Андрій Гольча

Тема, про яку стараються не говорити. Тема, про яку стараються не розповідати. Тема, яка викликає шквал емоцій. Тема, при обговоренні якої, більшість стає експертами з усього і готова анігілювати, того, хто зачепив цю тему. Ви вже здогадалися що ж це за тема? Ні, це не політика, це не мовне питання і, навіть, не питання традиційної української сім’ї – це тема зимових соло походів! 

Зимовий соло похід: за чи проти?

Зазвичай люди, при обговорені цієї теми поділяються на два табори – ті, хто за, і ті, хто проти, інших варіантів не буває. В кожної сторони є свої аргументи, переконання і докази. 

Табір “За”, це зазвичай:

• Відчайдухи самітники, які насолоджуються самотністю і відчайдушністю; 
• Особи, які женуться за соціальним визнанням і які часто не усвідомлюють попердню категорію; 
• Авантюристи, які взагалі нічого не усвідомлюють, але надивилися “крутих відосів” та відчули нестримний потяг здійснити такий же подвиг, як у відео, і байдуже, що ніколи не були в зимових походах, поїздка на Буковель не рахується. 

Перелік можна продовжувати ще довго, але для прикладу, як на мене, цілком достатньо. 

Табір “Проти”:

• Відчайдухи самітники, які з тих чи інших причин, зазвичай, не надто приємних, а іноді і небезпечних для нормальної життєдіяльності організму, стали адептами філософської школи: “зимові соло – це самогубство”; 
• Диванні експерти; 
• Фанати телебачення і за сумісництвом прихильники вищезгаданої філософської школи, тощо. 

Я обожнюю соло мандрівки, а особливо, зимові. Так, так – я з того табору, що “За”. Чому я їх обожнюю? Бо люблю відчувати природу без відволікань, бути з нею на одинці, спілкуватися з нею на інтимні теми.. або, як би це банально не було – часто важко знайти компанію в зимовий похід з ночівлею в наметі, тому йду в гори сам! 

А до якого табору належите ви? Чи до якого б хотіли належати? Давайте про це поговоримо!

Час і місце

Думаю, що аудиторія погодиться зі мною і не стане заперечувати –  зимовий соло похід не варто планувати в район, де ти ніколи не був. Тому тут все просто – взимку ходжу в ті місця, де вже був неодноразово в безсніжний період, в місця, які добре знаю і де добре орієнтуюся. Чому так? Тому що взимку гори змінюються – відстані стають довшими, схили крутішими, рюкзак важчим, день коротшим, тощо, і для власної безпеки і комфорту знайомі ландшафти будуть надійним партнером в подорожі, аніж незвідані території.  

З місцем визначилися, а як щодо часу? Правильно – треба вивчати прогнози погоди. Перед тим як піти взимку в соло похід, сайти прогнозу погоди моніторю кілька разів на добу, і чим ближче запланована дата походу, тим моніторинг стає інтенсивнішим. Оскільки ночівля в наметі на високогір’ї в поєднанні з відсутністю видимості, сильним вітром з хуртовиною, низькою температурою, це не моя фішка, тому стараюся дочекатися стабільної хорошої безпечної погоди – відсутність хуртовин, оптимальні температури і сила вітру, хороша видимість, стан снігового покриву (лавинна безпека). Для моніторингу прогнозу погоди використовую декілька сервісів одночасно, чим їх більше, тим повніша картина вимальовується переді мною.

Зазвичай, для моніторингу погоди використовую такі сайти: 

• https://rp5.ua/
• https://www.windguru.cz/553355
• https://www.windy.com/
• https://www.ventusky.com/
• https://www.accuweather.com/

Тут варто пам’ятати що жоден прогноз погоди не є істинним, і потрібно бути готовим до, часом, непередбачуваної реальності. 

Відслідковувати стан лавинної безпеки в горах можна на фейсбук сторінках Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост, добровільні рятувальники “Білий Слон”, Сніголавинна ситуація в Українських Карпатах та інші спільноти, які досліджують сніговий покрив на предмет безпеки.

Спорядження та одяг

В значній мірі кількість і якість спорядження буде залежати від пункту описаного вище, тобто від погодних умов і місцевості куди ви плануєте вирушити, а також від вашого досвіду, тому я наполегливо (дуже наполегливо) не рекомендую людям без досвіду гірських зимових походів, навіть задумуватися про планування соло мандрівки взимку. 

Єдине на чому хотілося б наголосити – не шкодувати місця в наплічнику для запасних шкарпеток, рукавиць, а часом, і окулярів. 

Безпека

Вирушаючи в соло мандрівку є декілька пунктів обов’язкових до виконання:

• Повідомляю своїх рідних, друзів, родичів про маршрут по якому буде проходити моя подорож, ділюся gps треком;
• Маю записані номери рятувальників того району, в який відправляюся;
• Реєстрація в рятувальників;
• На маршруті стараюся регулярно виходити на зв’язок з контактною особою;
• Якщо маршрут проходить в зоні, де немає мобільного зв’язку, завчасно про це попереджаю і при першій появі мобільної мережі виходжу на зв’язок;
• Раджу перед походом в гори придбати страховий поліс.

Варто завжди пам’ятати – найскладніше завжди тим, хто вас чекає вдома, тому не змушуйте їх зайвий раз переживати! 

Їжа

Для себе вивів просте правило – їжа в зимовому поході повинна бути калорійною і гарячою!  

Окрім основної їжі варто подбати про якісні, тобто калорійні перекуси. Зазвичай це енергетичні батончики, горіхи, сухофрукти. Шоколад, особливо чорний, на перекус стараюся не використовувати, бо взимку ним можна пошкодити зуби – смайлик. Невід’ємним аксесуаром і найкращим другом в зимових походах є термос з гарячим напоєм всередині. В зимовий похід калорій в наплічник пхаю з запасом! 

Навігація

Про навігацію можна говорити довго і багато. Але я обмежуся тільки тим, чим сам користуюся. Основним моїм навігатором є смартфон + павербанк (чую як в мене вже летять каміння незгідних – який смартфон?!! GPS треба використовувати! Цілком погоджуюсь – треба, але я використовую смартфон). На телефоні встановлено декілька програм для орієнтування і навігації. У всіх цих програмах є можливість використовувати офлайн карти, тобто такі, які не потребують підключення до інтернету. Найбільш вживана програма в походах OruxMaps – чудова, багатофункціональна навігаційна програма, яка, окрім офлайн карт, дає змогу використовувати скановані і прив’язані до місцевості карти. Детальніше про цю програму можна прочитати ось тут, тут, і тут. 

Оскільки OruxMaps має багато функціоналу, то я б радив перед використанням її в польових умовах спершу почитати інструкцію. 

Mapy.cz – ще одна програма на телефоні, якою користуюся дуже часто. Вона значно простіша і за своїм функціоналом і у користуванні, проте має все необхідне для навігації. В програмі використовуються карти на основі OSM. На картах позначені популярні туристичні маршрути, є можливість записувати трек, переглядати координати свого місцеположення, прокладати маршрути. Проста і ефективна програма! 

Ще одна програма, яка встановлена на телефоні і готова до використання – Osmand. Особисто для мене має декілька сильних недоліків: незручний інтерфейс, обмеження по безкоштовному завантаженню офлайн карт, досить не інтуїтивна – тому її використовую дуже рідко, для підстраховки. 

Хочу наголосити, якою б програмою ви не користувалися, не забудьте її підготувати до походу – завантажте карти, які не потребують підключення до інтернету!! 

Якщо б раптом техніка мене підвела, маю в наплічнику паперову карту району і компас. Вміння користуватися цими речами теж маю. (: Раджу і вам потренуватися в читанні паперової карти, визначення свого місця перебування за допомогою такої карти, робота з компасом, прокладання маршруту. Ці навички ніколи не будуть зайвими.

Аптечка

Робота лижним рятувальником навчила мене у будь-яку подорож тягати аптечку з найнеобхіднішим наповненням. Бинти марлеві – багатофункціональна штука, можна використовувати для обробки ран (до речі, раджу ніколи не використовуйте вату при перев’язці відкритих ран, оскільки вона пристає до м’яких тканин і потім дуже болісно віддирається), накладання кровоспинних, фіксуючих пов’язок, для фіксування іммобілізаційної шини, тощо. Антисептик – використовую хлоргексидин. Обезболюючі, антиалергійні, протипроносні  препарати. Ножиці. Пластир. Також ношу в аптечці набір для екстрених ситуацій – сірники,  шматок поролону і сухого спирту. 

Склад і наповнення аптечки може змінюватися в залежності від того в які гори мандруєте, а також від особливих потреб мандрівника. 

Місце для ночівлі

Перед тим як йти в зимовий похід варто продумати кожну ночівлю – де і як будете ночувати – намет, колиба, снігова печера. 

В своїх подорожах я зазвичай ночую в наметі, інколи в колибах. Для намету обираю затишні, захищені від вітру місця, якщо це в зоні лісу, то стараюся намет ставити або в лісі або на узліссі. Якщо це високогірна ночівля, то місце для намету шукаю в улоговинках, які захищені від вітру (але ви ж пам’ятаєте початок цього тексту – прогноз погоди! наполегливо не рекомендую йти в гори коли там несприятливі погодні умови), додатково можна збудувати вітрозахисні стінки. 

З колибами зазвичай все простіше, переважно там є дрова, є дах над головою, але немає наметної романтики. (: 

Тема складна і об’ємна, яку не можливо висвітлити ось так от коротко, тому прошу не сприймати цей текст як інструкцію, це короткий і приблизний опис мого досвіду. 

Пам’ятайте, гори це не тільки прекрасні краєвиди і відчуття вічного, це ще й небезпека для вашого здоров’я і життя. Щоб мінімізувати цю небезпеку ходіть в гори з тими, хто може передати вам корисний і правильний досвід, переймайте навички і вміння, аналізуйте свої помилки і помилки інших, любіть і поважайте гори. (:  

Не ходіть в соло походи, а особливо зимові, якщо у вас незначний або відсутній досвід в гірських походах, якщо ви ніколи не були в тому районі куди плануєте мандрівку, якщо прогноз погоди не є сприятливим для мандрівки, якщо є небезпека сходження лавин, тощо. 

Безпечних вам мандрів! 

Тематичні статті:

Зимові походи: як готуватися та одягатися? ч.1

Зимові походи: як готуватися та одягатися? ч.2

Зимовий похід: 10 правил

Зимові фото: що лищається за кадром