Цей матеріал належить до категорії підвищеної складності – не рекомендовано повторювати без попередньої підготовки та досвідчених інструкторів

Зимове сходження на Фаркеу

Запитавши в пересічного туриста про найвищу вершину масиву Мармароси, майже завжди почуєш про Попіван Мармароський (1936 м.н.р.м.). Це справедливо щодо української частини масиву, але в Румунії знаходиться найвища вершина – Фаркеу або Farcău румунською (1961 м.н.р.м,), яка надзвичайно цікава та приваблива для українських мандрівників.

Гора знаходиться за декілька кілометрів від українського кордону на території Національного парку. Марамуреш, що, втім, не вимагає ніяких особливостей щодо реєстрації в румунських прикордонників чи природоохоронців. Намети можна ставити всюди.

Формат подорожі: похід вихідного дня з елементами гірського туризму.

Логістика до підніжжя зі Львова

Необхідно добратись в Румунію в Репедю (Кривий). Це українське село, яке знаходиться на території Румунії біля підніжжя гори. Варіанти з нелегальним перетином кордону навіть не варто розглядати, незважаючи на те, що вершина досить близько від кордону, слід пам’ятати, що така подорож може закінчитись відчутним штрафом, спілкуванням з компетентними органами та іншими малоприємними речами.

Нитка маршруту

Щодо підготовки для мандрівки автомобілем, необхідно купити страховий поліс “Зелена карта” та оплатити користування румунськими дорогами. Віньєтка вартує 14 лей це близько 3 євро за легкове авто – діє тиждень, придбати можна на сайті.

Дорога займає близько 6 годин плюс проходження кордону. В черзі стояли біля години часу, незважаючи на те, що були вихідні за декілька днів до Нового року.

Добирання громадським транспортом

Для львів’ян та киян непоганий варіант добирання поїздом до Солотвино. Від залізничного вокзалу до пункту перетину кордону хвилин 20 неспішного ходу.

Розклад руху автобусів до Репеді

Або сісти на будь-яку маршрутку, або попутний транспорт, що йде в сторону містечка Леордіна, а вже звідти стопити в Репедю. Місцеві досить охоче підбирають туристів, є навіть україномовні водії.

Валюта

Леї можна купити в Солотвино перед пунктом пропуску в мінял, чи в практично будь-якому магазині, або поміняти євро чи долари в пункті обміну валют в Румунії. Важливий момент – теоретично румунські прикордонники можуть вимагати фінансове забезпечення подорожі в сумі не менше 500 євро на людину для власників біометричних паспортів. Тому бажано мати з собою відповідну суму готівки, або виписку з банкомату.

Маршрут

Автівку можна залишити в кінці села в когось на подвір”ї, або проїхати ще два кілометри до водозабірника. Тут є хороший майданчик для стоянки. Якщо приїхали пізно, то тут же можна заночувати. Далі потрібно перейти на інший бік потоку по мості, і йти дорогою вздовж синього маркування. Дорога плавно піднімається вверх. Проглядається Мармароський Попіван.

Години за дві підходимо до групи колиб. Хатки курні і в поганому стані, ночувати тут можна лише на велику біду. Присутня звірина — бачили сліди оленів, а також злякали вовка.

Ще сорок хвилин ходу і ми на полонинському господарстві. Тут є добротна колиба на 4 спальних місця, але вона, на жаль, зачинена, тому розбиваємо намети поруч. Місце красиве, якщо пощастить з погодою, то можна застати шикарні краєвиди. Минулого року тут було спеціальне крісло для релаксу і медитації на захід сонця, зараз, на жаль, його немає, але краєвиди від того не гірші. З колиби в добру погоду видно Роднянський Петрос, гори Тиблеш. Краєвиди починаються вже від самого старту. Маршрут промарковано стовпами, але в погану погоду варто зважати, щоб не вийти на лавинонебезпечний схил.

Підйоми досить плавні, набір висоти значний спочатку, і в кінці, зважайте, що треба враховувати стан снігу. Минулого року половина групи була в снігоступах, половина мала кішки. Снігоступи стали потрібні, коли під сонцем змерзлий фірн розкис, кішки не знадобилися. Цього року снігу було зовсім небагато, тож снігоступи не брали. Кішки також не знадобилися.

Десь за дві години доходимо до озера Віндерель, воно покрите шаром льоду та снігу, якби не табличка, то можна було б подумати, що це просто дно цирку між Фаркеу та Міхайлекулом. По дорозі треба бути обережним, щоб не провалитись в глибоку яругу, викопану потоком. Зазвичай вона мало вгадується під снігом, в снігоступах йдеться непогано, а от без них можна шугнути по пояс і навіть по груди. Звідси до вершини близько години ходу.

З гори видно близькі українські Мармароси, Чивчини, Свидовець, Чорногору, Родну. Спуск проходить шляхом підйому. При бажанні та наявності часу можна зробити гак і ще збігати на близький Міхайлекул, підйом від озера Віндерел. На спуску треба бути обережним, в погану погоду можна вийти на карниз або небезпечний схил.

Зимою підйом на Фаркеу добре здійснювати радіально з колиби, бо світловий день досить короткий, відповідно, за добрих погодних умов, це непоганий похід вихідного дня, особливо для закарпатців, львів’ян та франківчан. В п’ятницю після роботи сісти в автівку, за декілька годин доїхати до Рахова чи Солотвина, недорого переночувати там, в суботу переїхати в Репедю, до вечора піднятись до місця біваку і в неділю радіально збігати наверх. Хоча, краще закласти три дні, щоб не дуже залежати від ситуації на кордоні і погодних умов. При добиранні громадським транспортом краще закладати 3-4 дні, щоб убезпечити себе від форс-мажорів.

Список спорядження:

Намет
Рюкзак
Зимовий спальник
Надувайка або каремат
Пальник з балоном
Навігатор, мапа, компас
Аптечка
Черевики
Гамаші
Куртка
Штани
Термобілизна
Баф
Шапка
Фліс
Пуховка
Ліхтарик
Кішки
Льодоруб
Термос
Окуляри сонцезахисні