Якщо інстаграм, лоукостери, та системи бронювання житла зробили подорожі популярними, то мембранний одяг зробив їх безпечними та комфортними.

Якби не мембранна куртка, я навряд чи відчував абсолютне щастя спостерігаючи величні скелі висотою сотні метрів, що врізаються в Атлантичний океан та дикі пляжі між ними. Тоді сильний холодний вітер підхоплював хмари дощу і ніс їх в мою сторону, на перевал, з якого тільки й можна було спуститись на відрізаний від світу пляж – справжню перлину для сміливих туристів.

Крім того, існує багато міфів та хибних уявлень навколо мембранного одягу. В цьому тексті я детально та простими словами розповім про те, що таке мембрана, в чому її переваги, які мембрани бувають, як розуміти всі ці цифри водонепроникності та паропроникності і як, врешті-решт, підібрати мембрану саме для вашої потреби.

Що таке мембрана і які бувають типи мембран

 

Словом “мембрана”, ми звикли називати водонепроникний дихаючий мембранний одяг. Але це слово нічого не повідомляє людині, що тільки-но почала цікавитись подорожами і хоче піти, наприклад, у свій перший похід.

 

На перший погляд, все дуже просто. Мембранна тканина – це такий тип тканини, що не пропускає воду через себе, але водночас може пропускати пару. Таким чином, мембранна куртка не пропустить дощик, але і сильно запаритись в ній вам не дасть. Однак за понад 40 років, поки існують водонепроникні мембранні тканини, технології розвивались і зараз ми маємо цілих чотири види різних за принципом роботи мембрани: порову, безпорову, комбіновану та створену методом електрoспінінгу. 

 

Навіщо про це знати? Бо всі вони в різних умовах працюють по-різному, мають різні властивості, тому від типу мембрани може залежати ваш вибір.

 

Почнемо з гідрофобних порових мембран. Власне, перша мембрана, яку виготовили в компанії Gore і яку пізніше назвуть Gore-Tex була саме поровою. 

 

В компанії багато працювали з політетрафторетиленом (PTFE), що ми також знаємо під комерційною назвою тефлон, і якось спробували його розтягнути. Матеріал не порвався, зате в ньому утворилось багато мікротріщин, точніше пор. Вони були достатньо малі, щоб запобігти проникненню крапель води, але достатньо великі, щоб пропускати пару, що виділяє наше тіло під час активності. 

(Куртка Salewa з мембраною Gore-Tex)

Так почалась історія мембранного одягу. Мембрану назвали ePTFE, де “e” означало “extended”, тобто – розтягнутий. А гідрофобною вона називається тому, що тефлон має властивість відштовхувати від себе воду. Тож коли почуєте чи прочитаєте щось про тефлонову, гідрофобну чи ePTFE мембрану, то знайте, що це одна й та сама порова мембрана і вона пропускає пару через пори у своїй структурі. 

 

Безпорові мембрани працюють за іншим принципом. Оскільки пар не може проходити через пори, він конденсується на поверхні мембрани у вигляді вологи. Сама мембранна плівка виготовлена, як правило, з гідрофільного поліуретану. Тобто на відміну від тефлону, поліуретан не відштовхує краплини вологи, а навпаки, притягує їх. 

(на гідрофільному матеріалі крапля води розповзяється по максимальній площі, на гідрофобному матеріалі крапля води тримається купи з мінімальною площею контакту)

Далі за справу береться механізм дифузії – молекули води передаються, як естафетна паличка, від однієї до іншої молекули всередині мембрани і таким чином відводяться назовні. Тобто, щоб безпорова мембрана почала “дихати”, відводити вологу назовні, для початку з її внутрішньої сторони повинен утворитись конденсат пару. Дехто звертаючи увагу на вологу з внутрішньої сторони куртки, думає що вона промокла. Але це не так, таким чином працює безпорова мембрана. 

 

Іноді питають, а чому таким чином волога не може потрапити ззовні мені під куртку з безпорової мембрани. Мембранний матеріал діє однаково в обидві сторони. Але напрямок дії визначається різницею тиску водяного пару по обидві сторони мембрани. 

 

Уявімо, що ми піднімаємось вгору. Від рухів ми трохи спітніли, між вашим тілом і курткою утворилось багато пари високої температури. А ззовні сухо і вітряно, тому кожна молекула води рано чи пізно знайде свій шлях та буде “проштовхнута” назовні внутрішнім тиском.

(Куртка Turbat Isla з безпоровою мембраною)

Добре, а якщо ззовні буде йти дощ, вологість ззовні також буде максимальною, як в такому випадку покаже себе безпорова мембрана? Дихати вона буде дещо гірше, але повністю не перестане, адже різниця в температурі та тиску, коли тіло продукує все більше пари, буде “виштовхувати” вологу назовні.

 

Таким чином паропроникність безпорових мембран, тобто їх дихаючі властивості, залежать від погоди на вулиці, а точніше від вологості та температури. Простіше кажучи, безпорові мембрани краще себе покажуть в суху морозну погодну, наприклад якщо ви катаєтесь на лижах чи пішли в зимовий похід, ніж десь у вологому тропічному лісі. Хоча при тому вони не перестануть “дихати” повністю.

(в спекотному тропічному кліматі краще себе покажуть порові мембрани)

Комбіновані мембрани поєднують в собі шар порової ePTFE мембрани та гідрофільний шар поліуретану. Таку мембрану розробила команія Gore-Tex, коли зрозуміла, що звичайна порова мембрана з часом забруднюється та пори, що забиваються жиром та іншим брудом, перестають пропускати пар в достатній кількості і дихаючі характеристики мембрани поступово падають.

Надзвичайно тонкий шар поліуретану, що працює як гідрофільна безпорова мембрана має захищати основну мембрану від бруду, в той час, як вона утримує опади ззовні. 

(ось так виглядає структура матеріалу з мембраною Gore-Tex)

Таким чином виходить досить довговічна, стійка до забруднення, проста в обслуговуванні мембрана, що, однак, має і недоліки класичних безпорових мембранних матеріалів. А саме залежність дихаючих властивостей від ступеня вологості та температури на вулиці. 

 

Окремо варто виділити порові мембрани, виготовлені методом електроспінінгу. Спосіб утворення мембранного матеріалу нагадує роботу 3D принтеру, коли з мікроканальців на тканину наносяться надтонкі поліуретанові нитки, що створюють плетену структуру проміжки в якій фактично і є порами. Така технологія дозволяє контролювати характеристики мембрани під час нанесення нановолокон, та за допомогою неї можна створювати відносно легкі матеріали зі значними паропроникними характеристиками. 

(ось так під мікроскопом виглядає порова мембрана (зліва) та електроспінінгова (праворуч))

На практиці електроспінінінгові мембрани хоч і мають видатні дихаючі властивості, та часто їх водонепроникність залишається на низькому рівні. Разом з тим одяг з таких мембран є, як правило, легким та еластичним.

 

Ми знаємо кілька відомих брендів, що використовували чи продовжують використовувати такого типу мембрани. Це Arcteryx, Outdoor Research та, до прикладу, The North Face. Однак існують багато виробників, що не розповсюджуються про технології виготовлення їх мембранного одягу. Тому ми не можемо знати наскільки такий тип мембрани є популярним на ринку, хоча якщо бачимо, наприклад, куртку з високими показниками паропроникності, легку та еластичну, але з незначними властивостями водонепроникності, то вірогідно в ній використано електроспінінгову мембрану. Ось так виглядає процес виготовлення такого типу мембрани:

 

Конструкції мембран

 

Оскільки мембрана це всього лиш дуже тонка плівка, то щоб її використовувати потрібно спочатку приєднати до якоїсь тканини, що буде виконувати функцію зовнішнього захисного шару. Нанести мембрану на тканину можна двома способами. 

 

Найбільш поширений, надійний та довговічний це – ламінація. Тобто приклеювання мембранної плівки на тканину при високій температурі. Інший спосіб – нанести у вигляді рідкого розчину, який потім полімеризується та застигає. Його застосовують не так часто в недорогому одязі з низькими характеристиками.

 

Коли мембрана нанесена на тканину, це називається двошаровою конструкцією. І оскільки досить ніжна мембрана все ще не захищена з внутрішньої сторони то вона закривається підкладкою зі щільної тканини або сітки. Звісно, це робить одяг, наприклад куртку, важчою. Тому такі конструкції використовуються там, де вага та об’єм не має важливого значення. Наприклад, у міському одязі. 

.

(Двошарова мембрана Pertex в міській моделі Salewa Puez PTX 2L)

Щоб захистити мембрану без надмірного збільшення ваги всього виробу на неї з внутрішньої сторони наносять тонку захисну плівку. Таку конструкцію називають 2,5-шаровою. Вона досить легка. Часто, якщо це безпорова мембрана, ще й еластична, то вона займає мало місця. Однак гладка внутрішня поверхня може бути неприємною до відкритої шкіри, особливо коли на ній конденсується волога. 

 

Найбільш міцні та надійні мембрани, що використовуються в екстремальних умовах мають тришарову конструкцію. Це виглядає як сендвіч з двох тканин, зовнішньої та внутрішньої, з мембраною між ними.

 

Зовнішню тканину намагаються робити якомога більш зносостійкою, а внутрішню – обирають легку та текстуровану, щоб була приємною до тіла. Тришарові мембрани розраховані на вимогливе та жорстке використання, тому це найбільш технологічні речі з високими характеристиками. 

(тришарова мембрана у куртці Turbat Rainforest)

Показники мембрани

 

Оскільки дві головні задачі мембранної куртки, це не пропускати воду всередину та відводити вологу назовні, то цілком логічно, що виробники перетворюють ці властивості у конкретні вимірювальні показники. Вони виражаються у цифрах, які всі ми можемо порівнювати і таким чином визначати, яка ж мембрана буде краще тримати воду та краще дихати. 

 

Добре знати, що одна мембрана у два чи три рази краще протистоїть дощу. Однак проблема у тому, що ми часто не розуміємо як ці цифри конвертувати у наш безпосередній досвід. Простіше кажучи, я не знаю чи запарюсь у курточці з показниками паропроникності 15000 піднімаючись в дощ на Синяк від Буковелю. А якщо бігати в дощ, то яка паропроникність мені потрібна? А ці 20000 водонепроникності витримають зливу?

Перед тим, як читати далі, погляньте як Gore-Tex тестує свої матеріали:

Давайте розбиратись. З водонепроникністю все просто. Її виміряють застосовуючи так званий “гідростатичний тест”, або його ще називають тест Шмербера (Shmerber). Сам тест чітко регламентований. Для нього береться шматок тестової тканини і поміщається у спеціальний агрегат, де утворюється тиск водяного стовпа. В момент коли мембрана під дією тиску починає протікати – тест зупиняється і фіксуються результати у міліметрах водного стовпчика. 

 

Даний метод позначається як JIS 1092. Тож якщо ви десь бачите чи чуєте про гідростатичний тест, чи Shmerber, чи JIS 1092, то знайте, що це все один і той самий метод вимірювання водонепроникності. 

(ось так виглядає гідростатичний тест мембранної тканини)

А от з вимірюванням паропроникності, тобто дихаючих властивостей мембрани, складніше. Річ у тім, що існує багато різних тестів, що дають на одних і тих самих дослідних зразках різні результати. Все тому, що лабораторні умови далекі від реальних, а кожен виробник мембрани прагне використати той тест, що покаже найкращі результати. А оскільки різні типи мембран працюють по-різному в різних умовах, то і результати залежно від обраних методів вимірювання можуть відрізнятися. 

Подивіться ось це відео, де в кустарних умовах пояснюють як працюють різні типи мембран:

 

Ось кілька методів вимірювання, що є найбільш поширеними. Тест JIS L 1099 A1 або, як його ще називають “тест вертикальної чаші”. Його суть в тому, що у чашу набирають хлорид кальцію, який буде виконувати роль абсорбента, тобто поглинача вологи, і імітувати зовнішню від мембрани сторону. Чашу закривають мембранною тканиною та поміщають у закрите середовище з високою вологістю 90% і температурою 40 градусів за Цельсієм. 

 

Це середовище імітує простір між вашим тілом і мембранною курткою. В процесі тесту хлорид кальцію поглинає вологу, яка проходить крізь мембрану з протилежної сторони. Таким чином ми отримуємо кількість грамів води, що пройшли через квадратний метр мембрани за добу. Такий метод більше відповідає ситуаціям без фізичних навантажень, коли ви не рухаєтесь і не потієте. 

 

Схожим методом є “тест перевернутої чашіJIS L 1099 B1. Так само як і в першому методі, у чашу поміщається абсорбент, що буде поглинати вологу. Далі чаша накривається мембраною, перевертається та занурюється у ванночку з водою. Таким чином, на відміну від попереднього тесту, абсорбент, мембрана і вода, мають можливість контакту. За контрольний час абсорбент поглинає певну кількість води, що пройшла через мембрану. Цей об’єм поглинутої води переводять у ті ж грами на метр квадратний за добу, що і в попередньому тесті. 

 

Зовсім інший спосіб вимірювання пропонує “тест пітніючої пластиниISO 11092:1993. Він вимірює не те, скільки пари пройшло через мембрану, а ступінь її спротиву проходженню пари. Результати виражаються в абстрактних цифрах, що називається RET (Resistance of Evaporation of a Textile), від 0 до 20, де нуль це повна відсутність спротиву, ніби на вас взагалі немає одягу, а 20 це коли матеріал не пропускає пару, ніби вас помістили у щільний кульок. 

(схематичне зображення різних тестових методів)

Тест виглядає так, що мембрану кладуть на металізовану пористу пластину. Пластина підігрівається і через дрібні отвори в ній подається вода (+35 ° С), імітуючи тим самим процес потовиділення людини. Зовні конструкція обдувається потоком повітря. У процесі вимірювання температура тарілки підтримується на постійному рівні. У міру того, як вода проходить через мембрану, вона випаровується.

На випаровування води витрачається енергія і підтримки постійної температури пластини треба її додатково підігрівати. Так ось, RET підраховується виходячи з того, скільки енергії треба витрачати на підтримку постійної температури пластини. Чим більше для цього витрачається енергії, тим більшим є випаровування через мембрану, отже тканина надає менший опір парам води. Менший опір означає кращу паропроникність. Тобто, чим менше значення RET, тим краще.

 

Метод пітніючої пластини вважається найбільш коректним, адже він імітує максимально наближено до реальності умови, в яких людина пітніє під час фізичних активностей.

(Salewa вказує рівень паропроникності своїх курток з мембраною Gore-Tex у цифрах RET)

Добре, а що всі ці цифри говорять насправді? За багато років власного досвіду використання різних мембран, досвіду моїх знайомих, клієнтів, з якими доводилось спілкуватись, я розподілив показники водонепроникності та паропроникності мембран на три рівні, залежно від того, для якого рівня фізичної активності вони будуть достатніми. 

Перший рівень це ті, що я б назвав умовно “міськими мембранками”. Такі куртки мають показники водонепроникності 10000 міліметрів водного стовпчика та показники паропроникності 10000 грамів на метр квадратний на добу. Їх можна використовувати в місті чи міських подорожах і це мінімальні показники, щоб не промокнути під дощем та не запаритись при мінімальних фізичних навантаженнях.

Так, пробігши 20 метрів до автобуса, а тим більше катаючись на велосипеді, ви скоріш за все відчуєте, що куртка парить, але у звичайному темпі ходьби вам буде в ній комфортно і вона витримає звичайний дощ.

(мембранна куртка Alpine Pro Impeca з показниками 10000\10000)

Якщо ви збираєтесь в похід у гори, я б радив орієнтуватись на мембрани з показниками не нижче 20000 мм водонепроникності та 20000 гр\м2\24 год. паропроникності. Високі фізичні навантаження змушують вас більше пітніти, тому більші дихаючі властивості не дадуть вам змокнути зсередини. Тим більше якщо ваша куртка буде мати додаткову вентиляцію під пахвами. А водонепроникність вам потрібна не тільки тому, що вас може чекати затяжний сильний дощ з поривами вітру, але й тому, що вода може потрапляти під лямки рюкзака і під таким тиском їй легше буде проникнути крізь мембрану. 

 

Для високих фізичних активностей, таких, наприклад як біг, велосипед чи скітур вам потрібна мембрана з високими дихаючими властивостями. В кращому випадку це буде  30000 гр\м2\24 год. та вище. Тут можна орієнтуватись на легкі еластичні варіанти, що будуть гарно розтягуватись під час рухів. Також в деяких випадках можна пожертвувати водонепроникністю та зносостійкістю мембрани.

(надзвичайно легка куртка Salewa Puez Light PTX з паропроникноістю 40000 гр\м2\24 год вагою 115 грамів)

Яку мембрану все ж таки вибрати? 

 

Ринок мембран зараз виглядає так. Існує Gore-Tex, найбільш популярна у всьому світі мембрана, якою користуються всі відомі високоякісні бренди, навіть якщо поруч з Gore-Tex мають свої розробки чи брендовані під себе інші мембрани. Для багатьох людей, Gore-Tex це не власна назва, а просто синонім мембрани. Gore-Tex є комбінованою мембраною, тобто поєднує порову ePTFE мембрану та гідрофільний безпоровий шар.

 

Однак, вже кілька сезонів компанія просуває на ринку принципово нову мембрану Gore-Tex, не на основі ePTFE, а на основі спіненого поліетилену (ePE)

 

Це відповідь на все більш популярний запит на екологічність, адже попередня мембрана містила тефлон, який не розкладається у природному середовищі та може бути шкідливим. За словами виробника, стара мембрана все ще буде присутня на ринку. Очевидно, нова не скоро повністю її замінить.

 

 Ми не знаємо в яких саме продуктах вже використовується нова мембрана, і можемо дізнатись тільки якщо якийсь бренд прямо це зазначить в описі до продуктів, але перелік брендів стає все більшим. Показники водонепроникності та паропроникності згідно з інформацією в описах відповідають показникам старих мембран на основі тефлону.

Подивіться на першу куртку з новою мембраною від Gore-Tex від Patagonia:

 

Порових мембран існує не так вже й багато. Найбільш відомим представником такого типу мембран є Event, що, втім, зустрічається вкрай рідко, в основному на топових куртках для гірських походів та альпінізму. 

 

Виробник мембран Event вирішив проблему забруднення пор, покривши внутрішню сторону мембрани олеофобним покриттям. За тим самим принципом як це роблять виробники смартфонів, покриваючи свої екрани спеціальним шаром, щоб ви не залишали там відбитків пальців, олеофобне покриття не дає жиру потрапляти на мембрану і зберігає її дихаючі властивості на постійному рівні. 

 

Перевага порових мембран у тому, що вони пропускають пару відразу, в той час, як безпорова чи комбінована мембрани починають працювати лише тоді, коли покриваються зсередини конденсатом. Також не менш важливим є показник вологості повітря. Порові мембрани “дихають” на однаковому рівні постійно, в той час, як безпорові краще “дихають” коли повітря сухіше.

(порова мембрана Event Direct Venting має показники 20000мм \26000 гр\м2\24 год згідно “тесту перевернутої чаші” JIS L 1099 B1)

Також на ринку є кілька відомих виробників безпорових мембран, зокрема Toray, що виробляє мембрана під назвою Dermizax з надзвичайно добрими характеристиками. Але більша частина безпорових мембран робиться на виробництвах та потім продається виробникам одягу, які дають цим мембранам власну брендову назву. Також такі виробництва виготовляють мембрани відповідно до конкретних технічних характеристик, що просить у них замовник.

Мембрани, виготовлені електроспінінговим методом можуть бути від відомих брендів, таких як Polartec, що виготовляє власну мембрану Neoshell. Так і виготовлені на замовлення для різних брендів під іншими назвами, наприклад мембрана Futurelight для The North Face.

(Ortovox у своєму одязі використовує мембрани Dermizax від Toray)

Безпорові та електроспінінгові мембрани в більшості достатньо еластичні, що дає їм перевагу над мембранами від Gore-Tex. Їх вибір настільки широкий, що можна знайти варіанти від недорогих з мінімальними характеристиками, до топових легких надзвичайно дихаючих мембран, які можна використовувати для інтенсивних навантажень та екстремальних умов. 

 

Щоб краще зрозуміти, яка мембрана потрібна саме під ваші вимоги та умови використання, нижче я опишу декілька ситуацій та запропоную різні варіанти мембранних курток, що підійдуть для них якнайкраще.

 

Використання в місті та міські подорожі

 

Якщо ви шукаєте собі куртку для щоденного використання у місті, щоб завжди залишатись сухим, але при тому цінуєте зносостійкість та надійність матеріалів, вдалим вибором буде Turbat Escape, що існує в жіночій та чоловічій версії. В цій куртці використано двошарову безпорову мембрану, яка захищена з внутрішньої сторони підкладкою, а ззовні у неї щільна міцна до стирання тканина. Її показників 10000 мм та 10000 гр\м2\24 год цілком вистачить, щоб спокійно пересуватись по місту навіть у сильний дощ.

(куртка Turbat Escape)

Такі ж показники має безпорова мембрана Powertex у куртці Salewa Aqua. Однак вона має 2,5-шарову конструкцію, що робить її значно легшою (310 грамів у розмірі L) та компактнішою. Це дуже мінімалістична куртка, вона позбавлена багатьох додаткових деталей, таких як вентиляція під пахвами. 

 

В неї герметичні блискавки, щоб не використовувати додаткові захисну планку. Саме тому вона добре пакується практично в будь-який багаж та найкраще підійде для подорожей, коли ви не плануєте інтенсивних фізичних активностей, але хочете підстрахуватись на випадок дощу.

(Куртка Salewa Puez Aqua 4 PTX 2.5L)

Похід в гори

 

Якщо ви шукаєте легкий та водночас достатньо надійний варіант мембранної куртки для походів у гори, то гарним варіантом буде Salewa Puez GTX Paclite. В ній використана 2,5-шарова комбінована мембрана Gore-Tex Paclite. Вона має показник водонепроникності 28000 мм, що достатньо для затяжних сильних дощів, а паропроникність у неї 6 RET і це якраз між середніми та добрими показниками, яких буде достатньо в умовах звичайного походу. Куртка важить 345 грамів у розмірі L, має припідняті передні кишені, щоб до них залишався доступ з одягненим на пояс рюкзаком, однак в ній відсутні вентиляційні отвори під пахвами.

 

У куртці Saltoro від Mountain Equipment використана така ж мембрана Gore-Tex Paclite з такими ж показниками. Однак вона скомбінована з тришаровою мембраною від Gore-Tex, яка розміщена у місцях, що найбільше піддаються тертю та зношуванню, а саме на плечах та поясі. Ззовні мембрана також посилена додатково тканиною щільністю 75 деньє. Таким чином куртка виявилась досить зносостійкою. До того ж у неї добре продумані всі деталі. Від вентиляції під пахвами до довжини липучки на манжеті, яка дозволяє добре регулювати манжету і без рукавиць, і з товстими рукавицями. Ідеальний варіант для будь-якої складності трекінгу в горах, особливо якщо мова про походи на великих висотах у складних погодних умовах з важким рюкзаком. Наприклад, для експедицій в Андах чи Гімалаях.

(Куртки Salewa Puez GTX Paclite зліва та Mountain Equipment Saltoro праворуч)

Альпінізм

 

Для альпіністських маршрутів, коли навкруги багато льоду і каміння, а речі постійно випробовуються тертям, важливі не тільки показники мембрани, але й наявність міцної тришарової конструкції зі щільним матеріалом на зовнішній стороні. До того ж важливо, аби під капюшон помістився альпіністський шолом, а страхувальна система та пояс штурмового рюкзака не перекривали доступ до кишень. Все це характерно для куртки Alay від Turbat. В ній використано тришарову порову PTFE мембрану з показниками 25000\30000 водонепроникності та паропроникності відповідно. 

Ще одним гарним варіантом для сходжень буде куртка Salewa Ortles GTX 3L. В ній використано 2,5-шарову мембрану Gore-Tex Paclite Plus, що є більш міцною за звичайну Gore-Tex Paclite, у комбінації з тришаровим Gore-Tex. Показник водонепроникності є однаковим для всіх мембран від Gore-Tex – 28000 мм, а паропроникність куртки 9 RET, що є середнім показником. Важливими у куртці є деталі. Продуманий ергономічний капюшон з регулюваннями, сітчаста кишеня всередині для рукавиць чи іншого спорядження, вентиляція під пахвами.

(Куртки Turbat Alay ліворуч та Salewa Ortles GTX 3L праворуч)

Скітур та зимові походи

 

Для холодних умов з низькою вологістю найкраще підходять безпорові мембрани. Саме тому Ortovox використовує у своїх куртках для скітуру та фрірайду мембрани Dermizax. В моделі Ravine використовується тришарова Dermizax NX з показниками 20000 мм водонепроникності та 32000 гр\м2\24 год, що робить її цілком придатною для інтенсивних фізичних навантажень. Матеріал є досить еластичним тому в куртці зручно рухатись та катати на лижах. також є різні зручні кишені під необхідні речі – телефон, навігатор, рукавиці та інше.

 

(Куртка Ortovox Ravine)

Біг та трейлранінг

 

Коли ви тренуєтесь чи бігаєте під час дощу, на перше місце стає здатність одягу відводити вологу. Тому мембранні куртки для бігу мають бути максимально легкими та максимально паропроникними. Такою є модель Hurricane WaterProof від Compressport. Вона має надзвичайно легку мембрану з показниками 25000 мм водонепроникності та неймовірних 75000 гр\м2\24 год паропроникності. Куртка дуже еластична та має облягаючий крій, а її вага всього 150 грамів. 

(куртка Compressport Hurricane WaterProof 25\75)

Як доглядати за мембранними куртками

 

Якщо ви будете регулярно прати, та поновлювати водовідштовхувальне покриття (DWR) вашої куртки, то вона прослужить вам довше без втрати своїх властивостей. Ось як це правильно зробити:

 

  • перед пранням куртки потрібно закрити всі блискавки
  • мембранні тканини варто прати за температури не більше 40° С
  • для прання потрібно використовувати рідкі спеціалізовані пральні засоби, не можна використовувати відбілювачі, спеціальні засоби для виведення плям, пом’якшувачі
  • краще не застосовувати віджим, чи застосовувати на мінімальних обертах
  • сушити одяг краще в сушильній машині при теплій температурі чи розвішаним на
  •  сушарці. Не сушити при високій температурі
  • щоб поновити властивості водовідштовхувального покриття (DWR) одяг можна випрасувати на мінімальному температурному режимі через іншу тканину, наприклад, тонкий рушник. При прасуванні не можна використовувати пар
  • якщо DWR перестав працювати і зовнішній шар починає поглинати вологу, його варто поновити спеціальними засобами

Висновки

Винайдення мембранного одягу, можливо, найкраще, що сталось у світі подорожей на природі. Рівень комфорту, що забезпечує мембрана під час дощу, снігу чи вітру набагато більший, ніж з пончо чи прорезиненим плащем. Це дозволяє нам йти далі, щоб побачити більше. Не завжди цифри на етикетці точно нам скажуть, що ми відчуємо в цій мембранці, чи на які конкретні міліметри опадів на годину з якою силою вітру вона розрахована. Але ми завжди можемо порівнювати, зважати на власний досвід та досвід інших людей. А також на здоровий глузд та інформацію у цій статті.

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *