Дмитро Житник

Зимове сходження на Молдовяну

Чому вибрали саме цей регіон: Є в нас з друзями традиція зустрічати Новий рік у горах. Так двічі зустрівши його на Попах Іванах у Мармаросах та на Чорногорі, ми захотіли на наступний рік поїхати кудись за кордон, але щоб все одно це було у Карпатах. Із варіантів відразу почали розглядати Румунію. У цій країні ніхто з нас до цього не був, тож це цікаво, Румунські Карпати вважаються диким місцем, що теж доволі круто (адже у нас на новий рік у горах людей вистачає), ну і прочитавши описи та подивившись відео про сходження на Молдовяну взимку вирішили що гора звісно складніше ніж наші Говерла, та Піп Іван, але цілком по силах. Так і зійшлись усі на тому, що на Новий рік треба їхати на Молдовяну.

Формат подорожі: трекінг, альпінізм (7 днів загалом, 4 дні безпосередньо походу).

Нитка маршруту: Одеса – Бухарест – Фегераш – Вікторія – гори – Вікторія – Брашов – Чернівці.

Логістика та планування: Добратись вирішили автобусом. Найдешевший авіа до Бухаресту коштував під 200$, а квитки Одеса – Бухарест та Бухарест – Чернівці в сумі 1200 гривень. Обидва автобуси нічні, що зручно. Прямих автобусів до Брашова ми не знайшли на сайтах типу Busfor, тому довелось їхати із пересадками. З Бухаресту до Фєгерашу і потім з Брашова до Бухаресту їхали потягом, в дорозі приблизно 3 години. У Фегераш ми приїхали вже ввечері і ніяких автобусів до Вікторії вже не було, тому брали таксі. Їхати приблизно 10 кілометрів. За чотирьох заплатили приблизно 15$. Не знаю багато це чи мало, але торгуватись не було бажання, до того ж це був єдиний універсал котрий ми змогли знайти у центрі міста.

Ночівлі та бронювання: По плану у нас було 4 ночівлі у наметі і лише одна у місті Брашов після повернення, тому ми там забронювали хостел. Хоч Брашов і є одним із найбільш туристичних міст Румунії і це були дати на 2 січня, але все одно навіть за пару тижнів до виїзду місця без проблем знайшлись. Хостел у центрі міста, за 13 євро з людини (до речі у ціну входить також пляшка пива у барі, який належить хостелу). Називався він “Centrum House Hostel”. 

Клімат: Тут від наших Карпат відмінностей не побачили. Вдень температура близько -5-10 °C і вночі до -15-20 °C. Зрозуміло, що з набором висоти вона знижувалась. Якщо ще у селі Вікторія снігу не було взагалі, то вже ближче до хребта його було ледь не по пояс.

Навігація: Від Вікторії до хребта стежка була цілком зрозумілою. На деревах було маркування. Навігатора з собою не було, лише завантажена карта з додатку Maps.me. 

Їжа: Так як їхали на 4 дні,  було потрібно не багато. Трохи їдла, ковбаси, хліба,  шоколаду та червоної ікри на новорічний стіл, а також трохи зігріваючого у фляжці. Здебільшого все взяли з собою з України, але докупити на місці не проблема, навіть у Вікторії є доволі хороший супермаркет і ціни від наших особливо не відрізняються. 

Відстань від Вікторії до Молдовяну по карті 28 кілометрів і з них 2 кілометри набору висоти. Ми приїхали у Вікторію вже приблизно о 21:00, трохи купили їжі у супермаркеті та пішли по маршруту, аби швидше знайти за містом якесь підходяще місце для того щоб розбити намет. Зима була доволі тепла і на висоті Вікторії снігу не було, лише калюжі та багно, тому для нормального місця треба було хоча б трохи вже забуритися у Трансільванський ліс і набрати висоти. 

Якщо ж ви дістанетесь до Вікторії в першій половині дня, то можна дійти і до першого будинку, який знаходиться приблизно за 15-16 кілометрів на межі виходу з лісу. Будинок має форму півкулі і у ньому можуть розміститись біля 10 людей. Ми ж до нього дійшли на наступний день, десь о 14 годині, залишитися тут сенсу не було і в планах ми хотіли дійти до другого будинку, який знаходиться вже під горою Віштя Маре (біля Молдовяну). 

В цілому підхід тут нічим не відрізнявся від підходу у наших Карпатах. Але коли ми вийшли за межі лісу, то стало видно, що Румунські гори трохи інші. Схили тут більш різкі і кам’янисті, схожі на наші Мармароси, тільки масштаб трохи більший. 

Після виходу з лісу, снігу стало відразу більше, і наш темп значно зменшився. Прокладаючи шлях крізь сніг, ми зрозуміли, що дійти до будинку сьогодні не встигнемо, тому було вирішено копати місце під палатки. До того ж ставало дуже холодно, але на щастя ніч була ясна і безвітряна, тому спати хоч було і холодно, але цілком терпимо.

На третій день вирішили залишити палатки та всі зайві речі разом з ними. З собою взяли лише те, що буде потрібно із спорядження і їжі для ночівлі у будинку. Погода стала значно гіршою, видимості не було, дув сильний вітер, і до того ж на нас чекав підйом щоб зайти на хребет. Йти у лоб по схилу було дуже важко забурюючись у сніг, тому йшли зигзагами по черзі, змінюючи один одного. 

Щоб дійти до будинку пішло десь години дві з половиною, хоча дистанція була близько 4 км. Будинок був порожній, всередині нари на яких може розміститись приблизно 8-10 чоловік та стіл. Погода зіпсувалась, видимість була метрів 5-10 і решту дня ми просиділи у будинку чекаючи на Новий рік. Головне, що нас захищало від вітру.

О четвертій ранку погоди ще не було, і тому наше сходження стало під питанням, і ми лягли спати далі. Прокинувшись через півтори години, і вийшовши на вулицю, було враження, що ніякої поганої погоди і не було. Вітер вщух, хмари розійшлись і нас чекав прекрасний світанок над Карпатами. Маршрут було чудово видно, спочатку підйом на Віштя-Маре і потім перехід по хребту на Молдовяну.

Було видно як по схилу гори йдуть двоє людей. Це були перші люди, який ми побачили за три дні. У цьому плані ми були доволі здивовані, адже у нас на новорічну ніч під Говерлою людей доволі багато, а тут взагалі нікого, але вочевидь подібний відпочинок у Румунії не досить розвинений. 

Підйом на гору Віште-Маре зайняв приблизно годину. Кут близько 50 градусів, здебільшого фірн, можна йти зв’язавшись мотузкою, але ми йшли окремо, кішки теж вдягли для кращого контакту з поверхнею, інколи також треба притримувати себе за допомогою льодорубу.

Дійшовши до вершини Віште-Маре ми зустріли двох хлопців, які йшли вниз. Вони намагались пройти до вершини Молдовяну по хребту, але там було дуже багато снігу, і навіть за наявності мотузки вони вирішили, що це буде занадто ризиковано, адже сніг весь час сповзав у сторону. У нас же з собою мотузки не було, тому ми трохи подумавши вирішили, що краще не ризикувати і зупинитись на вершині Віште-Маре. В цілому звідси до Молдовяну приблизно 30-40 хвилин ходу, так що майже дійшли. Звідти відкривається чудовий краєвид на Румунські Карпати. 

Побувавши трохи на вершині ми спустились до низу. Забравши біля будинку рюкзаки пішли вниз до палаток, зібрали їх і дійшли до будинку у лісі, там і заночували. На наступний день спустились до Вікторії, хотіли доїхати автобусом до Брашова, але пощастило спіймати машину і жінка, що їхала до Брашова сама зупинилась і прийняла у своєму хечбеку чотирьох хлопців із рюкзаками, ще і невелику екскурсію на авто по Брашову провела, за що їй дякую. 

Також від неї ми дізнались, що у цих місцях є доволі багато ведмедів, тому краще на маршруті у лісі особливо не розтягуватись. З її слів буквально за пару тижнів до цього у Фегераші ведмідь напав на жінку прямо на околиці міста.

Спорядження: 

  1. Рюкзак;
  2. Спальний мішок (комфорт -10°C);
  3. Каремат;
  4. Льодоруб;
  5. Кішки;
  6. Система приготування їжі Jetboil Flash;
  7. Трекінгові палиці;
  8. Налобний ліхтар BD Storm;
  9. Намет Hannah; 
  10. Окуляри dunlop;

Одяг:

  1. Куртка Gore-tex Salewa;
  2. Штани Gore-tex Patagonia;
  3. Термобілизна Craft;
  4. Термофутболка Craft;
  5. Фліс Mammut;
  6. Buff;
  7. Черевики Scarpa summit Gore-tex;
  8. Шкарпетки;
  9. Пуховка Marmot Ama-Dablam;
  10. Шапка;
  11. Рукавиці;
  12. Бахіли від снігу Deuter;

 

Висновок по спорядженню: В цілому спорядження таке ж саме, як і для зимового походу у Карпати в Україні. Хіба що варто взяти із собою мотузку та страхувальну систему для проходження хребта на Молдовяну. При цьому на відео, що ми дивились на ютуб, люди його проходили взимку просто із палками, але снігу було значно менше, ніж у нашому випадку.

Бюджет: У сумі вийшло 200$. Із них близько 100 пішло на дорогу із Черкас в Одесу потім до Румунії і назад в Черкаси, а також добирання по Румунії. На житло у Брашові пішло близько 15 евро. На те щоб посидіти після походу у місцевому закладі теж близько 20 доларів (не економлячи). Інше пішло на витрати щоб купити харчі та на всілякі дрібниці у поїздці. 

В цілому можу сказати, що поїздка у зимову Румунію це супер варіант, гори дуже гарні, людей менше ніж у нас, ціни аналогічні, хіба що трохи треба витратити на дорогу. 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *