Каріна Тумаєва

Каріна Тумаєва

У нас давненько назріла ідея побувати на легендарних шосейно-кільцевих мотогонках MotoGP, отже почати своє ознайомлення з даним типом розваг ми вирішили з найдоступнішого місця проведення – Брно, що в Чехії. “Але який сенс в тому, аби взяти і повернутися потім додому, – подумали ми, – якщо з Чехії там уже й Австрія через городи”. Ну а подорож все ж літня, а на дві країни вже треба брати відпустку, а якщо це щорічна відпустка, то треба додати чогось епічного, якусь країну, де ми ще не були. Наприклад, Швейцарія! Точно! Ну а щоби не було нудно добиратися усі ці тисячі кілометрів назад, можна заїхати в палац Нойшванштайн, бо він же все одно по дорозі.

Автоподорож Європою: кемпінги, скелелазіння та багато вражень

Формат подорожі: Довгий переїзд на автомобілі з перервами на відвідування туристичних місць та природних красот. 

Нитка маршруту: Київ – Львів – Краковець – Брно (Чехія) – Бад-Піраварт (Австрія) – Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут (Австрія) – Зальцбург (Австрія) – Кімзе (Німеччина) – Інсбрук (Австрія) – Хох Імст (Австрія) – Ліхтенштейн (проїздом) – Люцерн (Швейцарія) – Чортів міст (Швейцарія) – Ронський льодовик (на перевалі Фурка, Швейцарія) – вершина Еггісхорн (Швейцарія) – Ущелина Ааре (Швейцарія) – Долина водоспадів (Швейцарія) – Берн (Швейцарія) – Мюнхен (Німеччина) – Нойшванштайн (Німеччина) – Шегині – Київ

Оскільки ми любимо автоподорожі, і до сусідів України переважно добираємося саме на машині, було вирішено надати собі повноцінну свободу пересування. 

Для перетину кордону на машині крім паспорту вам знадобиться:

  • Страхування Green Card на період подорожі (читай: автоцивілка). Робиться за п’ять хвилин практично в кожній страховій;
  • Відповідна комплектація машини (лобове скло, вікна водія та пасажира не мають бути затоновані, ніби ти крутий троєщинський пацан на БМВ; любителі шипованої гуми в Європі не вітаються);
  • Актуальна аптечка (в магазинах автозапчастин за 150-200 грн можна знайти вже укомплектовану аптечку за  стандартами ЄС);
  • Жилет зі світловідбивачами на кожну людину в авто (навіть якщо цій людині 1-2 місяці);
  • Можна на всяк випадок взяти запасні лампочки для фар, бо якщо у вас перегорить світло в авто, вас чи не пустять, чи оштрафують. І не забувайте їздити поза містом з увімкненими фарами, навіть улітку. Інакше вам усі будуть блимати і сигналити, а ви сидітимете, як дурень, без розуміння того, що відбувається.

А тепер трохи про те, де погріти кості. Під час попереднього пошуку житла ми стикнулися з одним “але”: подорож мала відбуватися в серпні, коли в Європі високий сезон, і всі більш-менш притомні варіанти чи давно заброньовані, чи мають дуже високу вартість. Тому довелося кинути в машину намет та спальники “якщо раптом що”. 

Алгоритм бронювання житла простий. Якщо ти збираєшся на якесь дійство типу концерту, спортивних змагань та фестивалів, тоді бронюй житло якомога раніше, десь за півроку до поїздки, і краще за 20-40 км від міста, де все відбуватиметься. Інакше потім може бути боляче від хостелів за 120 євро ніч.

  • Якщо ти на машині збираєшся проїжджати якесь велике туристичне місто, бронюй житло на під’їздах до нього: там дешевші готелі і їжа в закладах, а також більший шанс зустріти безкоштовні паркінги.
  • Якщо ти їдеш у високий сезон, бронюй житло в той же день, коли тобі потрібно поселитися. Таким чином ти зекономиш неабиякі багатства, особливо якщо мова йде про Швейцарію. 
  • Якщо раптом не пощастило, тоді у тебе в машині має бути намет, каремат, спальник і відкритий браузер із цим ресурсом.

Не бійся європейського кемпінгу: там є туалет, душ, кухня та інколи навіть інтернет. Намагайся знаходити кемпінги не в самому серці туризму, а якомога далі, інакше ночівля в наметі за 50 євро дуже сильно вплине на твоє психологічне здоров’я. 

Бюджет на притомне житло в різних країнах (на двох дорослих):

  • Чехія – 30-50 євро, але під час міжнародних заходів не соромляться підіймати ціни до 120 євро за ніч;
  • Німеччина та Австрія – 50-70 євро;
  • Швейцарія – у середньому 100 євро при бронюванні день-в-день. Загалом, якщо бачите ціну в 100 євро – хапайте, бо втече.

Куди їхати і що дивитися

У подорожах такого формату планування так само важливе, як нова серія твого улюбленого серіалу. Варто заздалегідь визначитися із основним маршрутом та розбити його на дні, пошукати інформацію про місця, які ви будете проминати дорогою, аби не пропустити чогось епічного та потім не жалкувати за втраченою можливістю. Проте, обов’язково треба лишити собі простір для свободи, продумати альтернативні варіанти, а також визначитися, які з пунктів плану можна виключити зі списку у разі неприємних (чи приємних) обставин. Наприклад, коли ми приїхали в Імст, де мали лізти мультипітч, там лив страшенний дощ, під час якого йти у високі гори було небезпечно, тому ми поїхали дивитися Інсбрук та сходили на тренування до місцевого скеледрому, відомого на весь світ. А ввечері вчасно потрапили у своє заздалегідь заброньоване житло поблизу Імста, тому анітрохи не втратили обсягу вражень і фінансів. Висновок: ретельно досліджуйте околиці. Особливо, коли у вас автомобіль, і поїхати на 50 км в ту чи іншу сторону від основного маршруту – не така вже й проблема. 

Як не померти з голоду 

Просто взяти із собою кухню на той випадок, якщо така буде відсутня у ваших зйомних хоромах. Газовий пальник та балони для нього вільно пропускають через наземний кордон. Будьте людьми, візьміть два газових балони, на випадок, якщо один підведе, бо потім у Швейцарії буде дуже дорого, повірте нам. 

Якусь елементарну їжу також можна привезти з України, якщо це не молочка і не м’ясний виріб. На ваш бутерброд ніхто не спокуситься, але якщо ви захочите протягти палку сервелата чи шматок свині, то це вже нікуди не годиться. Отже, у вашому наборі може бути сублімована їжа, крупи, макарони та консерви. Якщо ви їхатимете влітку, все інше просто не доживе, навіть якщо ви контрабандно протягли у Польщу йогурт. 

З приводу закладів громадського харчування, то в Польщі та Чехії ціни не викликають особливих проблем, якщо ви час від часу відвідуєте київські заклади середнього сегменту. У Німеччині та Австрії основна страва обійдеться вам у 15-20 євро. До швейцарських кафе ми близько не підходили, бо було трохи страшно. В одному хостелі нам запропонували натуральний сухпайок на сніданок за ціною 10 євро, у зв’язку із чим цікавість до місцевого громадського харчування спала до нуля. 

Інсбрук
Інсбрук

Випасайтеся в супермаркетах. Сублімованої їжі та контрабандного сервелату ви на два тижні все рівно не напасетеся, тому доведеться розвідати місцеві магазини. Коли ви опинитеся в європейському супермаркеті, намагайтеся не плакати, коли виявите, що споживчий кошик в Австрії коштує не набагато дорожче, аніж в Україні. А сир, деякі фрукти та овочі – навіть дешевше. В Чехії кульок із супермаркету може вийти навіть дешевшим за український, сільпошний, а якщо ти зайдеш в європейське АТБ, яке називається Netto, у тебе виникнуть серйозні питання з приводу того, яким чином українці взагалі виживають.

Дуже зважай на те, що в Австрії, Швейцарії та в деяких містах Німеччини супермаркети закриваються о сьомій вечора (а може й раніше), не працюють в неділю та вихідні дні. Якщо вже так сталося, що ви загулялися і опинилися в німецькомовному місті на Великдень о восьмій вечора, і у вас є загроза померти голодною смертю, ідіть на заправку. Там, звісно, дорожче відсотків на тридцять, але вони працюють цілодобово.

Витрати на автомобіль

З приводу бензину, то у Чехії та Польщі орієнтуймося на українські ціни (знову ж таки, не ревіть у розпачу, якщо в Чехії зустрінете паливо, дешевше за наше, вітчизняне). У Австрії нормальна ціна – десь півтора євро, у Швейцарії же – більше двох євро за літр. Тому ви знаєте, що робити перед швейцарським кордоном. Закуповуємо провізію і заливаємо повний бак. Молодці, їдемо далі.

Платні дороги існують скрізь, і краще ними не нехтувати. У Польщі в разі заїзду на автобан ви зустрінете пропускний пункт оплати. А в Чехії, Австрії та Швейцарії вам необхідно буде заїхати на першу ж заправку і купити так звану віньєтку – пропуск на всі дороги. Вартість віньєток в більшості країн становить 8-15 євро за 10 днів. Швейцарія ж, як завжди, особлива, тому там треба купувати віньєтку на рік навіть тоді, коли ти заїхав туди на пару днів. Вартість – 40 євро. Більше інформації шукайте за посиланням.

Швейцарія
Швейцарія

Віньєтку обов’язково треба приліпити собі на лобове скло згідно інструкції, бо на дорогах стоять камери, які фотографують як вашу машину, так і вашу наклейку. Тобто якщо ви не заплатили одразу, заплатите на кордоні вдвічі більше.

Обирайте житло із безкоштовним паркінгом. Тут уважно: якщо на booking.com у описі до пропозиції стоїть просто “паркінг”, він може виявитися муніципальним, а отже – платним. Шукайте саме позначку “безкоштовний паркінг”. Якщо ви хочете подивитися місто, і вам десь треба кинути машину, не нехтуйте торгівельними центрами. В Європі паркувальні майданчики під міськими ТЦ зазвичай платні, проте коштують вони вдвічі дешевше (приблизно 1,20 євро за годину проти 2,40 євро за центральні паркінги). 

Що ж з приводу вражень?

Як було сказано вище, наша подорож починалася з мототреку в Брно, де проводяться гонки MotoGP. Квитки на подію ми купували заздалегідь, десь в лютому, оскільки їх розбирають, наче гарячі пиріжки. Та і з вартістю все, як завжди: більше чекаєш – більше платиш. 

MotoGP, Брно
MotoGP, Брно

Зазвичай у тебе дві опції: чи ти зовсім крутий і купуєш квиток на трибуну із правом заходити у віп-лакшері місця, де тусують команди-учасниці, чи ти просто купуєш квиток на трибуну. У Брно є крутіша опція – сектори без сидінь, де ти споглядаєш усю гонку з того місця на пагорбі, яке ти встиг сам зарезервувати під свою прекрасну дупу. Більш досвідчені люди приносили із собою розкладні стільці та спеціальні переносні засоби під пивні бокали. Накриття там немає, отже візьміть із собою сонцезахисний крем та дощовик. 

Уся прекрасність цього сектора полягає в атмосфері. Люди постійно пересуваються, знайомляться, усі хором радіють чи засмучуються, палять фаєри, запускають конфеті і, власне, створюють цим усім дух перегонів. Після події ми вийшли щасливі, з посмішками, від яких лускало обличчя та в найкращому настрої. Так і поїхали в Австрію.

У Відні ми вже були, та і їхати туди необхідно на кілька днів, бажано на тиждень. Тому ночували ми в околицях, у селищі Бад-Піраварт. Якщо будете там проїздом, обов’язково захопіть місцевого вина, бо воно того варте. 

Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут
Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут

Нашою ж наступною метою було туристичне місто Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут. Виросло воно на березі озера, оточеного горами, ще у буремне Середньовіччя. Місцина мальовнича та заспокійлива: для любителей архітектури тут знайдеться і середньовічна церква, і традиційні будівлі 19-того сторіччя. Любителям природи може сподобатися фунікулер, який доставляє прямо на вершину сусідньої гори, а також численні трекінгові маршрути в околицях.

У той же день ми попрямували на Зальцбург – це така собі витончена та вишукана батьківщина Моцарта. Там у вашому розпорядженні будуть численні мальовничі вулички та старовинна фортеця, без якої місто однозначно не мало би такого особливого вигляду. Загалом, якщо ви не фанат церковних архітектурних комплексів і музеїв, одного дня для ознайомлення із Зальцбургом цілком достатньо. Найкраща фотозона для вашого інстаграмчика знаходиться на протилежному від фортеці березі річки.

Переночували ми на території Німеччини в кемпінгу на березі озера Кімзе. Загалом це дуже популярне місце для подібного відпочинку серед місцевого населення. Навколо озера знаходиться сила-силенна тих кемпінгів, і очевидно німці затримуються там надовго, зважаючи на дуже просунуті будиночки на колесах, про вартість яких можна тільки здогадуватися. Відповідно атмосфера там дуже хороша – купа розслаблених, комунікабельних і доброзичливих місцевих, красива природа навколо, а зранку спеціальний бус розвозить свіжі булочки на сніданок. 

Подальші наші плани включали в себе проходження мульти-пітчу недалеко від міста Імст (Австрія). Мульти-пітч – це такий вид особливого мазохізму, коли ти обираєш величезну скелю (метрів 300-400 заввишки), і дерешся на неї півдня. Проте на території Австрії почалася неймовірна злива, яка зіпсувала наші плани. “Ну і добре, – подумали ми, – тоді ми підемо лазити на суперський скеледром. 

Разовий вхід на скеледром Інсбруку коштує 13 євро. У прокаті є системи та скельники, але магнезію мусите мати свою. Уся інформація є у них на сайті

Інсбрук
Інсбрук

Після тригодинного тренування ми опинилися в історичному центрі Інсбруку. Найбільше в цьому місті вражає його геолокація. Класична європейська архітектура на фоні високих скелястих гір справляє неабияке враження.

На наступний день, коли дощ зробив паузу, ми пішли розвідати ситуацію навколо нашого мульти-пітча. Лізти його ми все ще не мали змоги, оскільки він знаходився із північної сторони, тому йому варто було просушитися. Отже, ми залізли на сусідню вершину (2300м), із сумом подивилися на мокру скелю та повернулися на наступний день. Знайти собі маршрут можна тут.

Одна важлива ремарка. Мульти-пітчі в районі Хох Імст достатньо сипучі, і чистого скелелазіння на маршруті було тільки дві мотузки з шести, всі ж інші, легші за категорією, були важчі психологічно. Треба було рухатися максимально обережно, аби не віддирати зачіпки і не їхати на вкрай нестабільному рельєфі. Також не зважаючи на те, що маршрут уже пробитий, взяти із собою кілька власних точок страховки (френди чи хоча би закладки) зовсім не завадить, бо пробивка достатньо рідка, і в деяких місцях небезпечна. Обов’язково роздрукуйте з сайту карту маршруту, бо подекуди наступні шлямбури і станції знаходяться за перегинами скель, тому їх просто не видно.

трекінг в районі Хох Імст
трекінг в районі Хох Імст

Отже, задерлися ми на скелю і поїхали в сторону Швейцарії через Ліхтейнштейн. Дуже раджу цю дорогу, оскільки саме там знаходиться найдовший в Австрії автомобільний тунель. За 10 євро вам запропонують підземний переїзд у 14 км завдовжки, ви забудете, як виглядає сонце, і отримаєте купу вражень. Ну а після вищезгаданого атракціону, пропоную вам поставити галочку відвідинами Ліхтенштейна, дописати ще одну країну в список звершених подорожей і їхати в Швейцарію.

Швейцарія

Ну, а тут починається найцікавіше. Як сказано вище, закуповуємо їжу в австрійському супермаркеті, заправляємо тачку на всі сто, купуємо на швейцарській заправці віньєтку за 40 євро і потрапляємо в топ найкрасивіших країн Європи. 

Люцерн
Люцерн

Почали ми з міста Люцерн, розташованому на березі гірського озера, в якому плавають нахабні лебеді. Описати це місто просто. Якби ви були художником, і вам дали завдання “намалюйте казкове місто посеред невисоких гір з прозорою, як кришталь, водою та пряниковими будиночками”, ви би намалювали Люцерн. Гуляйте, розслабляйтеся, набирайтеся краси.

Чортів міст, Швейцарія
Чортів міст, Швейцарія

А далі прямуйте на Чортів міст. Місцина доволі туристична, але однозначно варта уваги. До того, як швейцарці навчилися будувати високогірні мости і перевали пачками, Чортів міст був єдиною переправою через річку в цьому регіоні. Ну і сама скельна розщелина із бурхливим водним потоком, над якою перетинаються два мости, – це неймовірно красива картинка.

На наступний день дощі знову поміняли нам план подорожі. Довелося відмовитися від трекінгу до джерела Рейну та прямувати далі до перевалу Фурка. Але ви обов’язково сходіть до джерела Рейну! Усі необхідні вам маршрути можна знайти тут.

Чортів міст, Швейцарія
Чортів міст, Швейцарія

На перевалі Фурка так красиво, що тут знімали сцену для фільму про Джеймса Бонда, навіть табличку з цього приводу встановили. А ще там можно погуляти всередині льодовика усього-то за 9 євро. Отже, побачите закинутий готель на перевалі та вказівник на Ронський льодовик – не проминайте! Краще погуляйте поруч з льодовиком і зайдіть у крижану печеру. Візьміть теплі речі, бо там реальна морозилка.

 Еггісхорн
Еггісхорн

В кінці-кінців ми приїхали під вершину Еггісхорн, і далі, як в тумані. Була перша дня, проте ми були кардинально налаштовані піднятися на 2927 м за півдня. На самий верх, насправді, можна дістатися на підйомнику, та ми вирішили, що це неспортивно, отже взяли квитки до проміжної станції Фішеральп, аби далі теліпати на своїх двох. І варто зазначити, що ми не прогадали. Краєвиди, які відкриваються під час трекінгу, справляють неймовірні враження, яких достатньо, аби пережити стрімкий підйом вгору. Також немало задоволення приносить і сама вершина, на яку ти гордо видерся сам. З неї чудово проглядається Алецький льодовик, який є найбільшим у Європі.

Ронський льодовик
Ронський льодовик
Ронський льодовик
Алецький льодовик
Алецький льодовик

Наступного дня ми вирішили заїхати в ущелину Ааре. Скажу прямо: якщо ти скелелаз, і тих скель бачив за своє життя немало, це місце абсолютно не викличе ніяких емоцій. На фото все виглядає значно краще, аніж воно є насправді. 

Долина Водоспадів
Долина водоспадів

Коли ми нарешті приїхали в найбільш туристичне місце Швейцарії – долину водоспадів, перенасичення красою дійшло своєї критичної межі, і ми беземоційно дослідили надзвичайно нетривіальне селище, яке знаходиться у неймовірно привабливому місці. Згодом, коли ми передивлялися фотографії, нам було важко повірити, що ми бачили це все на власні очі.

Алецький льодовик
Алецький льодовик

Повертатися ми вирішили через Німеччину, отже логічно було заскочити у Берн – псевдостолицю Швейцарії. Якщо чесно, я була у захваті, адже старе місто дуже компактно стоїть на маленькому острові, а його архітектура максимально нагадує декорації до фільмів Веса Андерсена.

Перед Нойшванштайном у нас був час швидко пробігтися вечірнім Мюнхеном. Усе подивитися в такому режимі нам, звісно ж, не вдалося, тому вирішили сфокусуватися на цьому місті в окремій поїздці. На завершення, втомлені та щасливі, ми потрапили в Нойшванштайн. Не зважаючи на таку “милозвучну” назву, цей палац дійсно настільки красивий, як про нього розповідають. Дуже варто зайти в середину, задля чого раджу придбати квитки онлайн за день до відвідин, або приїхати зовсім зранку.  Таким чином у нас відбулася відпустка, після якої треба ще одна відпустка. Та повірте мені, воно того однозначно варте.

Нойшванштайн
Нойшванштайн

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *