Дмитро Зарихта

Явірник – мальовничий хребет поблизу міста Яремче Івано-Франківської області.З нього як на долоні видно вершини Хом’як та Синяк, а за ясної погоди можна розгледіти всю Чорногору. Тож розповім вам, що приховано за його суворими обрисами та про що варто знати, якщо зібралися в мандрівку цим хребтом.  

Фото Христина Яремчук

Карпатські хребти: Явірник

Підніжжя Явірника вкрите густим лісом, основне пасмо хребта безлісе, вкрите жерепом та характерним для Горган камінням, порослим мохом. Підйом на хребет досить стрімкий, схили подекуди сягають 45 градусів. Безперечною перевагою Явірника є те, що незважаючи на близькість до цивілізації, натовпів туристів ви тут не зустрінете, можна спокійно насолоджуватись спокоєм, природою та красою гір. 

Фото Дмитро Король

Варіанти маршрутів

Через хребет не прокладений жоден туристичний маршрут, але до підніжжя доходять одразу 3 маркованих маршрути з Яремче:

  • синій, що веде через водоспад Дівочі сльози та перевал Переслоп;
  • жовтий, через полонини Явір та Вовчу;
  • синій – через полонини Явірник та Круглоявірник;
  • окрім цього до хребта можна дійти із жовтого маршруту на полонину Круглоявірник із сіл Татарів та Микуличин.

Компонуючи ці маршрути, можна спланувати мандрівку залежно від часу та фізичних можливостей вашої групи. 

Фото Віктор Лукачик

Логістика

До початку маршрутів легко дістатися залізницею. До станції Яремче прямують нічні потяги:

  •  Київ-Рахів 
  •  Полтава-Ворохта
  •  Харків-Рахів та Одеса-Рахів 

Обов’язково уточнюйте наявність потяга на конкретну дату, адже деякі курсують не щоденно, а також, чи зупиняються вони на менших станціях (Ямна, Микуличин, Татарів), якщо ви вирішили починати чи завершувати ваш маршрут там. До Яремче можна дістатись й електричками з Івано-Франківська та Коломиї. Також сюди прямує досить рейсових автобусів та блаблакарів. Можна доїхати власним авто, адже з Івано-Франківська до Яремче веде непогана дорога.

Закінчувати маршрут рекомендую саме в Яремче, адже там є більше закладів, де можна поласувати смаколиками, магазинів та іншої інфраструктури. Окрім цього, в Яремче зупиняється більше потягів та й залізнична каса працює цілодобово, на відміну від сіл Ямна, Микуличин і Татарів, що допоможе у випадку, якщо ви не розрахували сили і не встигли на запланований потяг. 

Зважаючи на можливості добирання та довжину маршрутів, найкращий варіант – спланувати поїздку на два дні. Наприклад, виїхати в п’ятницю та повернутись в неділю вночі. Навіть із середнім рівнем фізичної підготовки часу досить, щоб пройти весь хребет.

Фото Юліана Наритник

Сезони

Явірник прекрасний в усі пори року. Для початківців краще обрати період з середини квітня до листопада. Влітку вас зустрінуть зелені гори, стежки будуть краще помітні, але й шанси зустріти інших туристів зростуть.

Осінь зачарує вас розмаїттям кольорів, а досить тепла погода та відсутність снігу дозволить пройти весь хребет без особливих труднощів.

Фото Остап Стасюк

Взимку хребет зустріне мандрівників сильним вітром, який може збити з ніг (про що переконливо попереджає значна кількість повалених дерев), та крутими схилами, вкритими снігом і льодом, що може стати непростою перепоною на шляху. 

Якщо ви досвідчений мандрівник і готові до викликів зимових гір, то обов’язково візьміть снігоступи. Без них дертись крутим схилом та йти жерепом і камінням, що вкрите глибоким снігом, не знаючи, наскільки глибоко нога пірне цього разу, та об що вдариться під товщею снігу, – задоволення сумнівне. Одного разу, я спробував, пройти вдалося, але якби зі мною йшов ще хтось, то ми точно повернули б назад, не дійшовши до вершини, та й злості на себе, що вирішив піти без снігоступів, було значно більше, ніж приємних емоцій.

Особлива пора – березень та початок квітня. У цей час температура дозволяє без проблем ночувати в наметі, разом з тим є можливість відчути себе в зимових горах, адже на висоті більше 1200 м сніг може триматись навіть до початку травня. Також в цей час у вас не буде проблем з водою, адже сніг, що тане, наповнює струмки та потічки. Для цього сезону обов’язковим елементом спорядження будуть гамаші (бахіли) та штани, що не бояться вологи, а ще краще про всяк випадок взяти з собою і снігоступи. 

Фото Мар’ян Слабінога

Вода на маршруті

На маршруті є кілька постійних джерел, а також дрібніші струмки:

  Поблизу колії при виході на жовтий маршрут поблизу с. Татарів б’є невелике джерело.

  В кінці серпантину той же маршрут перетинає струмок, через який прокладений міст з дерев’яних  балок.

  Джерело, що дає початок потічку, є при виході з лісу перед полониною Круглоявірник.

  Хороше облаштоване джерело є на полонині Явірник.

  Кілька струмків є на стежці, що проходить паралельно полонині Вовчій.

  Невелике джерельце є в лісі поблизу полонини Явір (на туристичних картах не позначене, але можна знайти за MapsMe).

Фото Ірина Злобіна

Особливості маршруту

Підйом до полонини Круглоявірник з села Татарів проходить маркованим серпантином через ліс, завали є, але їх небагато (час від часу їх прочищають). На цій ділянці є кілька потічків.

На стежці від полонини Круглоявірник до станції Ямна багато перепадів висот, а в лісі стежка постійно переривається через завали, проте в урочищі Полавець є лісничівка, а при виході з лісу біля шлагбаума, облаштований столик, з якого відкривається гарний краєвид на присілок та гори. Чудове місце для сніданку.

Полонини Круглоявірник і Явірник з’єднані широкою стежкою, що проходить через ліс, набір висоти невеликий, є кілька перепадів. 

Полонина Явірник – єдина, облаштована в цій місцевості, тут є джерело, столики та лавочки, а також кілька будиночків, станом на березень 2020 були закритими. З полонини на вершину хребта веде немаркована стежка. Також якщо підйом не вдався, можна спуститися звідси маркованим маршрутом через полонину Вовчу. 

До вершини Горган Явірницький веде маркований жовтий маршрут з Яремче через полонину Явір. Від Яремче до полонини підйом досить пологий та нескладний, на полонині є невелике джерело та дерев’яний прихисток від негоди, де, сидячи, можуть поміститись 3-4 туристи. З полонини до вершини веде стрімка лісова стежка, на деревах подекуди зустрічаються позначки червоного кольору. 

Ще одна маркована стежка веде через водоспад Дівочі сльози та полонину Туршуковату до підніжжя іншої вершини хребта, що має назву Женець. Біля стежки на хребет цей маршрут перетинає струмок. Цим шляхом варто йти тим, хто хоче пройти більшу частину відкритого хребта.

Найдовший, але найпростіший за набором висоти маршрут веде з Яремче через перевал Переслоп та полонину Катерина. Звідси стежка веде на крайню вершину хребта – Згар.

Хоча на хребті не прокладений жоден маркований маршрут, до нього ведуть чотири шляхи:

  З полонини Явірник веде досить полога траверсна стежка, що позначена стрічками на деревах. Біля підніжжя стежка стає стрімкою та виводить на східний край хребта. Звідси до найвищої точки хребта близько кілометра ледь помітною стежкою, що проходить через зарослі жерепу та красиві горганські валуни.

  З полонини Явір веде стрімка стежка лісом, що виходить на відкриту частину хребта поруч з вершиною Горган Явірницький.

  З полонини Туршуковатої веде подібна стежка, але потрібно пильнувати, щоб не пропустити  її.

  З полонини Катерина підйом на хребет найплавніший. Цей варіант можуть обрати ті, кому стрімкі підйоми та спуски даються важко.

  Також є стежка на південному схилі хребта між вершинами Горган Явірницький та Женець, нею можна дістатись до водоспаду Женецький Гук,  а також до вершин сусіднього хребта (Синяк та Хом’як). Цю стежку варто розглядати лише для літніх та осінніх,  оскільки в снігу її дуже легко загубити. 

Мій улюблений варіант маршруту – з Татарова через полонини Круглоявірник та Явірник на вершину хребта з ночівлею на полонині Явір із фінішем в Яремче.

Який би маршрут ви не обрали, будьте обережні на хребті, слідкуйте за тим, щоб не підвернути ногу на камінні, намагайтесь не стояти на камінні, що рухається, та не підходити до краю стрімких обривів. Також при спуску немаркованими стежками будьте уважні, аби не пройти повз виходу на полонину та не заблукати. Особливо важливо це взимку та навесні, коли туристів менше, а сніг приховує дрібні стежки. 

Ходіть у гори безпечно та відповідально, насолоджуйтесь природою та краєвидами і будьте здорові!

Фото Володимир Мартинюк

Карта для подорожі: карта Східні Горганикарта Східні Горгани (ламінована)

Карпатські хребти:

Боржава 

Чорногора

Красна

Свидовець 

Пішконя

Мармароси

Чіохелька

Сокільський

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *