз черги сягають 6 км, в яких можна простояти 5-8 годин. Дуже сподіваюся, що таких проблем ви не зустрінете!

Найнадійніше – зв’язатися і проконсультуватися з надійними татранськими організаціями, які спеціалізуються на альпінізмі, туризмі різних напрямків та організації відвідування Татер нашими співвітчизниками, в тому числі. Серед них – наш Гірський Навчально-Тренувальний Центр “MTC TRAVERSE” в Словаччині та його представники в Україні та Польщі. 

Всім мандрів та не переставайте відкривати нові місця, адже вони того варті!

Тематичні статті:

Сходження на Гелаховський штит

У Високі Татри з Gorgany Bus