Віктор СвириденкоThe Running Pilgrims

Чому саме цей регіон: Пройти від Середземного моря до Атлантики через Піренеї було давньою метою. Адже надихає вже тільки той факт, що ти горами перетинаєш цілий континент. До того ж протяжність маршруту сягає близько 800 кілометрів, що є оптимальною дистанцією для формату швидкісного проходження за 20 днів. 

Формат: легкоходне швидкісне проходження.

Дати: 29.07.2 -16.08.2019 р.

Трек

Існує три основні піренейські маршрути, що простягаються від Атлантичного океану до Середземного моря. Найвідоміший проходить французькою стороною та має назву GR10. Він починається від поселення Андай, біля океану, та закінчується в середземноморському містечку Баньюльс-сюр-Мер. Менш відомий, але також дуже мальовничий та добре промаркований маршрут GR11 проходить територією Іспанії.  Та найкрутішим і найскладнішим являється маршрут HRP, який проходить найвищими піренейсьми горами по території Іспанії, Франції та маленької Андорри. Цей маршрут майже не маркований та орієнтуватись потрібно по картам та GPS.

Звісно, що за основу проходження був обраний саме HRP, який, так само, як і GR10 має стартову та кінцеву точку – містечко Андай та Баньюльс-сюр-Мер відповідно.  Пройти хотілось в зворотному напрямі, в порядку зростання пріоритету водойм – від моря до океану, тобто від Баньюльса до Андайя.

Добирання

трекінг в Піренеях
трекінг в Піренеях
трекінг в Піренеях

Я летів лоукостом Ryanair з Каунаса в Жирону, а звідти вже автобусами доїжджав до старту в містечко Баньюльс-сюр-Мер. З аеропорту Жирони найдешевше їхати автобусом Flixbus (краще заздалегідь купляти квиток на сайті компанії) до містечка Перпіньян, а потім пересісти на місцевий автобус № 400  до Баньюльс-сюр-Мер (відправлення з 15-ї платформи тієї ж автостанції куди прибуває Flixbus, оплата водію, одне євро). Добирання автобусами мені зайняло сумарно близько 3-х годин.

Завершивши маршрут в  французькому поселенні Андай, та провівши два дні біля океану, я перейшов в сусіднє іспанське місто  Ірун, з якого прямим автобусом поїхав в Барселону. Найдешевшим був перевізник Monbus (краще заздалегідь купити квиток на сайті компанії).  

Житло

За всю мандрівку Піренеями я один раз зупинявся на ночівлю в рефуджії (16 евро) та один раз в альберзі  іспанського поселення Ісаба (14 евро), що було зв’язано з поганою погодою та відсутністю кабан і шелтерів поблизу, а подорожував я без тенту. Більшість ночівель я проводив під зоряним небом на фольгованій підстилці  в пуховому спальнику та бівачному мішку з тайвеку. Декілька разів ночував в кабанах, які є безкоштовними, та один раз від невеликого дощу вночі мене врятував туристичний шелтер (саме таку назву мають на мапі досить погано пристосовані для ночівлі місця).

 Лайфхак. Надзвичайно корисним  для навігації та планування кожної наступної ночівлі був додаток Mapy.cz (він значно кращий за всі інші тестовані до цього, та економно “їсть” батарею). Перед мандрівкою я завантажив в цьому додатку офлайн мапи всього району Піренеїв на яких були нанесені маршрути GR10, GR11, HRP та актуальне місцезнаходження рефуджій, кабан, шелтерів та джерел.

До відома, ночівля в високогірних  рефуджіях коштує близько 20 євро, та зачасту в них необхідно ще обов’язково брати вечерю та сніданок,що може в сумі обійтись в 40-50 євро.  Хороша альтернатива безкоштовні кабани, але особливо розраховувати на них не варто, деякі можуть бути зачинені, або в поганому стані (без “нар”, тільки бетонна підлога), або ж взагалі зайнята людьми що випасають корів,овець,коней. В мене був один випадок, коли я дістався після заходу сонця  планової кабани біля озера на висоті понад 2200, а вона зайнята. Там розмістились чоловік з жінкою, які в долині випасали коней. Погода явно псувалась, небо сильно затягнуло хмарами і ночувати просто неба не хотілось. Я розговорився з чоловіком. Він мені каже, що там за наступного горою є гарна кабана та в ній можна заночувати.  Дивлюсь на мапі, дійсно є кабана, та щоб до неї дістатись треба перейти гору, зійшовши добряче з маршруту. Вже стемніло, та було ледь видно стежку, а ліхтаря в мене нема. Ну от заради ночівлі в теплі я буквально забіг до кабани та не прогадав, під ранок дощило та був сильний туман. 

Увага! Ще один важливий момент на який варто звернути увагу, це велика кількість кліщів,  всього я витягнув близько семи – всі в перші 350 кілометрів від Баньюльс-сюр-Мер.

Короткий опис 

В подорож я відправився разом з моїм хорошим другом та напарником з проекту “The Running Pilgrims” – Дмитром Джмілем. Перші вісім днів ми йшли разом маршрутом HRP, а потім розділились, та я перейшов на маршрут GR10. Так як аптечка, ліхтар, пічка бонда, та тент були одні на двох, я продовжив свій шлях без цих аксесуарів. Найбільше не вистачало тільки ліхтаря та спирту для дезінфекції. Пічка бонда мені взагалі була не потрібна, так як я перейшов на харчування без використання вогню в поході. А відсутність тенту тільки додало мотивації краще планувати ночівлі, щоб в погану погоду знаходитись біля укриття.

Під час самостійного проходження я міксував всі три маршрути – HRP, GR10 та GR11. У вікно хорошої погоди та гарної видимості, з маршруту GR10 я знову повернувся на HRP. Потім погода погіршилась і я вирішив спуститись на іспанську сторону маршруту GR11. Високі гори на протязі майже трьох днів були затягнуті хмарами, та за цей час я подолав понад 120 кілометрів  та дістався місця перетину GR11 та гірської частини маршруту Camino de Santiago. Я в черговий раз перейшов Піренеї та йдучи маршрутом пілігримів дістався культового містечка – Сен-Жан-П’є-де-Пор. Від нього я продовжив шлях по GR10, та вже через два з половиною дні дістався океану в курортному містечку Андайя. Завершив свій маршрут на дев’ятнадцятий день, в середньому долаючи по 40 кілометрів щоденно.

В мене була ідея максимально наситити подорож не тільки горами та гірськими пейзажами, але й іншими моментами. Знову  поринути в цю магічну атмосферу пілігримів на Camino, відвідати колоритні гірські селища Іспанії та Франції, зайти в старовинні храми, та відчути дух не тільки природних творінь. Головною метою було не привязуватись до вибраного маршруту та задачі будь-якою ціною швидко його пройти. Основним було не втрачати відчуття радості моменту в якому знаходишся та відчуття повної свободи, яке можна пережити тільки подорожуючи наодинці. 

Їжа

Головний практичний досвід з подорожі, це повний перехід на харчування без використання вогню. Приклад мого меню, з наявних в супермаркетах по маршруту продуктів (кускус, пшенична каша типу перловки, вівсянка, тайські нудлси, родзинки, фініки, горішки, суміш горішків з сухофруктами).

 Всі каші заливаються холодною водою та настоюються протягом різного періоду часу, тому треба відповідно розраховувати прийоми їжі. Кашам, які варяться до 5 хвилин вистачає до готовності простояти в воді порядка 4 години, вівсянці та тайським “нудлсам” (типу “мівіни” але без хімії, та що коштують значно дорожче) необхідно 30 хвилин.  

Меню на день :

  1. Залита в формочці з вечора каша яка найдовше готується з розрахунку 125 г каші + 50 г родзинок або фініків (якщо важко знайти родзинки чи фініки, можна використовувати цукор, без глюкози дуже важко). Перший прийом їжі через дві години після старту, це дозволяє швидко зібратись, вилізши з теплого спальника не мерзнути та зігрітись на маршруті. А коли організм пробудиться – поснідати в мальовничому місці половиною порції, наступну частину з’їсти ще через 3 години, та залити наступну порцію іншої каші з таким же розрахунком. 
  2. Вдень можна заливати вівсянку, яка швидко готується, та “французьку перловку” (їй треба 3 години). В якості перекусу найкраще для мене 150 грам міксу горішків з сухофруктами, або 150 г фініків з арахісом, або тільки 150  г арахісу. В крайньому випадку печиво, близько 200 грам на день.
  3. На вечір заливав тайські нудлси 80 г, додавав тертий сир, кетчуп, інколи консервовану сочевицю. 
  4. Як бонус, під час кожного відвідування супермаркету я брав молоко з випічкою.

Лайфхак. Пачка каші вагою 500 г ділиться на чотири порції (виходить по 125 г, пакується одразу по кулькам для компактності). Підійде все що вариться до 5 хвилин. Сухі сніданки найгірший варіант, найслабше “тримають. Якщо йти виключно маршрутами GR10 або GR11, з середнім темпом 40 км в день, маркети зустрічаються мінімум раз в день, тож можна взагалі нести з собою мінімум їжі, та круто брати консервовані боби (сочевицю, нут) пересипати в фольгований пакет та мати гарний додаток до каш або нудлсів. 

Варіант закупки на 4 дні в маркеті Франції :

  1. Пачка кускуса (напів-готовий, круто розмокає) –  500 г.
  2. Пачка вівсянки або пшенична каша (типу перловки, кращий варіант) –  500 г.
  3. Пачка тайських нудлсів – 250 г.
  4. Тертий  сир – 250 г.
  5. Кетчуп в пластмасовій фляшці – 300 г.
  6. Родзинки –  400 г.
  7. Мікс горішків, або тільки арахіс –  600 г.

Загалом : 2800 г (700 гр. на день)

 

Спорядження

Те що я мав за спиною:

  1. Наплічник Travel Extreme 28 – 710 г.
  2. Килимок (фольгований) – 95 г.
  3. Бівачний мішок (тайвек) – 200 г.
  4. Спальник – 475 г.
  5. Казанок 1,8л – 266 г.
  6. Термобілизна (верх) – 135 г.
  7. Термобілизна (низ) – 116 г.
  8. Фліс – 230 г.
  9. Кепка – 100 г.
  10. Шкарпетки для ночівлі теплі – 45 г.
  11. Шкарпетки для треку запасні (три пари) – 60 г.
  12.  Телефон Xiaomi Redmi Note 7 – 200 г.
  13. Зарядний пристрій з кабелем -100 г.

Важливо! Зарядне на три порти, один з яких для режиму швидкої зарядки яку підтримує мій смартфон, інші порти на випадок ліміту розеток в місці підзарядки, для сумісної одночасної зарядки.  Найчастіше підзаряджав телефон в туристичних офісах, там же є і безкоштовний вайфай. Майже в кожному містечку за маршрутами GR10 та GR11 є туристичні офіси. На картах в Mapy.cz всюди позначено їх знаходження. В туристичному офісі можна залишити телефон на підзарядку менеджеру і піти гуляти по місту. Все безкоштовно.

  1. Формочка з кришкою (кругла на 500 мл, для замочування каш) – 56 г.
  2. Ложка з дерева (міцна та легка) – 10 г.
  3. ПЕТ пляшка 750мл – 30 г.
  4. ПЕТ пляшка 500мл – 25 г.
  5. Зубна паста – 80 г.
  6. Зубна щітка – 10 г.
  7.  Гребінець – 20 г.
  8.  Кульковий дезодорант – 60 г.
  9.  Штурмовка Ultralight – 150 г.

В що був одягнений :

  1. Кросівки Altra Lone Peak 3.0 NeoShell Low.
  2. Бахіли  Altra (не брудняться так носки та кросівки з середини).
  3. Шорти  (переваги – не потрібно таскатися з трусами, швидко сохнуть, зручно випрати та вдягнути, не парять ніжні місця 🙂 ).
  4. Компресійні гетри.
  5. Майка.
  6. Нарукавники (зручно знімати-одягати,  якщо прохолодно).
  7. Два бафи.

Вага. Загалом, виходило на старті з водою та харчами на 5 днів, близько 8 кг, а потім не перевищувало 6 кг.

Бюджет. 350 євро з переїздами та перельотами.

 Висновки щодо спорядження

Зі спорядження лишнім був мій казанок на 1,8 літри, який я проносив як реліквію, та який був самим незручним елементом при щоденному пакуванні рюкзака. Брався задля готування макаронів на двох, та після 7-го дня не використовувався. Ще міг не брати кепку, яку майже не одягав,  просто я взагалі не люблю кепки. За це розплачувався добряче підсмаженим на сонці носом.

Не вистачало найбільше ліхтаря, щипців для витягування кліщів та антисептика. З тентом можливо було б легше планувати місце ночівлі, не було б такої прив’язки до шелтерів в погану погоду.

Один Коментар
Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *